Ухвала суду № 75338934, 13.07.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9116/18

Провадження № 2-з/638/257/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді СЕМІРЯД І.В.

при секретарі РОМАНОВІЙ О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя.

Позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач посилається на т, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 виник спір щодо визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, на теперішній час ним пред’явлено позовну заяву. У зв’язку з тим, що відповідач, на думку ОСОБА_1, може здійснити відчуження спірного майна, просить суд забезпечити позов шляхом заборони відчуження квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, автомобіля MAZDA СХ-5, загальний легковий універсал-В, номер кузова шасі JMZKEEW2А00615863, двигун SH 30760039, реєстраційний номер НОМЕР_1. А також забезпечити позов шляхом встановлення заборони установі банку ПАТ «Банк Восток» та його посадовим особам надавати ОСОБА_2, її представникам, довіреним особам доступ до індивідуального банківського сейфу №49 і його вмісту та виконувати щодо ОСОБА_2 обов’язки за договором від 26.07.2017 р. про надання у тимчасове користування індивідуального банківського сейфу. Накласти арешт на майно, що знаходиться на підставі договору про надання у тимчасове користування індивідуального банківського сейфу в банківському відділенні №15 ПАТ «№Банк Восток» у вигляді товарно- матеріальних і грошових цінностей, що знаходяться там. Накласти арешт на індивідуальний банківський сейф №49, що орендується на ім’я ОСОБА_2 Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках поточних та депозитних, які відкриті в ПАТ «Мегабанк», накласти арешт на всі грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках поточних та депозитних, які відкриті в ПАТ «Альфа-банк» на ім’я ОСОБА_2

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя.

Керуючись нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України які наведенні у Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за № 9 від 22 грудня 2006 року, суд при вирішенні питання про забезпечення позову здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, суд вважає, що вимоги позивач ОСОБА_1 щодо забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири та автомобіля обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Водночас вимоги позивача щодо забезпечення позову шляхом встановлення заборони установі банку ПАТ «Банк Восток» та його посадовим особам надавати ОСОБА_2, її представникам, довіреним особам доступ до індивідуального банківського сейфу №49 і його вмісту та виконувати щодо ОСОБА_2 обов’язки за договором від 26.07.2017 р. про надання у тимчасове користування індивідуального банківського сейфу; накладення арешту на майно, що знаходиться на підставі договору про надання у тимчасове користування індивідуального банківського сейфу в банківському відділенні №15 ПАТ «№Банк Восток» у вигляді товарно- матеріальних і грошових цінностей, що знаходяться там; накладення арешту на індивідуальний банківський сейф №49, що орендується на ім’я ОСОБА_2В; накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках поточних та депозитних, які відкриті в ПАТ «Мегабанк», накласти арешт на всі грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках поточних та депозитних, які відкриті в ПАТ «Альфа-банк» на ім’я ОСОБА_2 жодним чином не обґрунтовані, суду не надано оригіналів документів, а лише копії, які належним чином не посвідчені, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною відчуження.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом, на його думку, порушених прав, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду, що потягне відсутність можливості поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Приймаючи до уваги, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду, а також те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків, а також те, що вжитий вид забезпечення позову має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та автомобіль.

Керуючись ст. ст. 2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (прож. м. Харків, вул. полтавський шлях, 190/4, кв. 33, ідентифікаційний код НОМЕР_2) про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя– задовольнити частково.

Заборони відчуження квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, адреса реєстрації 61051, АДРЕСА_2).

Заборонити відчуження автомобіля MAZDA СХ-5, загальний легковий універсал-В, номер кузова шасі JMZKEEW2А00615863, двигун SH 30760039, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, адреса реєстрації 61051, АДРЕСА_2).

В іншій частині заяви про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали направити для негайного виконання до департаменту реєстрації Харківської міської ради (61200, м. Харків, пл. Конституції, 7, 6-й пов.), департаменту реєстрації Харківської міської ради Центр надання адміністративних послуг ( м. Харків, вул. Гімназійна Набережна, 26) та Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 6-й під`їзд, 10 поверх).

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Строк пред’явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Суддя: І.В. Семіряд