Постанова № 75307798, 10.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 323/331/15 Головуючий у 1 інстанції: Галчанський С.В.

№ 22-ц/778/2587/18 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бурима В.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення залишку заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 20 вересня 2004 року між Акціонерним потово-пенсійним банком Аваль», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір: №014/02-11/6663. Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8% річних з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2014 року за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості».

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно, 15 числа кожного календарного місяця протягом строку кредиту здійснювати погашення щомісячних платежів, у разі прострочення будь-яких грошових зобов'язань за договором сплачувати пеню у розмірі 1% від суми простроченої за кожен день прострочення.

06 вересня 2005 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до умов якої було збільшено розмір кредиту до 30000 доларів США, а також було збільшено строк кредитування - до 20 вересня 2024 року.

З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 17 вересня 2004 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором солідарно відповідати за зобов'язаннями позичальника, які виникають з умов кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, не здійснює щомісячну оплату кредиту та відсотків, внаслідок чого станом на 08 квітня 2014 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 266727,73 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд, стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму заборгованості та сплачений судовий збір.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/02-11/6663 від 20 вересня 2004 року у розмірі 266727,73 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму сплаченого судового збору в розмірі 2667,27 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до неї. В апеляційній скарзі зазначає, що вона є поручителем за кредитним договором, але порука припинилася внаслідок того, що банком та позичальником після укладення договору поруки було збільшено обсяг кредиту, строк кредитування, чим суттєво змінені умови кредитування, про які поручитель не була повідомлена. також посилається на інші обставини : неповідомлення про заборгованість протягом 6 місяців, відсутність належних доказів заборгованості , пропуск строк позовної давності тощо.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2004 року між Акціонерним потово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/02-11/6663, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8% річних з кінцевим терміном повернення 19 вересня 2014 року за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості».

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно, 15 числа кожного календарного місяця протягом строку кредиту здійснювати погашення щомісячних платежів, у разі прострочення будь-яких грошових зобов'язань за договором сплачувати пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 17 вересня 2004 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №014/02-11/6664, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором солідарно відповідати за зобов'язаннями позичальника, які виникають з умов кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_5

Посилання апелянта на те, що договір поруки був укладений раніше основного договору не впливають на законність договору поруки, позаяк він в будь-якому разі набув чинності з моменту укладення кредитного договору.

Разом з тим, судова колегія вважає переконливими посилання апелянта на те, що банком після укладення кредитного договору та договору поруки були суттєво змінені умови кредитування без повідомлення поручителя .

Так, 06 вересня 2005 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/02-11/6663 від 20 вересня 2004 року, відповідно до умов якої було збільшено розмір кредиту до 30000 доларів США з 12 вересня 2005 року, а також з 12 вересня 2005 року було збільшено строк дії кредитування - до 20 вересня 2024 року.

Згідно з частиною першою статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таке збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов'язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом зміни термінів повернення кредитів.

Тож тлумачення частини першої статті 559 ЦК України дозволяє стверджувати, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому для припинення поруки достатнім є встановлення таких змін в основному зобов'язанні. Тому подальше фактичне виконання зобов'язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов'язання в зміненому обсязі, та інші обставини не свідчать про збереження поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення обсягу відповідальності).

Аналогічний висновок висловлений і Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, не здійснює щомісячну оплату кредиту, до даного часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань перед банком внаслідок чого станом на 08 квітня 2014 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 266727,73 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 13562,61 доларів США, що становить 158017,55 грн., заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 5355,02 доларів США, що становить 62391,17 грн., заборгованості за пенею за кредитом та відсотками у розмірі 3975,55 доларів США, що становить 46319,01 грн.

Разом з тим висновок про те, що ця заборгованість має стягуватися як з боржника так і з поручителя судом першої інстанції зроблений без урахування обставин, які припинили поруку, а тому положення ч.1 ст.554 ЦК України, за якими у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, не може бути застосоване в даній справі.

Тож оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові в частині стягнення грошових коштів з поручителя ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2015 року по цій справі скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову в цій частині позовних вимог - відмовити.

В іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 16 липня 2018 р.

Головуючий:

Судді: