Рішення № 75343935, 17.07.2018, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/116/18 Справа № 734/3937/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 липня 2018 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Соловей В.В.,

із участю секретаря Улізько А.М.,

представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третіх осіб – Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» м. Львова, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» м. Києва, Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» м. Києва про поділ спільного майна подружжя та визнання солідарними кредитних зобов’язань,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про поділ спільного майна подружжя та визнання солідарними кредитних зобов’язань у суд звернулася ОСОБА_1 за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третіх осіб – Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» м. Львова, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» м. Києва, Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» м. Києва. Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладений шлюб, який розірваний 06 липня 2013 року. Під час перебування в шлюбі у 2012 році ОСОБА_2 і ОСОБА_3 придбаний автомобіль Merсedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску, № кузова WDB9036621R780462, номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, покупцем якого вказана лише ОСОБА_3 За рішенням від 30 грудня 2016 року Козелецького районного суду Чернігівської області, яке набрало законної сили, вказаний транспортний засіб визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за ОСОБА_2 визнане право власності на 1/2 частку цього автомобіля. На сьогоднішній день позивач не має доступу до автомобіля, що постійно перебуває у відповідача. За таких обставин ОСОБА_2 просить присудити автомобіль ОСОБА_3 та зобов’язати відповідача компенсувати вартість частки, що належить йому. Під час перебування в шлюбі ОСОБА_2 уклав: кредитний договір від 18 березня 2013 року № F21.190.70778 з ПАТ «Ідея Банк» та отримав кошти в сумі 27023.00 гривень; кредитний договір від 15 листопада 2012 року № R53100356661В з ПАТ «ВТБ Банк» та отримав кошти в сумі 40000.00 гривень; кредитний договір від 26 жовтня 2012 року № 158/6644APLAPT5FC9 з ПАТ «Платинум Банк». 28 жовтня 2014 року всі права вимоги за договором № 158/6644APLAPT5FC9 передані новому кредитору – ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс». 07 листопада 2014 року боргові зобов’язання позивача ОСОБА_2 за кредитним договором з ПАТ «ВТБ Банк» передані ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Одержання в кредит грошових коштів для використання на поточні цілі (споживчі потреби), боргові зобов’язання перед позикодавцем несуть як чоловік так і дружина, а не тільки той з подружжя, хто уклав кредитний договір. Представник позивача ОСОБА_1 ставить позовні вимоги про: визнання права власності на автомобіль Merсedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску, № кузова WDB9036621R780462, номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, за ОСОБА_3; стягнення з ОСОБА_3 ринкової вартості 1/2 частки автомобіля Merсedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску, № кузова WDB9036621R780462, номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, на користь ОСОБА_2 в сумі 152134.20 гривень; визнання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарними боржниками перед позикодавцями за кредитними договорами від 18 березня 2013 pоку № F21.190.70778 з ПАТ «Ідея Банк», від 15 листопада 2012 pоку № R531003566618 з ПАТ «ВТБ Банк», від 26 жовтня 2012 pоку № 158/6644APLAPT5FC9 з ПАТ «Платинум Банк».

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Позивач ОСОБА_2 і відповідач ОСОБА_3, представники третіх осіб, які належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з’явилися.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 травня 2010 року до 06 липня 2013 року. Під час перебування в шлюбі у 2012 році ОСОБА_2 і ОСОБА_3 придбаний автомобіль Merсedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску. За заочним рішенням від 30 грудня 2016 року Козелецького районного суду Чернігівської області визнано об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіль марки Mercedes – Benz Sprinter 316 CDI, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова WDB9036621R780462. Також визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку вказаний автомобіль. Згідно звіту про оцінку ринкової вартості транспортного засобу № 01-О/12/17, складеного ФОП ОСОБА_5, середня ринкова вартість автомобіля марки Mercedes – Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, становить 304268.40 гривень. 15 листопада 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» і ОСОБА_2 укладений кредитний договір № R53100356661В, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 40000.00 гривень. 26 жовтня 2012 року між ПАТ «Платинум Банк» і ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 158/6644APLAPT5FC9. 18 березня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» і ОСОБА_2 укладений кредитний договір № F21.190.70778, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 27023.00 гривень.

Відповідно до ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч. 2 ст. 370 ЦК України).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Згідно з ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, вивчивши надані докази, суд вважає, що позов представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третіх осіб – Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» м. Львова, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» м. Києва, Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» м. Києва про поділ спільного майна подружжя та визнання солідарними кредитних зобов’язань підлягає задоволенню.

Автомобіль марки Mercedes – Benz Sprinter 316 CDI, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова WDB9036621R780462, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що встановлено за заочним рішенням від 30 грудня 2016 року Козелецького районного суду Чернігівської області. Вказаний транспортний засіб використовується відповідачем ОСОБА_3 За таких обставин суд вважає необхідним на підставі ст. 364 ЦК України і ч. 2 ст. 71 СК України визнати право власності на автомобіль Merсedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску, № кузова WDB9036621R780462, номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, за відповідачем ОСОБА_3 При цьому, із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути грошові кошти в сумі 152134.20 гривні вартості 1/2 частки цього автомобіля, як об’єкта права спільної сумісної власності. Правовідносини за кредитними зобов’язаннями позивача ОСОБА_2 виникли під час перебування його у шлюбі із ОСОБА_3, виникли в інтересах та для потреб їхньої сім’ї. Тому, необхідно визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарними боржниками перед кредитодавцями за кредитними договорами: від 18 березня 2013 pоку № F21.190.70778 з ПАТ «Ідея Банк»; від 15 листопада 2012 pоку № R53100356661В з ПАТ «ВТБ Банк»; від 26 жовтня 2012 pоку № 158/6644APLAPT5FC9 з ПАТ «Платинум Банк».

Крім того, із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути грошові кошти в сумі 2163.00 гривні судового збору і 500.00 гривень судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_2 для оцінки ринкової вартості вказаного транспортного засобу.

Керуючись ст.ст. 183, 364, 368, 370, 629 і 1054 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 61, 65, 69 і 70 СК України, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, 284, 288, 289, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третіх осіб – Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» м. Львова, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» м. Києва, Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» м. Києва про поділ спільного майна подружжя та визнання солідарними кредитних зобов’язань задовольнити.

Визнати право власності на автомобіль Merсedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску, № кузова WDB9036621R780462, номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, за ОСОБА_3.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 152134 (сто п’ятдесят дві тисячі сто тридцять чотири) гривні 20 копійок вартості 1/2 частки автомобіля Merсedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2005 року випуску, № кузова WDB9036621R780462, номерний знак НОМЕР_2, білого кольору.

Визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарними боржниками перед кредитодавцями за кредитними договорами: від 18 березня 2013 pоку № F21.190.70778 з Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк»; від 15 листопада 2012 pоку № R53100356661В з Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»; від 26 жовтня 2012 pоку № 158/6644APLAPT5FC9 з Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк».

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2163 (дві тисячі сито шістдесят три) гривні судового збору і 500 (п’ятсот) гривень судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області до Апеляційного суду Чернігівської області. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя