Рішення № 75342067, 10.07.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2018 Справа №607/11800/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Зубко О.Я., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради з участю третьої особи ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради про скасування боргу за опалення та гаряче водопостачання та визнання недостовірною інформації щодо існуючого боргу за опалення та гаряче водопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (надалі–КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» у якому просить зобов»язати відповідача скасувати борг по оплаті за послуги централізованого опалення в сумі 1034,42 грн. та визнати недостовірною інформацію, подану відповідачем до ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради щодо існуючого боргу та зобов»язати надати інформацію щодо реального стану оплати послуги позивачем у термін 10 днів до призначення субсидії 19.08.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником однокімнатної квартири за адресою вул. К. Савури, 10/121 у м. Тернополі. право власності на вказане житлове приміщення зареєстроване за ним 01.11.2011 року, тому саме з цього часу позивач здійснює всі права та обов»язки власника та є споживачем житлово-комунальних послуг. Листом від 25.07.2017 року ОСОБА_4 соціальної політики повідомило його про припинення нарахування субсидії з підстав наявності заборгованості по оплаті за надані послуги з централізованого опалення у сумі 1034,42 грн., згідно інформації, яка була надана відповідачем. Як слідує із листа КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» №2306/17 від 22.08.2017 року вказаний борг утворився до моменту вселення позивача у квартиру, в період коли власником особового рахунку була ОСОБА_5, що підтверджується наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.06.2011 року. За таких обставин, враховуючи те, що позивач на момент утворення зазначеної заборгованості не був власником квартири та фактичним споживачем послуг, а відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири на нього не покладено обов»язок щодо сплати боргів попереднього власника, вважає неправомірною вимогу відповідача щодо сплати вказаного боргу та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої пункт 2 прохальної частини позовної заяви викладено у наступній редакції: «Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, подану КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради щодо існуючого боргу ОСОБА_1 в сумі 1614 грн. 57 коп. та 30 грн. судових витрат нарахованого за період з 01.01.2010 року по 01.12.2011 року».

Відповідачем подано відзив на позов. У задоволенні позовних вимог просять відмовити. Вказали, що станом на 01.12.2011 року по квартирі позивача існувала заборгованість у сумі 1644,57 грн., частину з якої у розмірі 1244.37 грн. було стягуто у відповідності до судового наказу №2-н-2396/11, виданого тернопільським міськарйонним судом тернопільської області 03.06.2011 року з дружинин позивача ОСОБА_5 на яку на той час був зареєстрований особовий рахунок. З 01.12.2011 року особовий рахунок за заявою ОСОБА_1 був переоформлений на його ім»я. З огляду на те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 виникло у позивача у 2000 році, з часу набрання законної сили додатковим рішенням суду від 26.06.2000 року про визнання за ним права власності на квартиру, саме він несе тягар про оплаті за надані відповідачем послуги. Законодавство, що діяло на той час не пов»язувало момент виникнення права власності на нерухоме майно з часом його державної реєстрації. Той факт, що ОСОБА_1 у 2000 році не проживав та не був зареєстрований у зазначеній квартирі не звільняє його від обов»язку утримувати належне йому на праві власності майно та здійснювати оплату за комунальні послуги. З цих підстав відповідач вважає, що заборгованість за послуги з централізованого опалення по квартирі позивача, яка утворилася станом на 01.12.2011 року, повинен сплачувати саме ОСОБА_1, оплата проведена після вказаної дати підлягає зарахуванню на погашення боргів в порядку календарної черговості виникнення боргів.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій зазначено, що до правовідносини, що виникли між сторонами слід застосовувати норми ЦК України 2003 року. Рішенням Тернопільського міського суду від 14.01.2004 року підтверджується той факт, що позивач станом на 2000 рік не був власником квартири по вул. К. Савури, 10/121 у м. Тернополі. державна реєстрація права власності на вказане приміщення проведена за ОСОБА_1 лише 01.12.2011 року після чого були укладені відповідні договори з обслуговуючими підприємствами і лише з цього часу позивач є споживачем житлово-комунальних послуг та несе тягар по їх оплаті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просить їх задовольнити із врахуванням заяви про уточнення вимог.

Представник відповідача у судовому засідання просить у задоволені позову відмовити, з мотивів наведених у відзиві на позов.

Представник ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради у судове засідання не з»явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідмолвся належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2. Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 проведено 01.12.2011 року, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №32287196, виданим ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 01.12.2011 року. Підставою виникнення права власності є додаткове рішення Тернопільського міського суду від 26.06.2000 року.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 ст.182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухому речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року право власності підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

21.12.2011 року між ОСОБА_1 та КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради укладено договір про надання послуг з централізованого опалення і з 01.12.2011 року позивач є власником особового рахунку відкритого на квартиру АДРЕСА_3, що сторонами не оспорюється.

Листом №2330/13.11 від 25.07.2017 року ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради повідомило позивача про те, що з 01.05.2017 року нарахування субсидії йому припинено у зв»язку із наявністю заборгованості по оплаті за послугу центральне опалення у розмірі 1034,42 грн.

У відповідь на звернення позивача КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» листом №2306/17 від 22.07.2017 року інформувало ОСОБА_1 про те, що з 01.11.2000 року власником особового рахунку по квартирі №121 у житловому будинку №10 по вул. К. Савури у м. Тернополі була ОСОБА_5, а з 01.12.2011 року власником вказаного рахунку є ОСОБА_1, з яким 21.12.2011 року укладено договір про надання послуг з централізованого опалення. Наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.06.2011 року з ОСОБА_5 стягнуто заборгованість у сумі 1244,37 грн., яка утворилася за надані послуги з постачання теплової енергії по квартирі АДРЕСА_4. Станом на 01.08.2017 року заборгованість за фактично спожиту теплову енергію становить 1585,89 грн.

Як вказано у довідці КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» від 10.07.2018 року, відповідачем 18.05.2017 року направлено відповідь на запит ОСОБА_4 соціальної політики тернопільської міської ради в якій вказано про наявність у ОСОБА_1 станом на 01.03.2017 року заборгованості за послугу з централізованого опалення у розмірі 1762,51 грн.

Таким чином, в результаті подання КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» до ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради інформації щодо існуючого боргу ОСОБА_1 за опалення та гаряче водопостачання було припинено нарахування субсидії позивачу.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що право власності на квартиру АДРЕСА_5 набуто позивачем у 2000 році, а відтак за нормами ЦК УРСР саме з цього часу ОСОБА_1 є власником зазначеної квартири та зобов»язаний здійснювати оплату за надані послуги.

Разом з тим зазначені твердження повністю спростовуюся наступними дослідженими судом доказами.

Рішенням Тернопільського міського суду Тернопільської області від 14.01.2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23.03.2004 року визнано недійсним та скасовано відкритий у вересні 2000 року Житлово-комунальним відділом ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» особовий рахунок №2121 по оплаті платежів квартири по вул. К. Савури,10/121 на ім»я ОСОБА_1

Як зазначено у мотивувальній частині вказаного рішення, ОСОБА_1 ніколи, в тому числі з вересня 2000 року по день ухвалення рішення у квартирі по вул. К. Савури, 10/121 у м. Тернополі не проживав та не був там зареєстрований. У відповідності до реєстраційного посвідчення Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації від 14.06.1999 року, за реєстром №22547 вказана квартира зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Актом за підписами майстра дільниці ОСОБА_6, дільничного ОСОБА_7 та мешканців будинку №10 по вул. К. Савури у м. Тернополі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтверджується, що ОСОБА_1 вселився у житлове приміщення за адресою вул. К. Савури,10/121 лише 17.11.2011 року.

У відповідності до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є:власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 №630170 від 21.05.2010 року в період з 01.01.2010 року по 01.05.2011 року відповідачем нараховано заборгованість по оплаті за опалення і гаряче водопостачання у сумі 1244,37 грн., за період з 01.01.2010 року по 01.12.2011 року розмір заборгованості становить 1614,57 грн.

Як слідує із офіційного попередження головного державного виконавця Першого ВДВС ТМУЮ ВП №36192238 адресованого ОСОБА_5, Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 03.06.2011 року видано судовий наказ №2-н-2396/11 про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду в сумі 1244,37 грн.

У відповідності до акту від 12.02.2018 року, складеного працівниками архіву Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області судовий наказ №2-н-2396/11 відсутній, у зв»язку із подіями, що трапились в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року.

28.10.2014 року КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» за вих.№4586/17 направлено на адресу ПВ ДВС ТМУЮ довідку №2, в якій зазначено про те, що заборгованість за спожиту енергію та гарячу воду ОСОБА_5, жительки м. Тернополя, вул. К. Савури, 10/121 перед КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» згідно рішення суду від 03.06.2011 року станом на 01.07.2013 року сплачена повністю.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджується, що право власності позивача на квартиру АДРЕСА_5 виникло з 01.12.2011 року, тобто з моменту державної реєстрації і саме з цього часу відповідач здійснює всі права та обов»язки власника, є споживачем житлово-комунальних послуг, уклав договір з відповідачем про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та несе тягар утримання належного йому майна. Заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду в сумі 1614,57 грн. нарахована відповідачем за період з 01.01.2010 року по 01.11.2012 року, коли власником вказаної квартири та особового рахунку була ОСОБА_5, тобто до моменту вселення позивачу у вказану квартиру.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що надана відповідачем ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради інформація про наявність у позивача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, що стало підставою припинення нарахування ОСОБА_1 не відповідає дійсності. При цьому суд враховує те, що згідно довідки №2 направленої відповідачем 28.10.2014 року на адресу ПВ ДВС ТМУЮ станом на 01.07.2013 року заборгованість ОСОБА_5 за спожиту енергію та гарячу воду жительки м. Тернополя, вул. К. Савури, 10/121 згідно рішення суду від 03.06.2011 року сплачена повністю.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення шляхом визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформації, поданої КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради щодо існуючого боргу ОСОБА_1 за опалення та гаряче водопостачання в сумі 1614, 57 грн. та 30 грн. судових витрат, що утворилася за період із 01.01.2010 року до 01.12.2011 року. Оскільки вказана заборгованість утворилася за період коли власником квартири АДРЕСА_4 була ОСОБА_5, що підтверджено судовим рішенням, а тому відсутні законні підстави для її скасування. Позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача надати інформацію щодо реального стану оплати послуг позивачем до задоволення не підлягають за їх передчасністю, оскільки після ухвалення даного рішення позивач вправі звернутись до відповідача із проханням виконати такі вимоги, а у випадку відмови, звернутись до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи, те, що позивач у відповідності до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача, а тому з КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради слід стягнути в доход держави 640 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.182, 322 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, яка подана Комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_4 соціальної політики Тернопільської міської ради щодо існуючого боргу ОСОБА_1 за опалення та гаряче водопостачання в сумі 1614 (ОСОБА_10 тисяча шістсот чотирнадцять) гривень 57 коп. та 30 гривень судових витрат, за період із 01.01.2010 року до 01.12.2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської (м. Тернопіль, вул. Франка, 16, код:14034534) в доход держави 640 гривень судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_11