Постанова № 7528283, 15.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2009                                                                                           № 7/308

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Мацегорін О.О.- юрист

від відповідача Маслов С.І.- головний бухгалтер, Кольвах С.Ю.-юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.07.2009

у справі № 7/308 (суддя

за позовом                               Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до                                                   ТОВ "Брок-Енергія"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення боргу в розмірі 2697353,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 провадження у справі №7/308 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальності "Брок-Енергія" про стягнення боргу в розмірі 2697353,45 грн. припинено на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в частині стягнення штрафних санкційзадовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначав, що надання або ненадання субвенції з державного бюджету не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Ухвалою від 07.09.2009 року порушено апеляційне провадження і розгляд справи призначено на 13.10.2009 та визнано явку представників обов’язковою.

Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 №01-12/1 склад колегії суддів Отрюх Б.В. - головуючий суддя, судді Верховець А.А., Тищенко А.І., змінено на колегію суддів у складі Отрюх Б.В. - головуючий суддя, судді Тищенко А.І., Михальські Ю.Б. у зв’язку з виробничою необхідністю.

15.10.2009 через канцелярію суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу та доповнення на заперечення від представника відповідача, з яких вбачається, що останній просив залишити оспорювань рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

29.09.2008 між позовом Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(дала- позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СП ”Правекс- Брок ” правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Брок -Енергія”(ділі- відповідач), був укладений договір №06/08-1795 ТЕ-39, згідно умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу протягом жовтня грудня 2008 року природний газ, а відповідач повинен був прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Відповідно до вимог п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата у розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування природного газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок та фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання – передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов укладеного договору, позивач свої зобов’язання виконав шляхом поставки газу протягом жовтня - грудня 2008 року природний газ на суму 4035034,5грн., що підтверджується актами - прийому передачі (копії яких є в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання по оплаті виконав лише частково сплативши 1747900,00грн.

В суді першої інстанції було встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, у зв’язку з її оплатою, що підтверджується Актом звіряння розрахунків станом на 31.05.2009, який було підписано сторонами та згідно якого сума боргу становит 2 264000,01грн.; Договором про проведення взаєморозрахунків Постанови КМУ від 05.03.2009 №193 „Питання реалізації ст.53 Закону України „Про державний бюджет” №1/193 від 29.05.2009 , платіжним дорученням №1021 від 01.06.2009 на суму 0,01 грн.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Щодо висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 194201,49грн.- пені, 191816,01грн- індексу інфляції, 24201,40грн. – 3% річних не підлягають задоволенню в силу статей 614,617ЦК України, ст218 ГК України, а також на непрведення розрахунків Держави по погашенню боргу з різниці в тарифах на підставі діючої в 2009 Постанови КМ України №440 від 25.04.2008, дія якої була продовжена на 2009рік Постановою КМ України №1036 від 26.11.2008, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевіривши обгрунтованість поданого позивачем розрахунку, дійшла висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 191816,01грн. та 3 % річних у сумі 24201,40грн., тобто у заявленому до відшкодування розмірі.

Крім того, згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність покупця (відповідача) в разі несплати або несвоєчасної оплати поставленого газу у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.7.10 неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з позовом.

На суму заборгованості згідно вказаних положень договору відповідачу була нарахована пеня, сума якої за весь час прострочення з 11.11.2008 по 23.04.2009 складає 194201,49 грн.

Перевіривши обгрунтованість поданого позивачем розрахунку пені та його відповідність вимогам чинного законодавства, зокрема ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшли висновку про задоволення позовних вимог та стягнення пені у заявленому розмірі.

Вказані висновки господарських судів відповідають обставинам справи, яким надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктами 8.1, 8.2 договору встановлено, що під обставинами непереборної сили сторони розуміють обставини, які виникли після підписання договору внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи на газопроводах, війну або військові дії, заборонні заходи законодавчих та вищих органів влади.

Відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах не є обставиною непереборної сили і не може бути підставою звільнення відповідача від передбаченої договором господарсько-правової відповідальність.

Пунктом 37 ст.1 Бюджетного кодексу України встановлено, що субвенції - це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

В даному випадку Постановою КМУ від 25.04.2008 №440 відповідно до ст.54 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджено Порядок перерахування у 2008 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органам місцевого самоврядування.

Тому, надання або ненадання субвенції з державного бюджету не може бути умовою виконання або невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язання.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з’ясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення частково .

За таких обставин апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – скасуванню, в частині стягнення штрафних санкцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2009 у справі № 7/308 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Брок-Енергія ”(01021, м. Київ, Кловський узвіз 9/2 код ЄДРПОУ19360787) з будь- якого виявленого рахунку на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.. Полуденка 1, код ЄДРПОУ 31301827) - 191816,01грн. інфляційних збитків, 24201,40грн. 3% річних, 194201,49 грн. пені, 25500,00грн. державного мита за подання позовної заяви та 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Брок-Енергія ”(01021, м. Київ, Кловський узвіз 9/2 код ЄДРПОУ19360787) з будь- якого виявленого рахунку на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул Шолуденка 1, код ЄДРПОУ 31301827) 2052,00грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ”.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 7/308 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді