Постанова № 75398950, 17.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. Справа № 922/793/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

за участі секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Скрипка Л.В. за дорученням № 92 від 04.01.2018 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. №1158Х/1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 30 травня 2018 (повний текст підписано 30.05.18, суддя Тацій О.В. у справі №922/793/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Тітової Тетяни Валеріївни, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

про визнання недійсними умов пункту договору, зобов'язання укласти договір, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської област від 30.05.2018 року заяву Фізичної особи-підприємця Тітової Тетяни Валер’янівни про забезпечення позову у справі №922/793/18 задоволено частково. Заборонено Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, щодо передачі у будь-якій спосіб майна, а саме: нежитлових приміщень: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, третім особам до вирішення справи судом по суті заявлених позовних вимог. В іншій частині у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Тітової Тетяни Валер’янівни про забезпечення позову у справі №922/793/18 відмовлено.

Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали, порушення норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати, прийняти нову про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач вчиняє чи має намір вчиняти дії з передачі зазначеного вище нерухомого майна третім особам. Навпаки, матеріали справи містять інформацію про протилежне, оскільки позивач на даний час володіє та користується спірним майном незважаючи на той факт, що термін оренди закінчився 21.03.2018 року, чим порушує право власності відповідача на зазначене майно. Крім того, оскаржуваною ухвалою суд порушив право відповідача на захист свого порушеного права власності, встановлене ч. 6 ст. 55 Конституції України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною відповідача. Позивачу в строк до 10 липня 2018 року запропоновано надати суду відзив на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 263 ГПК України, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Через канцелярію суду 05.07.2018 року Фізична особа-підприємець Тітова Тетяна Валер’янівна надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

До відзиву на апеляційну скаргу додано докази надсилання копії відзиву відповідачу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 колегія суддів у відповідності до вимог ст. 268 ГПК України призначила справу №922/793/18 до розгляду на 17.07.2018 на 10-30 год.

13.07.2018 апелянт подав через канцелярію суду пояснення до апеляційної скарги, в яких заперечує проти позиції позивача та просить апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 19.07.2018 не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про перегляд ухвали суду першої інстанції у відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи сторін, викладені в апеляційні скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець Тітова Тетяна Валер’янівна звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним пункту 1.8.6 Додатку №1 (Опціон) від 04 лютого 2015 року до Договору оренди №02_15_12_01 від 04.02.2015 року, зобов'язання ПАТ "Укрсоцбанк" укласти з Фізичною особою-підприємцем Тітовою Тетяною Валер’янівною Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, а також про визнання за позивачем право оренди нежитлових приміщень: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул.. Каштанова, 16, на умовах Договору оренди № 02_15_12_01 від 04.02.2015 до укладання Договору купівлі-продажу вищевказаних нежитлових приміщень.

25.05.2018 через канцелярію суду позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. № 15308), в якій позивач просив суд заборонити Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії направлені на перешкоду у користуванні, на звільнення позивачем, у тому числі примусове, примусову охорону нежитлових приміщень літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16; заборонити Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, щодо передачі у будь-якій спосіб майна, а саме: нежитлові приміщення: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, третім особам.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви позивач посилається на те, що предметом позову є зобов'язання відповідача укласти договір купівлі - продажу щодо спірного майна, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. Також заявник зазначив, що він має обґрунтовані сумніви з приводу дій відповідача щодо реалізації права позивача користування спірним приміщенням та реалізації права власності щодо нього. Вказані сумніви позивач обґрунтовує наявністю листа ПАТ "Укрсоцбанк" від 15.12.2017 вих . № 18.3-86/67-16808 про звільнення не пізніше останнього дня строку оренди спірного об'єкта від майна, суборендарів та з вимогою повернути його ПАТ "Укрсоцбанк" згідно з актом приймання-передачі.

Господарський суд задовольнив заяву позивача в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу на вчинення дії, щодо передачі у будь-якій спосіб майна, а саме: нежитлових приміщень: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, третім особам до вирішення справи судом по суті заявлених позовних вимог.

При цьому в ухвалі суду зазначено, що при наданні оцінки щодо наявності та достатності підстав вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує предмет та підстави заявленого позову, докази, які свідчать про наміри відповідача відносно спірного об'єкту (лист ПАТ "Укрсоцбанк" від 15.12.2017 вих. № 18.3-86/67-16808), а також можливі наслідки, у разі вчинення дій по відчуженню спірного майна, тобто предмету спору. Оскільки, предметом позову є позбавлення права позивача на реалізацію права укладення договору купівлі-продажу спірного майна, невжиття таких заходів до прийняття рішення у справі по суті спору може призвести до неможливості його виконання вподальшому.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Натомість, позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач вчиняє чи має намір вчиняти дії з передачі зазначеного вище нерухомого майна третім особам. Навпаки, матеріали справи містять інформацію про протилежне, оскільки позивач на теперішній час володіє та користується спірним майном не зважаючи на той факт, що термін оренди закінчився 21.03.2018 року.

Також слід зазначити, що приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Проте, в оскаржуваній ухвалі не визначено які саме дії заборонено вчиняти відповідачеві з майном.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду в частині в частині заборони Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, щодо передачі у будь-якій спосіб майна, а саме: нежитлових приміщень: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, третім особам до вирішення справи судом по суті заявлених позовних вимог.

Що стосується ухвали в частині відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії направлені на перешкоду у користуванні, на звільнення позивачем, у тому числі примусове, примусову охорону нежитлових приміщень літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції з таких підстав.

Судом встановлено, що вимога про заборону ПАТ "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, направлені на перешкоду у користуванні, на звільнення позивачем об'єкту, у тому числі примусово, примусову охорону нежитлових приміщень, - фактично буде задоволенням позовних вимог про визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права оренди спірних нежитлових приміщень до укладання Договору купівлі - продажу.

Крім того, заява позивача про забезпечення позову (вх. № 15308 від 25.05.2018) не містить жодних обґрунтованих доказів щодо вчинення ПАТ "Укрсоцбанк" дій, направлених на перешкоду у користуванні нежитловими приміщеннями літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16.

Таким чином, обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Харківської області від 30 травня 2018 року у справі №922/793/18 підлягає скасуванню в частині заборони Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, щодо передачі у будь-якій спосіб майна, а саме: нежитлових приміщень: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, третім особам до вирішення справи судом по суті заявлених позовних вимог, з прийняттям в цій частині нового рішення щодо відмови у задоволенні заяви в цій частині. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 136-140, 269-270, 275, п.2ч.1ст.277, 282 ГПК України -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 30 травня 2018 року у справі №922/793/18 скасувати в частині заборони Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, щодо передачі у будь-якій спосіб майна, а саме: нежитлових приміщень: літера "В-1", загальною площею 1681,0 кв.м., літера "Г-1", загальною площею 41,6 кв.м., літера "Е-1", загальною площею 59,0 кв.м., літера "Д-1", загальною площею 25,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 16, третім особам до вирішення справи судом по суті заявлених позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в цій частині у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Тітової Тетяни Валер’янівни про забезпечення позову у справі №922/793/18.

В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 30 травня 2018 року у справі №922/793/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.07.2018.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.