Рішення № 75362677, 17.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ №826/9846/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Свято-шинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного терито-ріального управління юстиції у місті Києві (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ 34999049) (далі ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, в якому просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця Сято-шинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Чижика А.П. щодо винесення 22.08.2016 постанови №51732208 про стягнення з позивача виконавчого збору на користь держави в розмірі 44753,32 грн. та скасувати вказану постанову.

Позов обґрунтовано тим, що фактичного виконання і стягнення коштів за виконавчим листом №2/759/3675/15, виданим Святошинським районним судом м. Києва 23.05.2016, не відбулося, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з неї виконавчого збору відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження". Також позивач стверджує про под-війний тягар сплати виконавчого збору, оскільки після повернення державним виконавцем виконавчого документу стягувачу, останній подав його для примусового виконання приват-ному виконавцю, який 01.06.2018 відкрив виконавче провадження та розрахував суму основ-ної винагороди приватного виконавця у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню з позивача (боржника). Позивач зазначила, що дізналася про порушення своїх прав внаслідок прийняття оскаржуваної постанови після отримання 13.06.2018 копії постанови державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 29.05.2018 №56446018 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Під час розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов з наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, причин неприбуття суду не повідо-мив. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у справі телефонограмою від 12.07.2018, а також роздруківкою з робочої поштової скриньки судді електронного листа відповідачу від 12.07.2018, у вкладенні до якого адресату направлено скан-копії (.pdf-файл) ухвали суду від 09.07.2018 про відкриття провадження в адміністративній справі та позовної заяви з додатками.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем здійснювалося виконавче провадження ВП №51732208 по примусовому виконанню виконавчого листа №2/759/3675/15, виданого Святошинським районним судом м. Києва 23.05.2016, про стягнення з позивача на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу у сумі 447533,18 грн., відкрите постановою державного виконавця від 22.07.2016.

Постановою відповідача від 22.08.2016 ВП №51732208 згідно із ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" стягнуто з позивача (боржника) виконавчий збір у розмірі 44753,32 грн.

03 травня 2018р. відповідачем прийнято постанову ВП №51732208 про повернення виконавчого документа стягувачу за заявою останнього від 26.04.2018 №114-40/23/105 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження винести в окремі прова-дження.

29 травня 2018р. відповідачем прийнято постанову ВП №56446018 про відкриття ви-конавчого провадження з примусового постанови про стягнення виконавчого збору від 22.08.2016 ВП №51732208. Вказана постанова отримана позивачем 13.06.2018 згідно з даними веб-сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень.

Спірні правовідносини виникли у сфері примусового виконання рішень і стосуються правомірності постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

На час прийняття оскаржуваної постанови діяв Закон України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606), тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми саме цього Закону, а не Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", на норми якого помилково посилається позивач.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону №606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття вико-навчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови &?м;...&? ; та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника вико-навчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом &?о;...&? ;.

Згідно із ст. 27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені части-ною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1).

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення бор-жником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна борж-ника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. &?і;...&?в; У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на раху-нок стягувача.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчи-ми документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону №606 постанова про стягнення виконавчого збору вино-ситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №606 невиконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання є підставою для прийняття відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору. Випадки, за яких виконавчий збір не стягується, визначені у ч. 2 ст. 28 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Святошинсько-го РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 22.07.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП №51732208, копія якої міститься у справі, державним виконавцем встановлено триде-нний строк для самостійного виконання рішення (сплатити борг) та надання відомостей про виконання (сплату боргу) на адресу відповідача протягом трьох робочих днів. Вказана поста-нова надіслана відповідачем на адресу позивача 28.07.2016, що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви копіями листа Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 22.07.2016 №721/7, поштового конверту з відбитком календарного штемпелю пош-ти (0314813658130) і позивачем не заперечується.

Позивачем не надано доказів самостійного виконання рішення і сплати стягувачу суми боргу згідно з виконавчим листом Святошинського районного суду м. Києва №2/759/3675/15 від 23.05.2016 протягом трьох робочих днів. Не надано до суду таких доказів і станом на день прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, тобто 22.08.2016. Також, розглядуваний судом у цій справі випадок не підпадає під регулювання ч. 3 ст. 28 Закону №606, якою передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується.

За таких обставин, винесення відповідачем оскаржуваної постанови відповідає вимо-гам ст. 28 Закону №606 і суд не вбачає підстав для висновку про допущення відповідачем порушень цього Закону.

Посилання позивача і наведений нею аналіз окремих норм Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" щодо сплати виконавчого збору суд відхиляє, оскільки, як зазначив вище, до спірних правовідносин цей Закон не застосовується.

Посилання позивача на те, що сума боргу фактично стягнута не була, а виконавчий документ повернуто постановою від 03.05.2018 стягувачу на підставі заяви останнього, а також на відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження і розрахунок ним суми основної винагороди, суд відхиляє, оскільки, виходячи із змісту положень ст. 28 Закону №606, такі обставини не мають правового значення для вирішення справи. При цьому суд зауважує позивачу, що згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 28 Закону №606 виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передба-чених цим Законом.

Інших аргументованих доводів і доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимог Закону №606 при прийнятті оскаржуваної постанови або її невідповідність вимогам цього Закону, позивачем не наведено, а судом таких обставин не вбачається.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову і відсутність підстав для його задоволення.

Щодо визначеного у ст. 287 КАС України десятиденного строку звернення до суду з даним позовом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, суд зважає на відсутність у справі доказів надіслання (вручення) позивачу оскаржуваної постанови. За цих обставин, суд виходить з того, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав після отримання 13.06.2018 постанови відповідача від 29.05.2018 про відкриття виконавчого провадження, з дня отримання якої десятиденний строк звернення до суду не пропущено.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 134, 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Д.А. Костенко