Ухвала суду № 75420693, 20.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8098/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», та державного реєстратора відділу державної реєстрації Тячівської міської ради ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, звернувся в суд з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», та державного реєстратора відділу державної реєстрації Тячівської міської ради ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою представник заявника просить забезпечити позов наклавши арешт на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявник посилається на те, що ОСОБА_1 пред’явив до ПАТ «Альфа-Банк» та до державного реєстратора відділу державної реєстрації Тячівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_3 позов про скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності банку на квартиру АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору № 0612/0308/45-006-Z-1 від 05.03.2008 року. Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення реєстратора є незаконним, оскільки банк вже звернув стягнення на належну позивачу квартиру у судовому порядку, проте виконання рішення було відстрочене у зв’язку з дією Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Також мало місце порушення процедури звернення стягнення на квартиру, оскільки належна оцінка суб’єкта оціночної діяльності не могла бути проведена через відсутність у банку доступу до квартири, а повідомлення банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання фактично надіслано позивачу лише 20.06.2018 року, тобто у день прийняття реєстратором оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру на підставі договору іпотеки. Вказує, що можливе задоволення позовних вимог зумовить позбавлення банку права власності на об’єкт нерухомого майна значною вартістю. З урахуванням цього, вказаною особою можуть вчинятися певні дії щодо відчуження права власності на даний об’єкт з метою ухилення від виконання судового рішення. За твердженням представника заявника існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній цивільній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття додаткових заходів. Зауважує. що оскаржуване позивачем рішення реєстратора містить достатні й очевидні ознаки протиправності. Представник заявника зазначає, що враховуючи, що вищевказані порушення вимог законодавства та майнових прав, які допущені банком та реєстратором, є істотними та явно спрямовані на порушення конституційних прав позивача, а строк розгляду справи за вказаним позовом з урахуванням навантаженості на суддів беззаперечно буде тривалим, невжиття заходів по забезпеченню цього позову шляхом накладення арешту на квартиру впливатиме на ефективний захист та поновлення порушених (оспорюваних) прав й інтересів позивача. Між тим, у поданій заяві заявник пропонує суду не застосовувати зустрічного забезпечення, оскільки з пред’явленого ним позову вбачається виникнення і існування спору між сторонами та реальної загрози неможливості ефективного захисту порушених прав позивача, а забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру не завдасть жодної шкоди відповідачам.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вказану заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки така не містить: відповідне обґрунтування необхідності забезпечення позову, виходячи із співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Разом з тим, зустрічне забезпечення – це по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому, у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

У поданій заяві про забезпечення позову представник заявника пропонує не застосовувати зустрічного забезпечення, проте у заяві, виходячи з предмету позову, не наведено переконливих та достатніх доводів щодо такої пропозиції з відповідним обґрунтуванням.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд роз’яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника на повторне звернення в суд із заявою про забезпечення позву в порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», та державного реєстратора відділу державної реєстрації Тячівської міської ради ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора – повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Головуюча О.М. Світлик