Рішення № 75407825, 04.07.2018, Старобільський районний суд Луганської області

04.07.2018431/1888/18/8918/2018

Справа 431/1888/18

Провадження 2/431/743/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Яковенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 спілка «Імперіал ЛТД» (далі КС «Імперіал ЛТД») звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування свого позову позивач КС «Імперіал ЛТД» посилається на те, що 13 березня 2010 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 277, згідно якого КС «Імперіал ЛТД» надав відповідачці кредит в сумі 33600 гривень на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Плата за користування кредитом становить 70% річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно п. 2.1 кредитного договору строк дії договору становить 12 фактичних місяців від дати отримання кредиту та діє до повного виконання зобов’язань згідно п. 9.3.1 кредитного договору. Крім того, сторони кредитного договору уклали додаткову угоду № 1 від 12.03.2011 року, якою виклали п. 2.1 в новій редакції та продовжили строк повернення кредиту до 13.03.2013 року. Сторони узгодили і графік платежів, яким передбачено кількість платіжних періодів, кінцеві дати та розмір щомісячного платежу. Згідно п. 9.5 кредитного договору № 277 сторони узгодили строк позовної давності у п’ять років. Рішеннями Старобільського районного суду від 09.09.2014 року по справі №431/32/14-ц, провадження 2/431/898/14, стягнуто з відповідача суму заборгованості зі сплати відсотків, яка виникла за період з 12.06.2013 року по 08.01.2014 року в сумі 11436,81 гривень. Рішення набрало законної сили. На цей час знаходиться на виконанні і не виконано в повному обсязі. Заборгованість за основною сумою кредиту (тіло) стягнуто не було. Станом на 16.04.2018 року заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту) становить 33600 гривень. Сума позовних вимог складає 33550 гривень. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 частину заборгованості по основній сумі (тілу кредиту) за кредитним договором № 277 у розмірі 33550 гривень, а також судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника. Просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, так як його перебіг закінчився 14.03.2018 року.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.03.2010 року між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 277, згідно якого КС «Імперіал ЛТД» надав відповідачеві кредит в сумі 33600 гривень на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Плата за користування кредитом відповідно до п.3.1 становить 70% річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 2.1 кредитного договору строк дії договору становить 12 фактичних місяців від дати отримання кредиту та діє до повного виконання зобов’язань згідно п. 9.3.1 кредитного договору.

Сторони кредитного договору уклали додаткову угоду № 1 від 12.03.2011 року, якою виклали п. 2.1 в новій редакції: «ОСОБА_1 надається строком на 36 фактичних місяців від дня отримання позичальником усієї суми кредиту», тобто продовжили строк повернення кредиту до 13.03.2013 року.

Згідно п. 2.3 кредитного договору № 277 від 13.03.2010 року, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 цього договору, тобто, з урахуванням укладеної додаткової угоди строк становить 13.03.2013 року.

Згідно п.9.5 кредитного договору № 277 від 13.03.2010 року, до правовідносин, пов’язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується строк позовної давності тривалістю у п’ять років.

Згідно п.п. 3.3, 3.5 кредитного договору № 277 від 13.03.2010 року, сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є додатком до цього договору. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу – сума кредиту (а.с.2-3).

Рішенням Старобільського районного суду від 09.09.2014 року по справі №431/32/14-ц, провадження 2/431/898/14, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті відсотків за кредитним договором № 277 від 13.03.2010 року в сумі 11436 гривень. Рішення набрало законної сили (а.с.7-8).

Заборгованість за основною сумою кредиту (тіло) стягнуто не було. Станом на 16.04.2018 року заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту) становить 33600 гривень, а сума позовних вимог складає 33550 гривень. Отже, при існуванні заборгованості по основній сумі (тілу кредиту) в розмірі 33600 гривень, позивач заявляє вимогу на частину заборгованості в розмірі 33550 гривень.

Вказані обставини не оспорюються сторонами та підтверджуються матеріалами справи.

З графіка платежів про періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом вбачається, що до сплати основна сума підлягає 14.03.2013 року в розмірі 33600 гривень, проценти повинні сплачуватися щомісячно у визначеній в графіку сумі.

Отже, сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі цього договору.

Представником відповідача заявлено про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому відповідно до ч. 1 і ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Тобто перебіг позовної давності починається незалежно від закінчення дії договору саме з того моменту, з якого боржник перестав виконувати свої зобов'язання за договором.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання - вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами -ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи, що передбачено вимогами ст. 261 ЦК України. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, якщо за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року №6-2891цс16.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Крім того, щодо існування рішення Старобільського районного суду від 09.09.2014 року слід зазначити наступне.

Відповідно до 1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум за відсотками.

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року №6-2891цс16.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові, що передбачено ч.4 ст. 267 ЦК України.

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу з основної суми (тілом) кредиту до суду 20.04.2018 року, тобто з пропуском п’ятирічного строку позовної давності визначеної кредитним договором, який сплинув 14.03.2018 року, про що свідчить відмітка Старобільського районного суду з грифом «одержано» за № 4053/18вх. 20.04.2018.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідност. 76 ЦПК України визначено, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо зміни тривалості позовної давності, зупинення перебігу позовної давності чи переривання перебігу позовної давності, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, а в задоволенні позову належить відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1762 гривень, оскільки ухвалою судді від 08.05.2018 року сплата судового збору позивачу була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-268 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78,81, 258, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 спілки «Імперіал ЛТД», вул. Трудова, 18, м. Старобільськ Луганської області, р/р 26506053700195 у ПАТ «ПриватБанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 35520810, на користь держави судовий збір у розмірі 1762 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Олійник