Постанова № 7528344, 24.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2009                                                                                           № 6/102

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Лой І.П. (дов. № 390/12 від 12.10.2009р.),

від відповідача - Кудерська Н.І. (дов. № 369 від 27.01.2008р.),

від третьої особи - Ярун Т.С. (дов. № 6 від 15.08.2008р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2009

у справі № 6/102 (суддя

за позовом                               ТОВ "Київ Житло-Інвест Менеджмент"

до                                                   Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа           Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"

про                                                   визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, зобов"язання спростувати інформацію та стягнення 1000,00 грн. моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.05.2009 р. у справі № 6/102 позов задоволено частково.

Зазначеним рішенням суду визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Житло-Інвест Менеджмент”, інформацію, яка була розповсюджена 01.02.2009 р. та 03.02.2009 р. в ефірі Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія “Студія “1+1” у програмі під назвою “Телевізійна служба новин” в інтерв’ю начальника Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації Кухаренка Руслана Івановича щодо зупинення знесення житлового будинку № 35 по вул. Червоноармійській у Печерському районі м. Києва у зв’язку з відсутністю дозвільних документів та проведення робіт по знесенню будинку невідомими підрядниками.

Зобов’язано Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації спростувати інформацію щодо зупинення знесення житлового будинку № 35 по вул. Червоноармійській у Печерському районі м. Києва у зв’язку із відсутністю дозвільних документів та проведення робіт по знесенню будинку невідомими підрядниками, в ефірі товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія “Студія “1+1”у програмі під назвою “Телевізійна служба новин” шляхом виступу начальника Головного управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації щодо діяльності товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Житло-Інвест Менеджмент”, зазначивши при цьому, що дії по знесенню житлового будинку № 35 по вул. Червоноармійській у Печерському районі м. Києва не зупинені та не зупинялися, відбуваються при наявності всіх дозвільних документів та в межах законодавства, а також конкретно визначеними підрядниками, що відомі Головному управлінню охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Стягнуто з Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Житло-Інвест Менеджмент” 1000 грн. моральної шкоди, 255 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням від 21.05.2009 р. у справі № 6/102, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та припинити провадження у справі з підстави невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2009р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Головного управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради.

Ухвалою від 10.11.2009р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць.

Відповідно до розпорядження заступника Голови суду від 23.11.2009р. склад судової колегії було змінено, розгляд апеляційної скарги доручено здійснити колегії суддів у складі: Сотніков С.В. – головуючий, Дзюбко П.О., Пантелієнко В.О.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник третьої особи підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2009 р. та 03.02.2009 р. в ефірі телевізійного каналу “Студія 1+1”, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Студія “1+1” транслювалася телевізійна програма під назвою “Телевізійна служба новин”. В одному із сюжетів, зазначеної програми висвітлювались події, пов’язанні зі знесенням житлового будинку № 35 по вул. Червоноармійській у Печерському районі міста Києва.

Начальником Головного управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кухаренком Русланом Івановичем, як посадовою особою, в інтерв’ю була поширена наступна інформація: “Невідомі підрядники, охорона, Ви ж бачите, тут знаходиться на будівництві, блокують екскаватор, блокують проїзд самоскидами. Ведеться ця робота без ніяких дозвільних документів. На будівництві немає ні про раба, який несе відповідальність за проведення цих робіт, нікого відповідального, тільки одні робітники”.

Зазначені обставини підтверджуються записом телевізійної програми “Телевізійна служба новин”, яка транслювалась третьою особою в ефірі 01.02.2009 р. та 03.02.2009 р. (цифровий оптичний носій DVD-R 620782 знаходиться у матеріалах справи у конверті – т. 1 а.с. 80).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому колегія суддів враховує, що за змістом приписів статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця). Право юридичних осіб, державних органів і органів місцевого самоврядування на спростування недостовірної інформації передбачено приписами статті 37 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” та статті 33 Закону України “Про інформаційні агентства”.

Колегія суддів відзначає, що Кухаренко Руслан Іванович, поширюючи певну інформацію у інтерв’ю телевізійної програми “Телевізійна служба новин” діяв як посадова особа відповідача.

Частиною 4 ст. 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Разом з тим, відповідачем не було поширено будь-якої інформації про особу позивача – ТОВ “Київ Житло-Інвест Менеджмент”.

Як вбачається з матеріалів справи, назву юридичної особи позивача було проголошено ведучим телевізійної програми “Телевізійна служба новин”, а саме: “За словами міліціянтів, руйнувати будинок взялося Товариство “Київ Житло-Інвест Менеджмент”, причому представники компанії на ділянці так і не з’явились, і ніяких документів на підтвердження права власності працівникам міліції не надали”.

Колегією суддів не береться до уваги посилання позивача як на підтвердження його доводів на дозвільну документацію на знесення житлового будинку № 35 по вул. Червоноармійській у місті Києві, оскільки у сюжеті телевізійної програми “Телевізійна служба новин” ані відповідачем, ані третьою особою не було названо адресу будинку, про знесення якого йде мова у згаданому сюжеті.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що наявність дозвільних документів свідчить про недостовірність поширеної відповідачем інформації щодо виконання робіт зі знесення будинку № 35 невідомими підрядниками та без дозвільної документації, оскільки останнім не було поширено жодної інформації про назву позивача та адресу будинку, що було знесено.

Помилковим також є висновок про недостовірність інформації щодо зупинення робіт зі знесення житлового будинку № 35 по вул. Червоноармійській у Печерському районі м. Києва у зв’язку з отриманням припису, оскільки такої інформації відповідачем розповсюджено не було.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору та є беззаперечними підставами для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог з одночасним ухваленням нового у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, рішення місцевого господарського суду від 21.05.2009р. підлягає скасуванню та в позові належить відмовити з викладених у даній постанові підстав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному господарському суді покладаються на позивача та підлягають стягненню з нього на користь відповідача в розмірі 93,50 грн.

Якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру (пункт 36 Інструкції Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 “Про порядок обчислення та справляння державного мита”).

Позивачем при зверненні до господарського суду з позовом заявлено дві вимоги, як майнового (відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.) та і немайнового характеру (визнання інформації недостовірної, зобов’язання спростувати інформацію).

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 встановлені ставки державного мита в таких розмірах: із позовних заяв що подаються до господарських судів, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт “а”, “г” пункту 2 зазначеної статті).

Таким чином, сума державного мита при подачі даного позову становить 187 грн., а із апеляційної скарги 93,50 грн. відповідно, отже сторонами сплачено державне мито у більшому розмірі, ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а отже підлягає поверненню заявникам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 – 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Головного управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009р. у справі № 6/102 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

3.          Прийняти в цій частині нове рішення.

4.          В позові відмовити.

5.          В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009р. у справі № 6/102 залишити без змін.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Житло-Інвест Менеджмент” (01032, м. Київ, вул.Комінтерну, 30, код 34191820) на користь Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська 12, код 33746799) 93 грн. (дев’яносто три) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита.

7.          Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Житло-Інвест Менеджмент” (01032, м. Київ, вул.Комінтерну, 30, код 34191820) 68 (шістдесят вісім) грн. зайво сплаченого державного мита.

8.          Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська 12, код 33746799) 34 грн. зайво сплаченого державного мита.

9.          Видачу відповідного наказу та довідок доручити Господарському суду міста Києва.

10. Матеріали справи № 6/102 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді