Постанова № 75404583, 18.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/9477/17 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І. В.

Категорія 27 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 березня 2018 року під головуванням судді Зубчук І.В.

у цивільній справі №295/9477/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом. Просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.06.2011 року в сумі 80 605,44 грн. та судові витрати, понесені ним при поданні позову до суду. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_3 09 червня 2011 року було укладено кредитний договір № б/н, за яким останній був наданий кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Умови договору відповідач належним чином не виконувала, щомісячно кредит не погашала, сплату відсотків не проводила, а тому станом на 31 липня 2017 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 80 605,44 грн.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

У поданій апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що посилання суду першої інстанції на пропуск строку позовної давності свідчить про неповне з’ясування обставин справи під час дослідження доказів та невідповідність висновків суду цим обставинам. Так, відповідачка отримала платіжну карту, яка є лише спеціальним засобом для отримання та перерахування коштів. Строк дії карти не припиняє строку дії договору, а строк дії договору та строк дії карти не є тотожними поняттями. Крім того, відповідно до п.1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг, сторони домовились, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення він автоматично пролонгується на такий же термін. Виходячи з наведених положень договору, він автоматично був пролонгований, оскільки жодна зі сторін не заявила про свій намір його розірвати та договір діє до даного часу. Проте, суд на це уваги не звернув.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_3 09 червня 2011 року укладено договір №б/н, за яким останній надано кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зазначені обставини визнані відповідачкою.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності. Проте, погодитись з висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з»ясування всіх обставин справи.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачка заявила про застосування позовної давності (а.с. 63).

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Із наданої банком заяви про видачу кредиту, яка підписана позичальником, вбачається, що дата відкриття рахунку на ім'я відповідачки 9 червня 2011 року, а строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки (а.с. 6).

Із наданої банком інформації про надані в межах цього кредиту платіжних карток вбачається, що відповідачці були надані картки із строком дії до серпня 2014 року та лютого 2015 року.

Цих обставин сама відповідачка не заперечує.

Як встановлено судом, банк звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитом 28 серпня 2017 року.

Зважаючи на наведене та враховуючи, що строк дії картки закінчився 28 лютого 2015 року, а з позовом банк звернувся 28 серпня 2017 року, то висновки суду першої інстанції про те, що строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачкою, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом сплив, не ґрунтуються на вимогах закону та не узгоджуються з матеріалами справи.

За таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового – про часткове задоволення позову.

Визначаючи період заборгованості за відсотками за користування кредитом, апеляційний суд виходить з того, що цей період має становити три роки перед зверненням кредитора до суду з позовом в межах трирічного строку позовної давності за основною вимогою та визначає їх розмір з урахуванням процентів, які були погоджені сторонами при укладенні договору.

За наданим розрахунком Банку обрахований розмір заборгованості в такому випадку буде становити 12725 грн.32 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом 3930 грн.36 коп., заборгованість за відсотками 4308,45 грн., пеня і комісія – 4486,51 грн.

Висновки суду про пропуск банком строку позовної давності для стягнення кредитної заборгованості, оскільки останній платіж на погашення кредиту було здійснено 13 червня 2014 року, а позов заявлений 28 серпня 2017 року, є помилковими, оскільки позовна давність щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не після несплати чергового платежу.

Тому не було підстав вважати, що позов заявлено поза межами трирічного строку позовної давності та задовольняти заяву відповідачки в цій частині.

Оскільки вимоги Банку задовольняються в розмірі 16% від заявленої в суді першої інстанції суми позову, то пропорційно до розміру задоволених вимог підлягають відшкодуванню і витрати Банку по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 березня 2018 року скасувати, ухваливши нове.

Позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитом в сумі 12725 грн.32 коп. та 640 грн. понесених судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 19.07.2018 року.