Постанова № 75416453, 17.07.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/2974/18

Провадження № 22-ц/792/1036/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю : сторін, їх представників

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/2974/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року у складі судді Приступи Д.І. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В лютому 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та матеріальної шкоди, в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 28 червня 2017 року близько 11 год. 55 хв. по вул. Зарічанській, 11/4 в м. Хмельницькому сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій належний йому на праві власності, автомобіль «Seat Cordoba», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зазнав пошкоджень. Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4, що підтверджується постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12.07.2017 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. Оскільки ОСОБА_4 в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдану шкоду, тому позивач просив стягнути з відповідача завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 18 774,16 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 18 774,16 грн. завданої матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди та 704,80 грн. судових витрат, в решті в позову відмовлено.

ОСОБА_4 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом безпідставно задоволено позовні вимоги, оскільки позивач вже отримав страхове відшкодування від страхової компанії, відповідно до вартості ремонту його автомобіля, яка була зазначена в розрахунку наданому страхувальником і з якою ОСОБА_5 погоджувався. Вважає, апелянт, що не може бути належним доказом щодо понесення

_________________

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_6 Провадження № 22-ц/792/1036/18

Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 30

додаткових витрат позивачем на ремонт пошкодженого транспортного засобу наданий ним фіскальний чек, оскільки з нього незрозуміло, що саме ОСОБА_5 здійснив проплату в розмірі 18 774 грн. 16 коп. за відновлення пошкодженого автомобіля і що це саме його автомобіль. Крім того, як вказує апелянт ліміт страхової відповідальності визначено в розмірі 100 000 грн., тобто в межах цієї суми позивач мав право отримати кошти на відновлювальний ремонт транспортного засобу, тому всі претензії він мав адресувати до страхової компанії, відповідно до умов договору страхування. Також, на думку апелянта, ОСОБА_5 не надано належних та достеменних доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань, або втрат немайнового характеру.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_4 просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» скористалося своїм правом та подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача була розрахована відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, таким чином автомобіль мав пошкодження складової частини кузова, що підлягав відновлювальному ремонту, а тому даний факт свідчить про наявність підстав для розрахунку коефіцієнту фізичного зносу. Згідно ремонтної калькуляції від 4 серпня 2017 року розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 28 981 грн. 64 коп. 21 серпня 2017 року страхова компанія здійснила виплату цих коштів ОСОБА_5, таким чином, страхова компанія в повному обсязі виконала взятті на себе зобов’язання відповідно до укладеного страхового полісу. Після цього, у позивача виникло право вимоги про відшкодування додаткових витрат саме різниці між реальними збитками та відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля саме з винної особи ОСОБА_4

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом правильно встановлено, що 28 червня 2017 року біля 12 години ОСОБА_4, керуючи на відповідній правовій основі автомобілем НОМЕР_2, в порушення п. 10.11 Правил дорожнього руху України, рухаючись по території автомобільної стоянки гіпермаркету «Епіцентр» в м. Хмельницькому по вул. Зарічанській, 11/4 не надав дорогу автомобілю НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_5, який мав перевагу в русі, внаслідок чого допустив зіткнення зі вказаним автомобілем.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, отримав механічні пошкодження,

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні вищевказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та даною постановою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_4

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_4, була застрахована ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (поліс № АК/5391970 від 27 лютого 2017 року) на випадок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, а саме на випадок заподіяння шкоди життю, здоров’ю і майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди в межах ліміту (на одного потерпілого): за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, 200000 грн.; за шкоду, заподіяну майну, 100000грн., розмір франшизи – 0 зі строком дії від 28 лютого 2017 року по 27 лютого 2018 року

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження та його власнику ОСОБА_5 було спричинено матеріальний збиток.

Згідно ремонтної калькуляції № ЦВ-ЦВ-3189 від 4 серпня 2017 року, складеної відповідним спеціалістом товарознавцем на замовлення страхової компанії розмір відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнту складових, що підлягають заміні, 64,2%, складає 28981 грн. 64коп.

На підставі відповідних документів та ремонтної калькуляції, ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту складових, що підлягають заміні, 64,2%, в сумі 28981 грн. 64 коп.

Після дорожньо-транспортної пригоди позивачем було проведено відновлювальний ремонт належного йому автомобіля в спеціалізованій організації ТОВ «Престиж-Авто» в м. Хмельницький з використанням нових деталей взамін тих, які прийшли в непридатний стан внаслідок ДТП, та загальна сума витрат, понесених позивачем на ремонт автомобіля, склала 47755 грн. 81 коп., відповідно сума невідшкодованих витрат, понесених позивачем на ремонт автомобіля, становить 18774 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У відповідності до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За загальним правилом та з огляду на положення ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-2808цс15 від 20 січня 2016 року.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові № 6-691цс15 від 02 грудня 2015 року, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди, та стягуючи з відповідача ОСОБА_4 різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, врахував висновки Верховного Суду України та принцип повного відшкодування шкоди потерпілому.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано достатніх доказів витрат на ремонт автомобіля більшому ніж страхове відшкодування, а саме в сумі 18774 грн. 16 коп., відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами і саме страхова компанія має відшкодовувати позивачу, завдані збитки слід відхилити.

Як доказ понесення витрат на ремонт автомобіля в більшому розмірі, ніж розмір страхового платежу, позивач надав суду відповідні письмові докази, а саме ОСОБА_1 здачі-приймання робіт № КН00000090 від 18 вересня 2017 року, з якого вбачається, що ТОВ «Престиж-Авто» надало позивачу послуги з ремонту автомобіля НОМЕР_3 та вартість даного ремонту з ПДВ складає 47755 грн. 81 коп. та відповідним платіжним документом у вигляді фіскального чеку.

У відповідності до ст.ст. 76, 77, 79, 80 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак відповідач ОСОБА_4, не погоджуючись з розміром матеріального збитку, належними та допустимими доказами, у порядку ст. ст. 12, 81 ЦПК України не спростовував. вказані письмові докази, надані позивачем, клопотань про призначення експертизи не заявляв.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що суд мав врахувати вартість зношених запасних частин при визначенні розміру збитків, однак цього безпідставно не зробив.

В матеріалах справи відсутні дані про вартість запчастин автомобіля, які були замінені на нові під час ремонту, така вартість в ході розгляду справи не встановлювалось, а відповідач відповідних клопотань про визначення вартості замінених запчастин автомобіля, призначення відповідної судової експертизи не заявляв та не надав суду інших доказів такої вартості.

Слід відхилити також твердження апелянта, що суду не надано відповідних доказів, які підтверджують факт заподіяння потерпілому моральних страждань та моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи з вини відповідача, належний позивачу автомобіль був пошкоджений та підлягав ремонту, отже зі всією очевидністю вбачається, що внаслідок пошкодження майна позивача останньому було завдано душевні страждання та переживання, пов’язані з необхідністю проведення ремонту автомобіля, неможливості певний час його експлуатувати та користуватись ним, а тому суд першої інстанції з урахуванням вимог ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України з огляду на обставини справи, доведеності вини відповідача в пошкодженні майна, належного позивачу, характеру та обсягу фізичних та моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження належного йому майна, їх тривалості, тяжкість вимушених змін у його життєвих обставинах, викликаних неможливістю користування транспортним засобом для особистих потреб, суд першої інстанції, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості правомірно задовольнив позовні вимоги частково і визначив розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 липня 2018 року.

Судді (підпис) А.М. Костенко

(підпис) ОСОБА_2

(підпис) ОСОБА_3

Згідно з оригіналом ОСОБА_1