Постанова № 7528341, 02.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2009 № 25/133

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів:

За участю представників:

від позивача: представник не зявився,

від відповідача: представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК”

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2009

у справі № 25/133 (суддя

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК”

про зобов"язання вчинити дії та стягнення пені

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009 року позивач звернувся з позовом про зобовязання відповідача перерахувати кошти в розмірі 37702,33 грн. на поточний рахунок позивача та стягнення з відповідача 63,74 грн. пені, 3770,23 грн. витрати на адвокатські послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором банківського мультивалютного рахунку №0176 від 24.06.2008р. не виконані належним чином зобовязання щодо розрахунково-касового обслуговування.

В процесі розгляду даної справи у суді першої інстанції, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд зобовязати відповідача перерахувати кошти в розмірі 37 702,33 грн. на поточний рахунок позивача та стягнути з відповідача 42,97 грн. пені, 3 770,23 грн. витрати на адвокатські послуги (а.с.31).

Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.07.2009р. у справі №25/133 позов задоволено частково. Зобовязано Публічне акціонерне товариство „РОДОВІД БАНК” перерахувати 37 702,33 грн. на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК” на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 416,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким зобовязати Публічне акціонерне товариство „РОДОВІД БАНК” перерахувати 37 702,33 грн. на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, судові витрати в розмірі 534,00 грн. після закінчення терміну дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у АТ „РОДОВІД БАНК”, введеного постановою Правління Національного банку України №138 від 13.03.2009р. „Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ „РОДОВІД БАНК”, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Позивачем та відповідачем не використано наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні. Матеріали справи містять докази про належне повідомлення сторін про порушення апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Розглянувши доводи апеляційних скарг та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення місцевого суду підлягає зміні з огляду на наступне.

Встановлено, що 24.06.2008р. між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком, був укладений договір банківського мультивалютного рахунку №0176, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний мультивалютний рахунок НОМЕР_2 у гривнях для зберігання коштів, здійснення розрахунково касових операцій та зобовязується здійснювати розрахунково касове обслуговування клієнта, а клієнт, в свою чергу, зобовязався здійснювати операції за Рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього Договору (далі Договір).

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що переказ та списання коштів з рахунку клієнта здійснюється банком протягом операційного дня.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжним дорученням №66 від 25.02.2009р. та №68 від 02.03.2009р. звернувся до відповідача з вимогою про перерахування коштів на загальну суму 37702,33 грн. на інший рахунок позивача.

Однак, відповідачем зазначену операцію по перерахуванню коштів на інший рахунок позивача не було здійснено.

Дана обставина відповідачем не заперечується.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 37702,33 грн..

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено колегією суддів, спірні правовідносини сторін регулюються договором банківського рахунку.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати, зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

За приписами ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

Факт не виконання відповідачем умов Договору належним чином доведений, документально підтверджений і останнім не спростований, тому позовні вимоги в частині зобовязання відповідача перерахувати кошти в розмірі 37702,33грн. на поточний рахунок позивача, колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, колегія звертає увагу на те, що місцевим господарським судом вірно дотримані положення чинного законодавства України, Закону України „Про банки і банківську діяльність” та постанови Правління Національного банку України №138 від 13.03.2009р., оскільки зобовязання за Договором було порушене відповідачем до введення мораторію, тобто до 16.03.2009р..

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ні Закон України „Про банки і банківську діяльність”, ні постанова Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009р. не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені, колегія суддів також погоджується з висновком місцевого суду про необґрунтованість даних вимог, враховуючи наступне.

Частиною 1 статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

Враховуючи встановлені обставини та приписи зазначених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги у розмірі 3770,23 грн., колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в цій частині слід змінити, з огляду на наступне.

За змістом ст..44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з послуг адвоката.

Відповідно до ст..49 ГПК України суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Згідно з Розясненням Президії Вищого господарського суду України від 31.05.ю2002р. № 04-5/609 відшкодування цих витрат здійснюється шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові їх інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Встановлено, що для захисту інтересів Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у господарському суді між останнім та адвокатом ОСОБА_2, який діє на підставі Свідоцтва про адвокатську діяльність №322, було укладено договір про надання адвокатських юридичних послуг б/н від 05.03.2009р. Сплата позивачем витрат на правову допомогу в сумі 3770,23 грн. підтверджується платіжним дорученням від 24.06.2009р. (а.с. 39).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК” не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого суду, яким позов задоволено частково, підлягає - зміні; позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК” на рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 року залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009р. по справі №25/133 змінити та викласти в наступній редакції:

“ Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство “РОДОВІД БАНК” (04136, м. Київ, вул. Північно Сиренька, 1-3, МФО 321712, код ЄДРПОУ 14349442) перерахувати 37 702,33 грн. на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, МФО 325718, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “РОДОВІД БАНК” (04136, м. Київ, вул. Північно Сиренька, 1-3, МФО 321712, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, МФО 325718, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 416,00 грн. державного мита за подання позову, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3770,23 грн. витрат на адвокатські послуги.”

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №25/133 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді