Постанова № 75283103, 10.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/363/18

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого – ОСОБА_1,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу № 36 від 12.02.2018 р. та наказу № 30 о/с від 12.02.2018 р., поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, –

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ ГУ НПУ в Херсонській області № 36 від 12.02.2018 р. "Про притягнення до адміністративної відповідальності" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та наказ ГУ НПУ в Херсонській області № 30 о/с від 12.02.2018 р. про звільнення позивача зі служби в поліції; поновити позивача на службі в поліції в званні старшого лейтенанта поліції з 12.02.2018 року; стягнути з ГУ НПУ в Херсонській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ, в подальшому проходив службу в лавах Національної поліції України, мав звання старшого лейтенанта поліції. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 12.02.2018 р. № 36 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію". Наказом Головного управління Національної поліції від 12.02.2018 року № 30 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частини 1 пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Позивач вважав своє звільнення незаконним, оскільки вбачав фактичну підставу свого звільнення зі служби в поліції вчинення ним злочину. Однак, оскільки на час звільнення позивача відсутній вирок суду, який би набрав законної сили. Крім того, позивач вважав, що при проведенні службового розслідування відповідачем було порушено процедуру його проведення, а саме не відібрано пояснення у позивача, не доведено, у чому саме полягають порушення позивачем службової дисципліни та присяги. У зв'язку з зазначеним оскаржувані накази, на думку позивача, підлягають скасуванню як незаконні, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 у період з 03.01.2014 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 р. по 12.02.2018 р. проходив службу в лавах Національної поліції України, в тому числі з 09.08.2017 р. обіймав посаду слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП, мав спеціальне звання старший лейтенант поліції.

26.01.2018 року до Головного управління Національної поліції надійшла інформація про те, що 26.01.2018 року близько 18:30 год. в м. Херсоні в межах розслідування кримінального провадження №42018230000000014, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, працівниками УСБУ в Херсонській області задокументований факт отримання незаконної грошової винагороди у розмірі 10 000 грн. слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2

На підставі отриманої інформації наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 26.01.2018 року №109 призначено службове розслідування щодо можливих порушень службової дисципліни працівниками СУ ГУНП.

У період проведення службового розслідування ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06.02.2018 року ОСОБА_2 відсторонено від посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Херсонській області, строком до 27.03.2018 року.

Висновком проведеного службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2, займаючи посаду слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Херсонській області, тобто будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу, одержав неправомірну винагороду за вчинення дій з використанням наданої влади та службового становища, продемонструвавши таким чином ознаки корумпованої поведінки, яка стала підставою для відкриття кримінального провадження за фактом отримання неправомірної винагороди; порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства, а саме не виконав у розумні строки необхідні процесуальні та слідчі дії, слідство проводив безініціативно, не наступально, непланомірно та не в повному обсязі досліджував обставини правопорушень; не повідомив свого безпосереднього керівника про перебування на лікарняному з 01.02.2018 року.

У зв'язку з цим, висновком службового розслідування запропоновано звільнити ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну Поліцію" за грубі порушення позивачем службової дисципліни, вимог статей 6,8, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", вимог Кримінального процесуального кодексу України, частини 1, пункту 3.1 частини 3 наказу ГУНП "Про порядок госпіталізації та амбулаторного лікування працівників органів та підрозділів ГУНП" від 08.11.2016 року № 1138, Присяги працівника поліції.

На підставі зазначених висновків службового розслідування Наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 12.02.2018 р. №36 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Зазначене дисциплінарне стягнення реалізовано згідно із наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 12.02.2018 р. №30 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за статті 77 частини 1 пункту 6 Закону України "Про Національну поліцію".

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з у відповідача були всі законні підстави для застосування дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про Національну поліцію".

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до пункту 4 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" випливає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - Правила №1179) .

Із положень пункту 1 розділу II Правил № 1179, випливає, що під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами

На підставі статті 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 №901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 №3460-ІV, яким визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

За правилами статей 1 та 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України надано визначення службової дисципліни та дисциплінарного проступку.

Службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статей 5, 12 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

За змістом пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.

Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. (далі - Інструкція № 230)

Пунктом 2.1. Інструкції №230 передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового та начальницького складу кримінальне правопорушення. (п. 2.2.2 Інструкції № 230)

За змістом пункту 2.6 Інструкції № 230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника (полковника поліції) ГУНП в Херсонській області від 26.01.2018 року № 109 призначено службове розслідування на підставі п. 2.2.2 Інструкції № 230, а саме у зв'язку з внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне ОСОБА_2 кримінальне правопорушення.

Згідно абзацу 5 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Матеріали справи містять пояснення ОСОБА_2 від 30.01.2018 року, отримані заступником начальника відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Херсонській області підполковником поліції ОСОБА_3, відповідно до змісту яких ОСОБА_2 від надання пояснень відмовляється, керуючись статті 63 Конституції України.

За змістом абзаців 6-9 статті 14 Дисциплінарного статуту, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Дослідивши зміст наказу начальника (полковника поліції) ГУНП в Херсонській області від 12.02.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, позивач отримав копію вказаного наказу особисто 15.02.2018 року.

Згідно зі статтею 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України - звільнення із органів внутрішніх справ є одним із видів дисциплінарного стягнення, а стаття 22 цього Статуту в свою чергу передбачає право накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ начальником, якому надано право прийняття для проходження служби в органи внутрішніх справ.

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення дисципліни або вчинення дисциплінарного проступку; для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення або факт вчинення проступку; вчинення працівником поліції дій, які мають ознаки злочину, є порушенням службової дисципліни; визнання працівника поліції в установленому порядку винним у вчиненні злочину не перешкоджає притягненню його до дисциплінарної відповідальності за це діяння; обставини вчинення дисциплінарного проступку встановлюються за результатами службового розслідування.

В ході судового розгляду встановлено, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку - порушення службової дисципліни, яке полягало у вчиненні дій щодо отримання від гр. А неправомірної грошової винагороди у розмірі 10 000 грн. за вирішення питання щодо закриття кримінального провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди №120172300000000556, яка перебувало в провадженні позивача, і ці дії мають ознаки злочину, передбаченого частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Отже позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни, чим спростовуються його доводи про незаконність накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, які мотивовані відсутністю на той час вироку суду, який би набрав законної сили.

Сам факт порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, які мають ознаки злочину, встановлений висновком службового розслідування від 12.02.2018 р., з яким ОСОБА_2 ознайомлений 15.02.2018 р., що підтверджується його підписом на зворотній стороні останньої сторінки висновку.

Таким чином наявне вчинення позивачем порушення, а саме, як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, адже факт самого отримання позивачем неправомірної грошової винагороди, (зафіксований службовими особами УСБУ) вже свідчить про порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, тобто скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України.

При цьому дискредитацією є позбавлення довіри до когось, підривання авторитету, приниження гідності певної особи і таке інше. Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Також слід зазначити про зміст присяги позивача, копія якої міститься в матеріалах адміністративної справи, відповідно до якої ОСОБА_2 присягав дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя… та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

При накладенні дисциплінарного стягнення та звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем не було допущено порушень порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки таке притягнення відбулось за результатами проведеного службового розслідування та в межах строків, визначених законодавством, тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку відповідає застосованому до позивача виду дисциплінарного стягнення.

При цьому позивача звільнено не у зв'язку притягненням до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції), передбачений пунктом 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Даний висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.02.2018 року у справі №821/4900/14 (провадження № К/9901/1103/18).

Таким чином, про визнання протиправними і скасування наказів ГУНП України в Херсонській області від 12.02.2018 р. №36, та від 12.02.2018 р. №30 о/с необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у відповідача були всі законні підстави для застосування дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_2 на службі в поліції в званні старшого лейтенанта поліції та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апелянта на те, що з оскаржуваним наказом він не ознайомлювався і про проведення службового розслідування йому не було відомо відхиляються, оскільки положеннями Інструкції № 230 не передбачено обов'язку керівництва органів внутрішніх справ (поліції) ознайомлювати особу, відносно якої призначено службове розслідування, зі змістом наказу про призначення такого розслідування.

Посилання апелянта на відсутність рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, є безпідставними, оскільки позивача звільнено не у зв'язку притягненням до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції), передбачений пунктом 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Колегія суддів зазначає, що будь-які свідчення та інші матеріали, зібрані в рамках кримінального провадження, повинні бути оцінені органами слідства і судом. В кожній із стадій процесу оцінка доказів має свої особливості, які пояснюються відмінними умовами і задачами даної стадії. Так, оцінка доказів, здійснена в стадії досудового слідства, носить лише попередній характер.

Вирішення питання кримінального судочинства про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, здійснюється тільки судом на основі доказів, досліджених в ході судового розгляду.

Натомість колегія суддів зауважує, що підставою для винесення відповідачем спірного рішення стали обставини допущення позивачем грубого порушення службової дисципліни (пункт 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України), тобто судом в рамках розгляду даної справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм службової дисципліни.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 01.02.2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 72064758.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 821/363/18 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду – 12 липня 2018 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк