Ухвала суду № 75332123, 11.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6144/18 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія ст. 176 КПК України Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді: Бережної С.В.,

суддів: Кіянової С.В., Ляшука В.В.,

за участю секретаря: Дем'янчук Н.Д.,

прокурора: Сича Ю.М.

захисника: ОСОБА_1

підозрюваного: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 червня 2018 року про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26.06.2018 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено строк дії ухвали до 25.08.2018 року. Строк дії ухвали та тримання під вартою вирішено обчислювати з 26.06.2018 року. Розмір застави визначено у межах 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 440 500 грн. 00 коп.

Визначено, що підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем надати документ, що це підтверджує прокурору, який здійснює процесуальне керівниці у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні на розрахунковий рахунок ТУ ДС України у Житомирській області №37317049000277 (код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м. Житомир, банк - ДКС України, м. Київ). Вирішено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави вирішено покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судці, суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено 60 діб з моменту внесення застави. Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Корольовського районного суду м. Житомира коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Корольовського районного суду м. Житомира. Вирішено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. Контроль за виконанням ухвали покладено на СУ ГУНП в Житомирській області.

Згідно ухвали слідчого судді, досудовим розслідуванням установлено, у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також іншими невстановленими слідством особами направлену на заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи спільний злочинний умисел, 05 вересня 2017 року у період часу близько 21 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідування невстановлений, діючи в межах спільного злочинного умислу, спрямованого на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також іншими невстановленими слідством особами, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибули на невстановлених слідством автомобілях до території, розташованої неподалік будинку № 2 по вулиці Богдана Ступки Бердичівського району Житомирської області, де стали очікувати приїзду ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі з метою подальшої реалізації свого злочинного плану. У подальшому, близько 22 години 30 хвилин 05 вересня 2017 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) JEA088, номер кузова НОМЕР_1, помітивши приїзд ОСОБА_8JI. на вказаному івтомобілі до будинку №2 по вулиці Богдана Ступки в селі Райгородок Бердичівського району Китомирської області, дочекавшись повної зупинки транспортного засобу, непомітно підійшли до автомобіля та, у час залишення салону автомобіля ОСОБА_8JL, вчинили раптовий напад на рстаннього, нанісши декілька ударів ногами та руками в область ніг та тулуба, від яких останній |не втримався та впав на землю, де продовжили наносити останньому удари руками та ногами. У Подальшому, помітивши у руці ОСОБА_8JI. ключі від автомобіля, ОСОБА_2, діючи 'за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та іншими йевстановленими слідством особами, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, застосовуючи фізичну силу, силоміць відібрали з руки ОСОБА_9JI. ключі від вказаного автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, сіли до автомобіля марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, використовуючи силоміць відібрані ключі у ОСОБА_4, привели двигун у готовність та залишили місце вчинення злочину, тим самим незаконно заволоділи зазначеним транспортним засобом, вартістю 338206,33 грн., чим завдали великої матеріальної шкоди потерпілому. Окрім того, під час заволодіння автомобілем марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_4, заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, синців та саден на голові, струсу головного мозку, які відповідно до висновку експерта №1240 від 04.06.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень і короткочасним розладом здоров'я, і не є небезпечними для життя в момент заподіяння, тобто вчинили щодо останнього фізичне насильство, що було небезпечним для його здоров'я.

26.06.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом групою осіб, із застосуванням фізичного насильства.

В апеляційній скарзі захисник захисника підозрюваного адвокат ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу слідчого скасувати вартою і постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту час із 22.00 год. вечора до 6.00 год. ранку за адресою реєстрації. Стверджує, що аналіз поведінки ОСОБА_2 в аспекті ст.ст.177, 178 КПК України свідчить про відсутність потреби застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підзахисний раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус учасника бойових дій. Також на утриманні у її підзахисного є батько - пенсіонер, який має онкологічне захворювання, що підтверджується відповідними документами. Отже, він потребує особливого догляду, лікування та допомоги батьку. Окрім того, ОСОБА_2 має постійне місце роботи, він є суб'єктом підприємницької діяльності та роботодавцем, таким чином забезпечує роботою інших осіб. Варто зазначити, що саме на її підзахисного покладено батьківський обов’язок піклуватись про сім'ю та її утримувати. Отже, на думку захисту було дано неналежну оцінку судом міцності соціальних зв'язків підозрюваного в тому числі наявності в нього родини, утриманців. Однак судом порушено процедуру розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не досліджено матеріали справи, не з'ясовано та не досліджено обставини та документи, що підлягають дослідженню та оголошенню в судовому засіданні.

Не було доведено: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим іншого кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків протиправної поведінки обвинуваченого; недостатність застосування більш м»якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам (ч.2 ст. 194 КПК України). Таким чином, саме запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час із 22.00 год, вечора до 6.00 год, ранку забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_2Г

Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши ухвалу в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).

Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. Стаття 5 § 1(c) навіть не передбачає, що поліція має одержати достатні докази для висунення обвинувачення як на час арешту, так і під час перебування апелянта під вартою (N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався. Предметом дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання на строк від семи до дванадцять років позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої, тому з метою уникнення покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі може знищити, переховати речові докази, які наразі у своїй сукупності не встановлені органом досудового розслідування та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, місце яких наразі невідомо. Враховуючи викладене, слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання ризикам зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України. Слідчим суддею перевірено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність слідчим та прокурором можливих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про доведеність недостатності в даному випадку більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус учасника бойових дій, має постійне місце роботи, оскільки він є суб'єктом підприємницької діяльності та роботодавцем, а також має батька - пенсіонера, який має онкологічне захворювання, що підтверджується наданими стороною захисту та долученими слідчим суддею до провадження документами, заслуговує на увагу колегії суддів, проте було враховано слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та не може бути в даному випадку, враховуючи всі обставини провадження, безумовною підставою для застосування більш м’якого запобіжного заходу і не впливає на правильність прийнятого слідчим суддею рішення.

Враховуючи всі обставини провадження та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання ризикам зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки відсутня обгрунтована підозра у вчиненні злочину її підзахисним та те, що прокурором не доведено, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження.

Під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею перевірено доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність ризиків, пов’язаних з застосуванням запобіжного заходу, а також враховані всі обставини, які мають вагоме значення для визначення запобіжного заходу для підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Підстав для застосування до ОСОБА_2 іншого, не пов’язаного з триманням під вартою, запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає з огляду також і на ч.4 ст. 183 КПК України та враховуючи, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у злочину, вчиненому із застосуванням насильства.

Здійснення ж оцінки наведених слідчим в клопотанні та наданих прокурором в ході судового розгляду доказів виходить за межі даного судового розгляду та може бути предметом дослідження тільки стосовно доведеності наявності обгрунтованості підозри, що і було здійснено слідчим суддею.

Доводи захисника ОСОБА_1 щодо необгрунтованості розміру застави, визначеної слідчим суддею, , також не знайшли свого підтвердження, оскільки розмір застави слідчим суддею було визначено в межах, зазначених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України.

Підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу на даний час колегія суддів не вбачає

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 червня 2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: