Ухвала суду № 75343071, 17.07.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи № 766/7966/17

Провадження № 11-сс/791/320/18 Головуючий в І інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія: арешт майна Доповідач: Заіченко В.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Заіченко В.Л.

Суддів - Красновського І.В., Литвиненко І.І.

При секретарі - Ткаченко А.К.

З участю прокурора - Саніна О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження № 420172300000000035 за апеляційною скаргою представника ТОВ «Ната-Алтунчан» адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2018 року про арешт вилученого майна, -

в с т а н о в и л а :

Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01 червня 2018 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на вилучене майно, а саме на 1059 (одну тисячу п’ятдесят дев’ять) колод (лісоматеріалів) з ознаками нелегального походження (без бирок чи інших маркувань щодо походження вказаних лісоматеріалів), які розташовані на території за адресою: м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1, заборонивши користуватися та розпоряджатися зазначеним майном.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 вважає, що ухвала слідчого судді Херсонського міського суду незаконна та така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, висновки суду, викладені в ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутні ухвали суду, відповідно до яких за період з 12.06.2017 року по 07.05.2018 року слідчим надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки, також, апелянт зазначає, що арештовані лісоматеріали не можуть бути належним та допустимим речовим доказом, оскільки не є знаряддям вчинення злочину, не зберігають на собі слідів злочину та не є об’єктом злочинних дій. Крім того, апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу вона не отримувала та оскільки клопотання про арешт майна розглядалось без її участі, жодних повідомлень про дату та час розгляду зазначеного клопотання не надходило, то можна вважати, що строк на оскарження пропущено з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати дану ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2018 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП у Херсонській області про накладення арешту на 1059 шт. колод лісоматеріалів у кримінальному провадженні №420172300000000035.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так як, апелянт оскаржувану ухвалу не отримала та оскільки клопотання про арешт майна розглядалось без її участі, жодних повідомлень про дату та час розгляду зазначеного клопотання не надходило, то можна вважати, що строк на оскарження пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Частиною 4 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення – чи є вказане майно предметом злочину і хто ж фактично є його власником, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ. Слідчим суддею також було прийнято до уваги наявність правових підстав для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до постанови слідчого про долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 29.05.2018 року, вказані 1059 (одна тисяча п’ятдесят дев’ять) колод (лісоматеріалів) без бирок, які було виявлено в ході огляду за адресою: м.Херсон, вул.Карантинний острів, 1, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017230000000035.

Враховуючи, що оглянуті 1059 (одна тисяча п’ятдесят дев’ять) колод є речовими доказами, а тому, є всі, передбачені кримінальним процесуальним законом, підстави для арешту вищевказаного майна з метою забезпечення його схоронності, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, до прийняття законного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Доводи представника ТОВ «Ната-Алтунчан» адвоката ОСОБА_1 в її апеляційній скарзі відносно того, що в матеріалах справи відсутні ухвали суду, відповідно до яких за період з 12.06.2017 року по 07.05.2018 року слідчим надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки, також те, що арештовані лісоматеріали не можуть бути належним та допустимим речовим доказом, оскільки не є знаряддям вчинення злочину, не зберігають на собі слідів злочину та не є об’єктом злочинних дій, спростовуються тим, що вилучені предмети визнано речовими доказами у справі, а тому є, передбачені Кримінально процесуальним законодавством, підстави для арешту тимчасово вилученого майна.

Таким чином, апеляційна скарга представника ТОВ «Ната-Алтунчан» адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, –

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «Ната-Алтунчан» адвокату ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2018 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Ната-Алтунчан» адвоката ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01 червня 2018 року – без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя В.Л.Заіченко