Постанова № 7528323, 22.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2009                                                                                           № 25/88

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Островича С.Е.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Нагорна А.В. – дов. б/н від 26.08.2009р.

від відповідача - Гаврищук Н.Є. – дов. №471 від 17.06.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк” на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2009р.

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2009

у справі № 25/88 (суддя

за позовом                               Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до                                                   Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 49205,84 грн. та судові витрати в розмірі 519,19 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 та задовольнити позовну заяву повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний банк „Укргазбанк” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2009р. апеляційні скарги позивача та відповідача були прийняті до провадження та призначено розгляд справи №25/88 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07 травня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 558 про відкриття та обслуговування мультивалютного банківського рахунку (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач відкрив позивачу поточні рахунки в національній валюті України та/або в іноземних валютах для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно із п. 1.2 Договору обслуговування рахунків позивача здійснюється відповідно до режимів цих рахунків, встановлених нормативно - правовими актами Національного банку України, а саме зарахування на рахунки та списання з рахунків грошових коштів на підставі заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти у відповідності з чинним законодавством України, та згідно з правилами роботи банку.

Відповідно до преамбули Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (надалі - Закон), цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону, переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

19 лютого 2009 року позивачем була надана відповідачу заява №2, якою доручило відповідачу укласти від його імені за рахунок позивача угоду на продаж іноземної валюти в розмірі 4 147 733,97 доларів США по курсу продажу 7,90 грн. за 1 долар США. Вказана заява отримана відповідачем 19.02.2009р.

Для виконання зазначених у заяві умов позивач доручив відповідачу списати суму іноземної валюти, зазначену в графі 3 Заяви, з поточного/інвестиційного рахунку в іноземній валюті, відкритого в Банку, на відповідний рахунок Банка та перерахувати суму гривень, отриману від продажу іноземної валюти, на визначений у Заяві Поточний/Інвестиційний рахунок в національній валюті України.

Строки виконання банками доручень клієнтів про продаж іноземної валюти встановлені розділом 3 Правил функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року №281 (надалі - Правила).

Пунктом 3.2. вказаних Правил встановлено, що уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний (зобов'язана) за дорученням клієнта здійснювати продаж його власних коштів в іноземній валюті не пізніше ніж за п'ять банківських днів, починаючи з дня списання цих коштів з поточного рахунку цього клієнта.

У відповідності до п.2.1.5 Договору відповідач зобов'язаний списувати кошти з рахунків на підставі розрахункового документа, оформленого згідно чинного законодавства. А пунктом 2.1.9 Договору встановлено, що розрахункові документи позивача виконуються банком в день їх надходження.

Враховуючи факт отримання відповідачем заяви №2 позивача про продаж іноземної валюти - 19.02.2009р., відповідач мав списати грошові кошти в сумі 4 147 733,97 доларів США - 19.02.2009р., тобто в день надходження заяви, що містить розпорядження позивача на списання зазначеної суми коштів з його рахунку.

Зважаючи на норми п. 3.2 Правил відповідач зобов'язаний був здійснити продаж коштів позивача в сумі 4 147 733,97 доларів США не пізніше ніж за п'ять банківських днів, тобто до 26.02.2009р.

Згідно з частиною другою п. 3.2 Правил уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний (зобов'язана) зарахувати гривневий еквівалент проданої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти та банківських металів на поточний рахунок власника коштів не пізніше ніж за два банківських дні, починаючи з дня зарахування відповідної суми в гривнях на кореспондентський рахунок цього (цієї) уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи), або на внутрішньобанківський рахунок - за операціями продажу, що здійснюються в межах одного банку.

Господарський суд м. Києва вважає, що зарахування гривневого еквіваленту проданої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти позивача в сумі 32 767 098,36 грн. мало бути здійснено відповідачем до 02.03.2009 (2 банківські дні з 26.02.2009, зважаючи на те, що 28 лютого та 01 березня 2009 року були вихідними днями).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає що рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 має бути змінено в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3.2 Правил, банки мають 5-ть банківських днів для здійснення продажу іноземної валюти, починаючи з дня списання коштів з поточного рахунку цього клієнта.

Відповідно до вимог п. 3.3 Правил, банк зобов'язаний зарахувати гривневий еквівалент проданої на міжбанківському ринку України іноземної валюти на поточний рахунок власника коштів не пізніше ніж за два банківських дні, починаючи з дня зарахування відповідної суми в гривнях на кореспондентський рахунок цього уповноваженого банку.

Згідно наданої довідки, відповідач здійснив продаж іноземної валюти 19.02.2009 р. та в цей же день зарахував відповідну суму в гривнях на свій кореспондентський рахунок.

Отже, відповідно до п. 3.3 Правил, відповідач мав 2 банківських дні: 20.02.2009р. та 23.02.2009р. для того, щоб зарахувати на поточний рахунок позивача всю суму гривневого еквіваленту проданої валюти.

Але, в порушення вимог п. 3.3 Правил, відповідач перерахував позивачу:

суму 10 000 000,00 грн. 26.02.2009 р. - з простроченням на 2 дні.

суму 22 734 331,26 грн. 04.03.2009 р. - з простроченням на 8 днів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 32.2 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Крім того, положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем строків здійснення переказу, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 201874,65 грн., та 3% річних в сумі 16592,44 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що в іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк”.

У зв’язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк”, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача і не відшкодовуються йому.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк” на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2009р. у справі №25/88 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити повністю

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк” (ідентифікаційний код: 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (ідентифікаційний код: 20572069, адреса: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль” р/р 26002014334648 в філії ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 380333) заборгованість в розмірі 218467,09 грн., суму по сплаті державного мита в розмірі 2184,67 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ”

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк” (ідентифікаційний код: 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) на користь Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (ідентифікаційний код: 20572069, адреса: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль” р/р 26002014334648 в філії ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 380333) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1092,34 грн. державного мита за подання та розгляд апеляційної скарги.

Справу №25/88 повернути до Господарського суду м. Києва.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

22.10.09 (відправлено)