Рішення № 75379395, 17.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1057/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом приватного підприємства "Західний Буг" до Буської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство "Ротен", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішень,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство “Західний Буг” звернулося до суду з позовом до Буської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство "Ротен", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24283829 від 09.09.2015 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4620681200:22:000:0454, винесене на підставі договору оренди землі б/н від 18.02.2015 року, укладеного між ПП “Ротен” та ОСОБА_3 та рішення реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25149951 від 08.10.2015 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4620681200:22:000:0340, винесене на підставі договору оренди землі б/н від 16.02.2015 року, укладеного між ПП “Ротен” та ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24283829 від 09.09.2015, № 25149951 від 08.10.2015 здійснено реєстрацію права оренди на земельні ділянки, кадастровий номер 4620681200:22:000:0454 та 4620681200:22:000:0340. Зокрема, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, які вже перебували в оренді у ПП “Західний Буг” на підставі договорів оренди землі № 3134 та № 3266, зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Буському районі Львівської області, про що у Державному реєстрі земель було вчинено записи від 20.01.2012 № 462068124000097 та № 462068124004190 від 29.12.2012. Позивач стверджує, що державний реєстратор при прийнятті спірних рішень не перевірив інформацію про вже зареєстровані права позивача на ці земельні ділянки, що призвело до подвійної реєстрації права оренди на одні й ті ж земельні ділянки. На переконання позивача, вказані обставини підтверджують неправомірність оскаржуваних рішень, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечив, подав відзив на позов, в якому зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 відкрито провадження у справі та закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

17 травня 2017 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду об'єднано справу № 813/1245/17 за позовом приватного підприємства "Західний Буг" до Головного територіального управління юстиції Львівської області, треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство "Ротен", ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення із справою № 813/1057/17 за позовом приватного підприємства "Західний Буг" до Головного територіального управління юстиції Львівської області, треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство "Ротен" ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, присвоївши їм №813/1057/17.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 23 червня 2017 року зупинено провадження у даній справі та витребувано докази.

22 вересня 2017 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду поновлено провадження у даній справі.

06 грудня 2017 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду закрито провадження у даній справі.

6 березня 2018 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 про закриття провадження у справі № 813/1057/17, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4 травня 2018 року справа № 813/1057/17 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду. За наслідками автоматизованого розподілу, справу № 813/1057/17 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Брильовському Р.М.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного від 08 травня 2018 року прийнято справу № 813/1057/17 до провадження та призначено судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 4 січня 2012 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ПП “Західний Буг” (Орендар) укладено договір оренди землі № 3134 (далі – Договір № 3134), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для введення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Боложинівської сільської ради, Буського району, Львівської області. Кадастровий номер земельної ділянки № 4620681200:22:000:0454.

Об’єктом оренди відповідно до пункту 2 Договору № 3134 є земельна ділянка загальною площею 0, 2913 га у тому числі рілля 0, 2913 га.

Пунктом 8 Договору № 3134 визначено строк дії договору, а саме договір укладено на 10 років.

Договір № 3134 зареєстрований в управлінні Держкомзему у Буському районі Львівської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20.01.2012 № 462068124000097.

18 лютого 2015 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ПП “Ротен” (Орендар) укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого Орендодавець надає для введення товарного сільськогосподарського виробництва, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Боложинівської сільської ради, Буського району, Львівської області.

Об’єктом оренди відповідно до пункту 2 договору є земельна ділянка загальною площею 0, 2913 га, в тому числі 0, 2913 га рілля, кадастровий номер земельної ділянки № 4620681200:22:000:0454.

Договір укладено на 7 років (пункт 7 договору від 18.02.2015).

На підставі вказаного договору від 18.02.2015 року б/н, державним реєстратором Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24283829 від 09.09.2015, щодо права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4620681200:22:000:0454.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 24283829 від 09.09.2015 є предметом оскарження.

3 січня 2012 року між ОСОБА_5 (Орендодавець) та ПП “Західний Буг” (Орендар) укладено договір оренди землі № 3266 (далі – Договір № 3266), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для введення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Боложинівської сільської ради, Буського району, Львівської області. Кадастровий номер земельної ділянки № 4620681200:22:000:0340.

Об’єктом оренди відповідно до пункту 2 Договору № 3266 є земельна ділянка загальною площею 0, 5086 га у тому числі рілля 0, 5086 га.

Пунктом 8 Договору № 3266 визначено строк дії договору, а саме договір укладено на 7 років.

Договір № 3266 зареєстрований в управлінні Держкомзему у Буському районі Львівської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 № 462068124004190.

16 лютого 2015 року між ОСОБА_5 (Орендодавець) та ПП “Ротен” (Орендар) укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого Орендодавець надає для введення товарного сільськогосподарського виробництва, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Боложинівської сільської ради, Буського району, Львівської області.

Об’єктом оренди відповідно до пункту 2 договору є земельна ділянка загальною площею 0, 5086 га, в тому числі 0, 5086 га рілля, кадастровий номер земельної ділянки № 4620681200:22:000:0340.

Договір укладено на 7 років (пункт 7 договору від 16.02.2015).

На підставі вказаного договору від 16.02.2015 року б/н, державним реєстратором Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25149951 від 08.10.2015, щодо права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4620681200:22:000:0340.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 25149951 від 08.10.2015 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з орендою землі, є Закон України “Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161-XIV.

Згідно з статтею 6 вказаного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною п’ятою цієї ж статті встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тотожні за змістом положення містить стаття 125 Земельного кодексу України, якою закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

За визначенням, наведеним у пункті 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з статтею 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено права та обтяження, що підлягають державній реєстрації, відповідно до пункту (2) частини першої якої обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обмежень визначався Розділом ІV Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5)видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною сьомою статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Частиною другою статті 9 зазначеного Закону зобов’язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

При цьому, як зазначено у пункті 8-1 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов’язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно повинен був перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою прийняття правильного рішення.

З представлених відповідачем копій документів щодо проведення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, кадастровий номер 4620681200:22:000:0340 та 4620681200:22:000:0454, які зберігаються у Державному реєстрі речових прав в електронній формі, судом встановлено, що такі не містять документів, які б свідчили про те, що державним реєстратором при здійсненні таких реєстрацій перевірялася інформація про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на вказані земельні ділянки (запити, звернення тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 21-760а15 від 29 вересня 2015 року, в якій зазначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Чинність одних договорів оренди землі унеможливлює здійснення державної реєстрації договорів оренди землі, укладених між їх власниками та іншою юридичною особою до закінчення строку дії попередніх договорів.

Аналогічна змісту позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №25/1287/15-а від 15 листопада 2016 року.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вказане свідчить про порушення державним реєстратором вимог пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, що призвело до подвійної реєстрації права оренди одних і тих же земельних ділянок за різними юридичними особами, яка порушує права позивача.

Таким чином, з фактичних обставин справи слідує, що на час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер: 24283829 від 09.09.2015 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4620681200:22:000:0454, чинним був договір оренди землі від 04.01.2012 № 3134, укладений між ОСОБА_3 та ПП “Західний Буг” та зареєстрований в управлінні Держкомзему у Буському районі Львівської області з вчиненням у Державному реєстрі земель відповідного запису від 20.01.2012 № 462068124000097;

- індексний номер: 25149951 від 08.10.2015 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4620681200:22:000:0340, чинним був договір оренди землі від 03.01.2012 № 3266, укладений між ОСОБА_5 та ПП “Західний Буг” та зареєстрований в управлінні Держкомзему у Буському районі Львівської області з вчиненням у Державному реєстрі земель відповідного запису від 29.12.2012 № 462068124004190.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття оскаржуваних рішень, тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25149951 від 08.10.2015 та 24283829 від 09.09.2015.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 225149951 від 08.10.2015 та 24283829 від 09.09.2015, суд дійшов до переконання, що такі прийнято відповідачем без урахування вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та з порушенням принципів, передбачених статтею 2 КАС України, тому такі належить визнати протиправними та скасувати.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24283829 від 09.09.2015 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4620681200:22:000:0454, прийняте на підставі договору оренди землі б/н від 18.02.2015 року, укладеного між ПП “Ротен” та ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25149951 від 08.10.2015 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4620681200:22:000:0340, прийняте на підставі договору оренди землі б/н від 16.02.2015 року, укладеного між ПП “Ротен” та ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 липня 2018 року.

Суддя Р.М. Брильовський