Рішення № 75379407, 12.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1041/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом приватного підприємства «Автоінтерлогістік» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом приватного підприємства «Автоінтерлогістік» (далі – позивач, ПП «Автоінтерлогістік») до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування наказу № 1053 від 20.02.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Автоінтерлогістік»».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства. Позивач вказує на те, що податковий орган зазначає підставою для проведення позапланової виїзної перевірки пп. 16.1.5, пп.16.1.7. п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п. 78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України. Однак, позивач вважає доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем були надані відповіді на запити разом з підтверджуючими документами. Вказує, що податковий орган всупереч п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не навів у запитах обставин з яких слідує, що позивач порушив вимоги податкового законодавства. Водночас, позивач зазначив, що невідповідність письмового запиту вимогам ПК України, позбавляє позивача обов’язку надавати відповідь на такі запити. Окрім того, позивач вказує, що неповнота відповіді на запит не є підставою для проведення позапланової перевірки, а підставою для проведення перевірки є саме ненадання такої відповіді. Додатково позивач зазначив, що запит ГУ ДФС у Львівській області № 15592/10/13-01-14-14 від 28.09.2014 та запит № 18176/10/13-01-14-14 від 23.10.2017 позивач не отримував і такі не відповідають вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки відсутні у таких запитах печатки податкового органу. Позивач вказує, що відповідач не навів жодних зауважень щодо неповноти наданої відповіді або ненадання документів, а відтак відсутні підстави для проведення позапланової документальної перевірки, тому просить суд скасувати оскаржуваний наказ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та додаткових посненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Зокрема, відповідач зазначив, що на адресу позивача було скеровано запити про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження. У вказаних запитах чітко зазначено, що виявлено факти, які свідчать про порушення ПП «Автоінтерлогістик» податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Текс Хауз» (ЄДРПОУ 40626459) за період серпень 2017 року, TOB «Лембуд» (ЄДРПОУ 39780161) за період жовтень 2017 року, TOB «Тейрекс» (ЄДРПОУ 41563474) за період листопад 2017 року, а також з питань правомірності формування податкових зобов'язань, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період липень та жовтень 2017 року. Відповідач стверджує, що згідно з аналізу показників, що містяться у поданих податкових деклараціях з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період та податкової інформації отриманої й опрацьованої відповідно до ст. ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. У зв’язку з наведеним, відповідач скерував на адресу позивача запити, втім позивач у визначений ПК України строк не надав усіх підтверджуючих документів здійснення взаємовідносин, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що визначений законодавством України, а позовні вимоги позивача такими, що не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, з’ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що Головним управлінням ДФС у Львівській області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ПП «Автоінтерлогістік» даних податкових зобов'язань, що містяться у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року.

Зокрема, зазначено, що результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період та податкової інформації, встановлено, що у рядку 1 (операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою) зображено обсяг оподатковуваних операцій 55 539 614 грн., сума ПДВ - 11 107 923 грн., в - ЄРПН зареєстровані податкові накладні із датою виписки за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 на суму податку на додану вартість 13 191 256 грн., розбіжність становить 2 083 333 грн.

У зв’язку з виявленими розбіжностями, податковий орган скерував на адресу ПП «Автоінтерлогістік» запити про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження від 06.12.17 № 23424/10/13-01-14-14, від 18.12.17 № 24614/10/13-01-14-14, від 04.01.18 № 404/10/13-01-14-14, від 05.01.18 № 529/10/13-01-14-14.

ПП «Автоінтерлогістік» на виконання зазначених запитів податкового органу листами № 1 від 30.01.2018, від 01.02.2018, 09.01.2018, 18.01.2018 надало письмові пояснення з підтверджуючими документами.

Також, податковий орган скерував на адресу ПП «Автоінтерлогістік» запит № 15592/10/13-01-14-14 від 28.09.2017 та запит № 18176/10/13-01-14-14 від 23.10.2017.

Втім, позивачем на вказані запити не було надано відповідей, оскільки як стверджує позивач він такі запити не отримував.

19 лютого 2018 року ГУ ДФС у Львівській області складено доповідну записку № 90/13-01-14-14-15 “Щодо проведення позапланових виїзних документальних перевірок”.

20 лютого 2018 року ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ № 1053 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Автоінтерлогістік».

21 лютого 2018 року ГУ ДФС у Львівській області видало направлення на перевірку № 1708.

Не погодившись із вказаним наказом позивач оскаржив його до суду.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, позивач, як на підставу своїх вимог посилається на те, що запити ГУ ДФС у Львівській області “Про надання пояснень та їх документальних підтверджень” не містять жодних конкретних підстав для їх надіслання, а також у таких не наведено конкретних фактів, що свідчили б про порушення ПП «Автоінтерлогістік» податкового законодавства.

Проте, позивачем, відповідно до норм чинного законодавства, надано письмові відповіді на вищевказані запити, з долученням копій підтверджуючих документів.

Позивач вважає, що за таких обставин, призначення проведення позапланової виїзної перевірки є протиправним, контролюючим органом не дотримано порядку прийняття оскаржуваного наказу та такий є зловживанням права на перевірку та підлягає скасуванню.

Як слідує із долучених до матеріалі справи доказів суд встановив, що на запит ГУ ДФС у Львівській області № 23424/10/13-01-14-14 від 06.12.2017 позивач надав відповідь від 09.01.2018 № 1, в якій зазначив, що ПП «Автоінтерлогістік» співпрацювало з TOB «ТЕКС ХАУЗ» (40626459) протягом серпня 2017 року та було реалізовувано Товар, а саме одяг вживаний, відповідно до договору купівлі-продажу №01/08/17 від 01.08.2017. Товару в зазначений період на TOB «Текс Хауз» було реалізувано на загальну суму 19 941 741,77 грн в тому числі ПДВ. Також, як встановив суд, позивач до вказаної відповіді надав відповідачу копію договору купівлі-продажу №01/08/17 від 01.08.2017 та копії видаткових накладних.

На запит ГУ ДФС у Львівській області №24614/10/13-01-14-14 від 18.12.2017 позивач надав відповідь викладену у листі № 1 від 18.01.2018, в якій зазначив про порушення відповідачем вимог пп.16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України. Водночас, позивач пояснив податковому органу, що ПП «Автоінтерлогістік» співпрацювало з TOB «ЛЕМБУД» (39780161) протягом жовтня 2017 року та було реалізовували Товар, а саме одяг вживаний, відповідно до договору купівлі-продажу №12-10/17 від 12.10.2017. Товару в зазначений період на TOB «Лембуд» позивач реалізував на загальну суму 30 340 287,60 грн в тому числі ПДВ. Розрахунки проводився у безготівковій формі, через банківський рахунок. Дані операції повністю відображені у податковому і бухгалтерському обліку підприємства. Також, як встановив суд, позивач до вказаної відповіді надав відповідачу копію договору купівлі-продажу №12-10/17 від 12.10.2017 та копії видаткових накладних.

Що стосується запиту податкового органу від 04.01.2018 № 404/10/13-01-14-14, то суд встановив, що позивач 30.01.2018 листом № 1 надав відповідь, в якій зазначив, що проведеним аналізом співставності обсягів оподатковуваних операцій, здійснюваних за звітний період - жовтень 2017 року із сумами податку на додану вартість, відображених в податкових накладних за цей період, які зареєстровані в ЄРПП, підприємством було виявлено помилкові виписані податкові накладні № 74, 72, 73 загальна сума яких становить в обсязі 12 500 000 грн. в т.ч. ПДВ - 2 083 333 грн., які відображені ПП «Автоінтерлогістік» в ЄРПН. Позивач зазначив, що обсяги поставки та сума податку на додану вартість - 2 083 333 грн., відображені в податкових накладних № 74, 72, 73 - не були включені до податкових зобов'язань декларації з ПДВ за жовтень 2017 року. Додатково зазначено, що на сьогоднішній день виправити виявлену підприємством помилку щодо відображення в ЄРПН податкових № № 74, 72, 73 в жовтні 2017 року, не вбачається можливим, оскільки реєстрація даної накладної зупинена, і розрахунок коригування до неї може бути прийнятий лише після її розблокування.

На запит ГУ ДФС у Львівській області № 529/10/13-01-14-14 від 05.01.2018, позивач листом № 1 від 01.02.2018 відмовив відповідачу у наданні інформації, у зв’язку з невідповідністю запиту відповідача вимогам податкового законодавства.

На запити ГУ ДФС у Львівській області № 15592/10/13-01-14-14 від 28.09.2017 та № 18176/10/13-01-14-14 від 23.10.2017 ПП «Автоінтерлогістік» відповіді на запити не надало, оскільки стверджує, що такі запити не отримувало.

Що стосується зазначених доводів, то суд встановив, що запит ГУ ДФС у Львівській області № 15592/10/13-01-14-14 від 28.09.2017 було вручено 20 жовтня 2017 року Костюку.

Втім, як слідує із довідки ПП «Автоінтерлогістік» про працівників, які працювали на підприємстві протягом жовтня-листопада 2017 року, жодного працівника з прізвищем Костюк немає. Вказані обставини свідчать про неодержання позивачем вказаного запиту, оскільки немає підтвердження належного вручення уповноваженій особі позивача такого запиту.

Щодо запиту ГУ ДФС у Львівській області № 18176/10/13-01-14-14 від 23.10.2017, то суд встановив, що такий запит 4 грудня 2017 року було відправлено за зворотною адресою до ГУ ДФС у Львівській області з відміткою поштового відправлення «за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення».

Таким чином, наведені обстави підтверджують доводи позивача, що підприємство не отримувало такого запиту.

Також, суд звертає увагу, що запити ГУ ДФС у Львівській області № 15592/10/13-01-14-14 від 28.09.2017 та № 18176/10/13-01-14-14 від 23.10.2017, які були скеровані на адресу позивача не містять печатки податкового органу.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.75.1.2. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановив суд з матеріалів справи, позивачем у встановлений законом строк надано пояснення та їх документальне підтвердження на запити податкового органу від 06.12.17 № 23424/10/13-01-14-14, від 18.12.17 № 24614/10/13-01-14-14, від 04.01.18 № 404/10/13-01-14-14, від 05.01.18 № 529/10/13-01-14-14.

Що стосується запитів ГУ ДФС у Львівській області № 15592/10/13-01-14-14 від 28.09.2017 та № 18176/10/13-01-14-14 від 23.10.2017, то суд виходив з наступного.

Так, відповідно до п. 73. 3 контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Однак, як встановив суд із наданих відповідачем копій запитів № 15592/10/13-01-14-14 від 28.09.2017 та № 18176/10/13-01-14-14 від 23.10.2017, у таких відсутня печатка контролюючого органу, що не узгоджується з вимогами пп. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Відповідно до п. 73. 3 ст. 73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Вказані обстави свідчать про недодержання податковим органом вимог пп. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, що у свою чергу звільняє платника податків від обов’язку надавати відповідь на такі запити, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Також, суд звертає увагу, що із змісту запитів не можливо встановити яким чином, на підставі аналізу декларації, можна встановити відсутність реального здійснення операцій.

Відтак, із запитів не можливо встановити, конкретні обставини, з яких податковий орган встановив порушення позивачем податкового законодавства.

Суд враховує, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не покликання на відповідні норми Податкового кодексу України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підп.1 та підп. 3 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, податковим органом має бути вказано в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

За викладених обставин, відповідачем не доведено суду обставин, які слугували підставою прийняття наказу № 1053 від 20.02.2018 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Автоінтерлогістік».

Судом враховано, що посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління аудиту, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №К/9901/19868/18, від 19.04.2018 у справі №К/9901/466/17, у справі від 20.03.2018 №К/9901/27121/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного наказу діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1762,00 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 20.02.2018 №1053 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Автоінтерлогістік»”.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн сплаченого судового збору на користь приватного підприємства «Автоінтерлогістік» (79032, м. Львів, вул. Пасічна, б 93, код ЄДРПОУ 39991861).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2018.

Суддя Р.М. Брильовський