Рішення № 75379421, 09.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1034/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Західні контракти» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування припису та постанов про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Західні контракти» (далі – ПП «Західні контракти», позивач) до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі – ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач) з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати припис № 13-09-125/3186-2533 від 28.12.2017, складений на підставі інспекційного відвідування дотримання вимог законодавства про працю у ПП «Західні контракти»;

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.01.2018 № 025 на ПП «Західні контракти» у розмірі 3200 грн.;

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.01.2018 № 026 на ПП «Західні контракти» у розмірі 96000 грн.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 17.03.2018 відмовлено.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на наступні обставини.

Головним управлінням Держпраці у Львівській області 28.12.2017 проведене інспекційне відвідування ПП «Західні контракти» щодо дотримання вимог законодавства про працю. За результатами перевірки складено акт № 13-09-125/3186 від 28.12.2017 та припис № 130-09-125/3186-2533 від 28.12.2017. Дану перевірку позивач вважає незаконною, а акт та припис протиправними, мотивуючи тим, що інспектування та складення вказаних акта та припису відбулося у невідповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 24.04.2017 «Про порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю». Зокрема, позивач зазначає, що інспектори не повідомили директора ПП «Західні контракти» про проведення інспектування та не вручили жодного повідомлення про інспектування; інспектори не пред'явили службового посвідчення; інспектор за результатами інспекційного відвідування в приміщенні «Західні контракти» не склав акту, не дав його підписати директору підприємства та не вручив один примірник такого акту, а якщо виявив порушення, то не склав припису та не дав директору підприємства його підписати та не надав одного примірника; якщо такі (акт та припис) були складені за місцем роботи інспектора, то не були надіслані та такі позивач не отримував.

18.01.2018 за результатами проведеного інспекційного відвідування від 28.12.2017 та на підставі вищезазначених акту № 13-09-125/3186 від 28.12.2017 та припису № 130-09-125/3186-2533 від 28.12.2017, заступником начальника Головного управлінням Держпраці у Львівській області ОСОБА_4 за порушення законодавства про працю та зайнятість населення винесено постанови № 025 та № 026 від 18.01.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ПП «Західні контракти». Вказані постанови позивач вважає такими, що винесені з порушенням вимог Порядку накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, покликаючись на те, що уповноважена посадова особа відповідача не повідомила позивача про розгляд справи та не скеровувала жодного повідомлення про такий розгляд, відтак справа розглядалась без участі позивача.

Стосовно порушень, за які на ПП «Західні контракти» накладено штрафи оскаржуваними постановами, позивач зазначає наступне. Постановою № 025 від 18.01.2018 на позивача накладено штраф у розмірі 3200 грн. за порушення вимог ч.1 та 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» – виплату заробітної плати за жовтень та листопад 2017 року проведено менше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів. Позивач вказує на те, що у відповідності п.29 Постанови Кабінету Міністрів Україна № 295 від 24.04.2017 року дане порушення не відноситься до таких, де застосовуються заходи притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності одночасно з внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень. При цьому, як стверджує позивач, ним згідно з відомостями нарахування та виплати заробітної плати за січень 2018 року від 18.01.2018 та 05.02.2018, в добровільному порядку усунуто виявлені порушення.

Обґрунтовуючи незаконність, на думку позивача, постанови № 026 від 18.01.2018, якою на ПП «Західні контракти» накладено штраф у розмірі 96 000 за порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці» щодо індексації індивідуальної заробітної плати згідно з чинним законодавством, позивач зазначає, що порушення індексації у ПП «Західні контракти» немає, при цьому інспектори не просили надати їм штатні розписи, з загальних відомостей інспектори не врахували доплату до мінімальної заробітної плати та те, що директор підприємства працює по сумісництву, а індексація проводиться на основному місці роботи.

Ухвалою суду від 30 березня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 30 березня 2018 року суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

20.04.2018 ГУ Держпраці у Львівській області надало відзив на позовну заяву, в якому доводи позовної заяви не визнає, та вважає, що інспекційне відвідування ПП «Західні контракти» було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а оскаржувані припис від 28.12.2017 та постанови від 18.01.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесено правомірно.

В обґрунтування зазначеного, відповідач покликається на наступне. За результатами інспекційного відвідування складений акт № 13-09-125/3186 від 28.12.2017, директору ПП «Західні контракти» ОСОБА_5 винесено припис на усунення виявлених порушень від 28.12.2017 № 13-09-125/3186-2533. Під час інспекційного відвідування, інспектором було виявлено ряд порушень вимог законодавства про працю, які зафіксовані у акті № 13-09-125/3186 від 28.12.2017. Відповідач стверджує, що головними державними інспекторами 29.12.2017 два примірники акту та припису з супровідним листом № 13243/4/4-05 від 29.12.2017 надіслано суб'єкту господарювання поштовим зв'язком, що підтверджується фіскальним чеком 7900607529902 з описом. Зазначає, що приписом від 28.12.2018 директора підприємства було зобов'язано у строк до 11.01.2018 письмово поінформувати про виконання вимог припису, чого позивачем зроблено не було.

Щодо порушення вимог ч.1 та ч.2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» відповідач звертає увагу на ту обставину, що з відомостей нарахування та виплати заробітної плати за січень 2018 року, наданих позивачем, слідує, що заробітна плата виплачена працівникам підприємства з порушенням вимог ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», а саме через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів. Таким чином, як стверджує відповідач, станом на день складення постанови № 025 від 18.01.2018 порушення ПП «Західні контракти» усунено не було, що свідчить про правомірність винесення постанови посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області.

Стосовно порушення позивачем вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці» ГУ Держпраці у Львівській області зазначає, що ПП «Західні контракти» надано відомості нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу підприємства, проте жоден з вищеназваних документів не містить відомостей стосовно роботи ОСОБА_5 за сумісництвом, а лише вказують на роботу останньої на умовах неповного робочого часу. Разом із тим, відповідно до ч.7 ст.4 Порядку №1078, у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Тобто, робота на умовах неповного робочого часу, про що було повідомлено позивача, не спростовує обов'язку проводити індексацію заробітної плати, а тому, на підставі пояснень і первинних документів, відповідач вважає, що головний державний інспектор прийшов вірного висновку про порушення позивачем ч.6 ст.95 КЗпП України.

Ухвалою суду від 24 квітня 2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25.05.2018 позивачем подано відповідь на відзив, в якій, серед іншого, покликається на те, що із копією припису від 28.12.2017 директор ПП «Західні контракти» ознайомилась лише після надання такого із матеріалами, долученими до відзиву відповідача, а тому до 11.01.2018 не знала про вимогу інформувати ГУ Держпраці у Львівській області про усунення порушень, відтак усунути такі у встановлений строк не могла.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, просили такі задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову у зв’язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

З метою з’ясування достовірності обставини, на які покликаються сторони, судом допитано в якості свідків директора ПП «Західні контракти» ОСОБА_5 та головного державного інспектора ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_6, який проводив інспекційне відвідування у ПП «Західні контракти».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 27.12.2017 № 2044-П (а.с. 187) та направлення на проведення інспекційного відвідування від 27.12.2017 № 1981 (а.с. 186) головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 28.12.2017 було проведено інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ПП «Західні контракти» (Львівська область, м.Червоноград, вул.Сокальська, буд.5).

За результатами інспекційного відвідування ПП «Західні контракти» складений акт №13-09-125/3186 від 28.12.2017, відповідно до якого виявлено такі порушення:

-не проведено індексацію заробітної плати за червень-листопад 2017 року працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (порушення вимог ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці»);

- виплату заробітної плати за жовтень та листопад 2017 року проведено менше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, а саме: згідно відомостей розподілу заробітної плати від 29.11.2017 заробітну плату за жовтень 2017 виплачено працівникам одним платежем 29.11.2017; згідно відомостей розподілу заробітної плати від 27.12.2017 заробітну плату за листопад 2017 виплачено працівникам одним платежем 27.12.2017 (порушення вимог ч.1 та 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці»).

28.12.2017 директору ПП «Західні контракти» ОСОБА_5 винесено припис на усунення виявлених порушень № 13-09-125/3186-2533 (а.с. 170-171).

Постановою ГУ Держпраці у Львівській області в особі першого заступника начальника ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25 від 18.01.2018, на ПП «Західні контракти» за порушення вимог ч.1 та ч.2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст.24 ЗУ «Про оплату праці» накладено штраф у розмірі 3200,00 грн.

Постановою ГУ Держпраці у Львівській області в особі першого заступника начальника ОСОБА_4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 26 від 18.01.2018, на ПП «Західні контракти» за порушення вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці» накладено штраф у розмірі 96000 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо винесення припису № 13-09-125/3186-2533 від 28.12.2017 та постанов № 025 та № 026 від 18.01.2018 протиправними, позивач звернуся до суду за захистом порушених, на його думку, прав.

Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог та відповідність дій відповідача чинному законодавству, суд керується наступним.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі - Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до п.п. 45 п. 4 Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області відповідно до покладених на нього завдань видає в установленому порядку роботодавцям, суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов’язкового державного страхування обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства.

Під час проведення інспекційних відвідувань ГУ Держпраці у Львівській області керується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 № 295 (далі – Порядок № 295).

Пунктом 5 вищезазначеного Порядку визначено підстави проведення інспекційних відвідувань. Відповідно до вимог пп. 6 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів та ПФУ та його територіальних органів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2017 року на адресу ГУ Держпраці у Львівській області надійшов лист Червоноградської ОДПІ ТУ ДФС у Львівській області та лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про можливі порушення законодавства про працю ПП «Західні контракти», що й стало підставою для проведення інспекційної перевірки позивача.

Відповідно до п. 26 Порядку № 295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису, акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування.

Згідно з п.28 Порядку № 295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Так, приписом від 28.12.2017 директора ПП «Західні контракти» було зобов'язано у строк до 11.01.2018 письмово поінформувати ГУ Держпраці у Львівській області про виконання вимог цього припису.

Як стверджує позивач, з копією припису від 28.12.2017 директор ПП «Західні контракти» ОСОБА_5 ознайомилась лише після надання такого із матеріалами, долученими до відзиву відповідача, тому до 11.01.2018 не знала про вимогу інформувати ГУ Держпраці у Львівській області про усунення порушень, а відтак усунути такі у встановлений строк не могла.

Таким чином, ПП «Західні контракти» не заперечує, що вимог припису № 13-09-125/3186-2533 від 28.12.2017 ним виконано не було, натомість позивач посилається на необізнаність з таким приписом.

В контексті зазначеного, суд зауважує, що в матеріалах справи наявна копія супровідного листа № 13243/4/4-05 від 29.12.2017 (а.с. 172), яким ПП «Західні контракти» скеровано два примірника акту №13-09-125/3186 від 28.12.2017 та припис № 130-09-125/3186-2533 від 28.12.2017, а також докази направлення їх позивачу (а.с. 173). Відтак, суд критично ставиться до твердження позивача, що такі йому не скеровувались.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ч.2 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

До позовної заяви директором ПП «Західні контракти» додано відомості нарахування та виплати заробітної плати за січень 2018 року. З цих відомостей слідує, що заробітна плата за першу половину січня виплачена працівникам підприємства 18.01.2018; заробітна плата за січень виплачена 05.02.2018 – тобто, з порушенням вимог 1 та ч.2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 ЗУ «Про оплату праці», тобто через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів.

З наведеного вбачається, що станом на день складення постанови № 025 від 18.01.2018 порушення підприємством усунено не було, що свідчить про правомірність винесення постанови посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу.

Щодо порушення ПП «Західні контракти» вимог ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», встановленого відповідно до акту №13-09-125/3186 від 28.12.2017 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ч.6 ст. 95 КЗпП України, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, а саме оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Суд бере до уваги зауваження відповідача, що ПП «Західні контракти» надало відомості нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу підприємства, проте жоден з цих документів (текст документу, графи документу та ін.) не містить посилання на те, що ОСОБА_5 працює на підприємстві за сумісництвом. Вказані документи не містять відомостей стосовно роботи ОСОБА_5 за сумісництвом, а лише вказують на роботу останньої на умовах неповного робочого часу.

За приписами ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень; підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.4 Порядку №1078 у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Тобто, робота на умовах неповного робочого часу не спростовує обов'язку проводити індексацію заробітної плати. З наведеного вбачається, що головний державний інспектор дійшов вірного висновку про порушення позивачем ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці».

Варто зазначити, що п. 29 Порядку №1078 передбачено, що заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності і використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Порушення вимог ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці» є недодержанням мінімальних гарантій в оплаті праці, відповідальність за що настає незалежно від усунення даних порушень, навіть в межах проведення інспекційного відвідування.

У листі Держпраці від 19.05.2016 р. N 5548/4/4.3-ДП-16 роз’яснено, що відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-III, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, у тому числі індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Статтею 8 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Таким чином, оскаржувана постанова № 026 від 18.01.2018 про накладення штрафу у розмірі 96 000 грн. на ПП «Західні контракти» – це фінансова санкція за виявленні під час проведення інспекційного відвідування порушення вимог законодавства про працю, накладення яких передбачене ст. 265 КЗпП України.

Серед аргументів щодо протиправності дій відповідача позивач наводить ту обставину, що ПП «Західні контракти» не отримувало жодного повідомлення-виклику на розгляд справи про накладення штрафу. Суд критично ставиться до такого твердження, оскільки до матеріалів справи відповідачем долучено копію квитанції поштового відправлення зі списком кореспонденції (а.с. 182-183), з яких вбачається направлення листа на адресу ПП «Західні контракти» - 80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Сокальська, буд.5. Позаяк, невручення поштового відправлення адресату з незалежних від відправника причин не свідчить про неналежність здійснення ним повідомлення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність винесених ним припису та постанов з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв’язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними й такими, що повністю спростовуються доводами відповідача, показаннями свідків та долученими до матеріалів справи письмовими доказами. З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.139 КАС України, розподіл судових витрат у разі відмови у задоволенні позову не передбачений.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2018.

Суддя В.М. Сакалош