Постанова № 7528280, 15.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2009                                                                                           № 33/453

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від прокуратури: Карпенко Наталія Миколаївна – прокурор відділу;

від позивача: Сиваченко Юліана Валеріївна – юрист;

від відповідача1: представник не з’явився;

від відповідача2: Дякур Тетяна Сергіївна – юрист;

від відповідача3: представник не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2009

у справі № 33/453 (суддя

за позовом                               Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

до                                                   Головне управління МНС України у Вінницькій області

                                                  Державне підприємство "Управління капітального будівництва"

                                                  ТОВ "Київміськбудмоноліт"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання недійсним інвестиційного договору № 21-4/44-2 від 06.12.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року по справі №33/453 в позові Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2009р. по справі №33/453 та прийняти нове рішення яким визнати договір №21-4/44-2 від 06.12.2007р, укладений між Відповідачем - 1, Відповідачем – 2 та Відповідачем - 3; - недійсним.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі Позивач посилається, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи які мають значення для справи. А саме, Господарський суд м. Києва приймаючи рішення не врахував Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1539. Належним чином не досліджено судом порушень, які мали місце при процедурі укладення спірного договору та не взято до уваги судову практику передбачену в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 №15.

Відповідачем1, було надано письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому Відповідач1 повністю визнає та підтримує апеляційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, просить її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року по справі №33/453 скасувати та прийняти нове рішення яким визнати договір №21-4/44-2 від 06.12.2007р. недійсним.

Відповідачем 3, було надано письмовий відзив на апеляційну скаргу в якій Відповідач 3, заперечує проти вимог викладених в апеляційній скарзі, вважає подання позовної заяви до суду необґрунтоване правовою природою дійсності чи недійсності правочину, вчиненні без врахування судової практики і є політичною грою чинного керівництва МНС України. Вважає , що спірний договір та додаток до цього договору, укладений відповідно до норм чинного законодавства, що також підтверджується погодженням на його укладення юридичною службою МНС України і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні в положеннях договору, Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю і покласти всі витрати, пов’язанні із веденням судового процесу на Позивача.

Прокуратурою міста Києва було надано письмове пояснення в якому зазначається, що спірний договір суперечить нормам матеріального права та інтересам держави, не зареєстрований у податковому органі, просять задовольнити апеляційну скаргу МНС України та скасувати рішення господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року у справі № 33/443 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну заяву МНС України та визнати недійсним інвестиційний договір №21-4/44-2 від 06.12.2007р.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія встановила наступне:

06.12.2007 року між Державним підприємством «Управління капітального будівництва» (замовник-1), головним управлінням МНС України у Вінницькій області (замовник-2) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київміськбудмоноліт» (інвестор-генпідрядник) був укладений договір № 21-4/44-2, відповідно до якого сторони, керуючись власним вільним волевиявленням у виборі один одного як контрагентів за договором і визначенні умов договору відповідно до ст. ст. 3,6,203,637 Цивільного кодексу України зобов'язуються об'єднати свої зусилля та вклади і спільно діяти з метою будівництва об’єкту на земельній ділянці.

Під терміном «об'єкт» в даному договорі вживається будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями по вул. Литвиненка (між буд. №21 та №23) у м. Вінниця.

Відповідно до п.1.10 договору, внеском (вкладом) замовника-2 (відповідач-1) є належним чином оформлене право на забудову та право на користування земельною ділянкою.

Під терміном «земельна ділянка» в даному договорі вживається земельна ділянка для забудови, що знаходиться за адресою: вул. Литвиненка (між буд. №21 та №23) у м. Вінниця, орієнтовною площею 0,0311 га, відведена згідно рішення Вінницької міської ради від 20.02.2006 року №1825 (договір оренди земельної ділянки)

Фінансування будівництва об'єкту, відповідно до п. 1.6 договору, здійснюється інвестором-генпідрядником у повному об'ємі у формі капітальних вкладень.

Відповідно до п. 1.8 вищеназваного договору джерело капітальних вкладень визначається інвестором-генпідрядником на власний розсуд у відповідності з чинним законодавством України і може включати в себе власні та залучені кошти, інвестиції.

Відповідно до п. 2.7 вищеназваного договору замовники (відповідач-1 та відповідач-2) передають, а інвестор-генпідрядник (відповідач-3) приймає повноваження на виконання функцій замовника по будівництву об'єкту, зокрема: забезпечення фінансування робіт по будівництву об'єкту та представництво і захист інтересів його учасників в місцевих органах виконавчої влади і місцевого самоврядування, тощо.

Відповідно до пп. г пункту 3.1 договору замовник-1 (відповідач-2) делегує інвестору-генпідряднику повноваження, необхідні для виконання ним своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до пп. ж пункту 3.2 договору замовник-2 (відповідач-1) делегує інвестору-генпідряднику повноваження, необхідні для виконання ним своїх зобов'язань за цим договором.

Підставою звернення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до системи Господарських судів України з вимогою визнання недійсним інвестиційного договору №21-4/44-2 від 06.12.2007р.,є:

1. договір не відповідає вимогам та суперечить положенням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», згідно якої об'єктами діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватись виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості. Жодна із сторін договору №21-4/44-2 від 06.12.2007року не відноситься до вищезазначених суб'єктів;

2.          За умовами договору не розроблена проектно-кошторисна документація. В договорі не зазначено склад та зміст проектно-кошторисної документації; 3.          відповідно до п. 1.10 договору внеском Відповідача-1 є належним чином оформлене право на забудову та право на користування земельною ділянкою, до моменту реєстрації права користування на землю, тобто на момент, коли майнове (речове) право фактично відсутнє. Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення прийшов до висновку, що Позивачем не було доведено порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок укладання між Відповідачами спірного інвестиційного договору, а тому, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню. Судова колегія не погоджується з вказаним висновком господарського суду міста Києва з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського Кодексу України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав.

Колегія суддів констатує, що під час розгляду справи Позивачем доведено яким чином порушено його право, а саме згідно покладених на нього завдань відповідно до Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1539 (далі Положення), він організовує та контролює виконання завдань щодо виселення громадян з радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій, забезпечує створення для них необхідних соціально – побутових умов, забезпечує житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС.

У зв’язку із даними завданнями, та для забезпечення їх ефективної реалізації, МНС України було створено ДП “Управління капітального будівництва”, метою створення якого відповідно до п. 2.1 Статуту ДП “Управління капітального будівництва” є створення єдиного замовника МНС України для будівництва об’єктів житла, в тому числі будівництво та придбання житлових приміщень для сімей, які виявили бажання переселитися із зон радіоактивного забруднення, інших категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також забезпечення найбільш ефективного використання капітальних вкладень у будівництво по всіх джерелах фінансування, координації дій по вирішенню питань, які виникають в процесі будівництва.

Відповідно до п. 6 Положення МНС України здійснює свої функції та повноваження безпосередньо та через урядові органи державного управління, утворені у його складі, територіальні органи, підрозділи та спеціальні формування, навчальні заклади, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління.

Тобто, Положення надає право МНС України здійснювати свої функції та повноваження без отримання будь –яких погоджень від урядових органів державного управління, утворених у його складі, територіальних органів, підрозділів та спеціальних формувань, навчальних закладів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Таким чином, судова колегія зазначає, що будь – які дії територіальних органів системи МНС України та підприємства, створені в його складі, впливають на права та обов’язки Міністерства надзвичайних ситуацій, оскільки вони направлені на вирішення завдань, поставлених перед МНС України і останнє здійснює їх організацію і контроль за їх виконанням.

За умовами Договору №21-4/44-2 внеском замовника2, (відповідача 1) є належним чином оформлене право на забудову та право на користування земельною ділянкою, до моменту реєстрації права на користування на землю, тобто на момент, коли майнове право (речове право) фактично відсутнє.

Право власності (право володіння, користування, розпорядження) на новостворене нерухоме майно згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту державної реєстрації. У відповідності до ч. 6 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до закону.

Таким чином, будь-яке майно, що належить Головному управлінню МНС України у Вінницькій області закріплене за ним на праві оперативного управління та призначене для здійснення некомерційної господарської діяльності (стаття 137 Господарського кодексу України).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Згідно частини 57 пункту 4 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1539 МНС здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Оскільки земельна ділянка є державною власністю і надана для здійснення некомерційної господарської діяльності, то укладати такий правочин ГУ МНС у Вінницькій області не мало повноважень без погодження з МНС України.

Таким чином, судова колегія констатує, що дана земельна ділянка була виділена для некомерційного використання, а також для обслуговування функцій та завдань Міністерства з надзвичайних ситуацій України, а саме: відповідно до державного акту, для будівництва та обслуговування пожежного депо з розташуванням спеціальної техніки аварійно – рятувального загону з питань надзвичайних ситуацій.

Відповідно до Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, прямими обов’язками Міністерства є забезпечення безпеки життєдіяльності населення України.

А отже, всупереч вказаному, Головне управління МНС України у Вінницькій області уклало договір з метою створення багатоквартирного житлового будинку, а отже, земельна ділянка, надана під будівництво депо, використовувалась не за цільовим призначенням для комерційних цілей.

Використання об’єкту не за цільовим призначенням, є також тим моментом, який безпосередньо порушує права Міністерства надзвичайних ситуацій України і є підставою для визнання договору недійсним.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, в порушення п. 1.2. Договору не була розроблена проектно-кошторисна документація. В договорі не визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, що не відповідає вимогам ст. 877 ЦК України та положенням Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, які є обов'язковими для врахування під час укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності

Крім того, сторонами не було встановлено ціни та строків виконання договору в спірному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України будь-яка особа, яка заперечує дійсність правочину на підставах встановлених законом може звернутись до суду про визнання його недійсним.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», зі змінами і доповненнями від 25.05.1998 №15 при розгляді справ про визнання угод недійсними, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п. п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

У зв’язку з цим, апеляційна скарга МНС України є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду – його скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах

захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи – задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2009р. по справі № 33/453 – скасувати.

3. Позов задовольнити повністю. Договір № 21-4/44-2 від 06.12.2007 року укладений між Державним підприємством «Управління капітального будівництва», Головним управлінням МНС України в Вінницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київміськбудмоноліт» про будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями, за адресою: вул. Литвиненка (між буд. №21 та №23) у м. Вінниця – визнати недійсним.

4. Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:

Стягнути з Головного управління МНС України в Вінницькій області (місто Вінниця, вул. 600 – річчя., 11, індекс 21021, ЄРДПОУ 08588530) на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (місто Київ вул., О.Гончара, 55а, індекс 01030, ЄДРПОУ 00013528) 28,30 грн. витрат на подачу позовної заяви, 14,17 грн. витрат на подачу апеляційної скарги та 39,33 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства «Управління капітального будівництва» (місто Київ вул., Жилянська, 97 ЄРДПОУ 25276329) на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (місто Київ вул., О.Гончара, 55а, індекс 01030, ЄДРПОУ 00013528) 28,30 грн. витрат на подачу позовної заяви, 14,17 грн. витрат на подачу апеляційної скарги та 39,33 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбудмоноліт» ( місто Київ вул. Маршала Рибалка,7/18, оф. 55 ЄДРПОУ 34925511) на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (місто Київ вул., О.Гончара, 55а, індекс 01030, ЄДРПОУ 00013528) 28,30 грн. витрат на подачу позовної заяви, 14,17 грн. витрат на подачу апеляційної скарги та 39,33 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 33/453 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді