Постанова № 7528239, 17.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2009                                                                                           № 2/142

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Чернецький В.В. - юрист

від відповідача: Подалюка Т.О. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укрнафта" Гнідинцівський газопереробний завод

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2008

у справі № 2/142 (суддя

за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"

до                                                   Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 999171,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2009р. по справі № 2/142 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що алгоритм, затверджений постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 «Про затвердження алгоритму коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за поставлений природний газ» на виконання постанови Кабінету міністрів України та Національного банку України від 27.05.2000 року № 840 визначає послідовність дій підприємства та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів за поставлений природний газ на розподільчі рахунки підприємств. Зазначений алгоритм не припиняє зобов»язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу з споживачів природного газу.

Також позивач звертає увагу суду на те, що місцевим судом не було прийнято до уваги надані позивачем належним чином завірені копії та оригінали фіскальних чеків, що засвідчували факт щомісячного направлення на адресу відповідача рахунків на оплату наданих послуг з транспортування природного газу по договору № 7/153-р/4-г.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.

15.12.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 р. № 7/153-/4-г.

Відповідно до п.1.1. укладеного договору сторони погодили, що позивач (виконавець за договором) зобов»язується здійснити транспортування газу відповідачу ( замовник за договором) для потреб населення, яким замовник реалізує та транспортує природний газ. Замовник зобов»язуєтсья оплатити послуги виконавця.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Згідно ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку, що укладений між сторонами договір № 06/07-215 від 01.02.2007 р. за своєю правовою природою договір є договором перевезення.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач здійснює в 2007 р. транспортування газу відповідачу, в обсязі : 73750 тис.куб.м.

Згідно з п. 4.1 договору тариф на транспортування 1 000 куб.м. газу по газотранспортній системі позивача становить 15,80 грн., крім того ПДВ - 3,16 грн., а всього 18,96 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість наданих позивачем відповідачу послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі актів виконання послуг.

Оплата послуг позивача по транспортуванню газу здійснюється відповідачем згідно алгоритму розподілу грошових коштів затвердженого НАК «Нафтобаз Україна», не пізніше наступного дня з моменту надходження вказаних коштів на розподільчий рахунок (п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.3. договору остаточний розрахунок за послуги з транспортування природного газу за звітний місяць здійснюється відповідачем протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату від позивача.

На виконання умов договору позивач за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. протранспортував природний газ в кількості 62500,065 тис.куб.м. загальною вартістю 2302502,41 грн.

Оскільки послуги позивача були оплачені відповідачем частково, позивач звернувся до відповідача з претензією № 974 від 25.03.08р. на суму 1371146, 74 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач відповідь на претензію не надіслав, заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач проти позову заперечував та посилався на те, що рахунків від позивача на оплату не отримував, протранспортований газ був наданий відповідачу не у власність, а переданий за цільовим призначенням «для потреб населення» і розрахунок за транспортування природного газу залежить від надходження коштів від населення, судом для правильного вирішення спору було призначено судово-економічну експертизу.

Згідно експертного висновку загальна суму вартості послуг з транспортування природного газу, що надавались Гнідинцівським газопереробним заводом ( як структурною одиницею ВАТ «Укрнафта») в рамках договору від 15.12.2006р. № 7/153-р/4-г ВАТ «Чернігівгаз» протягом періоду з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. складає 2 302502, 41 грн., що підтверджується актами виконаних послуг із транспортування природного газу за 2007 р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог чинного законодавства за надані послуги розрахувався частково, на суму 1606459, 39 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги по транспортування природного газу складає 696459, 39 грн., що підтверджується висновком судового експерта № 1900 від 26.06.2009р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За час прострочення виконання грошового зобов’язання відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 849460,21 грн. основного боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 22666,27 грн. - 3% річних, розрахунок яких відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач на підставі п. 6.2 договору також просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 118920,21 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в п. 5.2 та 5.3 даного Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості пеню в розмірі 0,05% відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 118920,21 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Алгоритм, затверджений постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 «Про затвердження алгоритму коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», постанова Кабінету міністрів України та Національного банку України від 13.11.1998 року № 1785 «Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ», Порядок розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розподільні та консолідований розподільний рахунки, відкриті газозбутовими та газотранспортними підприємствами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Дочірній компанії «Торговий дім «Газ України» НАК «Нафтогаз України», затверджений наказом Національної акціонерної компанії Нафтогаз України № 80 від 19.11.1998 року, визначають лише послідовність дій підприємств та банків при надходженні коштів за поставлений природний газ на розподільчі рахунки підприємств. Вищезазначені нормативні акти не встановлюють взаємовідносини відповідача з контрагентами щодо оплати наданих ними послуг, не регулюють питання підстав та строків оплати підприємствами НАК «Нафтогаз України» послуг, наданих контрагентами за договорами, а також не впливають на домовленість сторін договору щодо строків оплати вартості наданих послуг з транспортування природного газу та не припиняють зобов'язань боржника щодо сплати боргу.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню в зв’язку з чим на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме відшкодувати за рахунок відповідача витрати позивача по сплаті державного мита за подання позову.

Крім того, в зв’язку із задоволенням апеляційної скарги, витрати позивача по сплаті державного мита при її поданні, слід віднести на відповідача в розмірі 4953,75 грн., а також витрати по оплаті експертного дослідження в розмірі 18048, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Гнідинцівського газопереробного заводу на рішення Господарського суду Чернігівської області № 2/142 від 16.10.2008р. задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2008 р. у справі № 2/142 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівгаз» ( 14037, м.Чернігів, вул. Любецька, 68,п/р 260010100066 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива» м.Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 03358104, а у разі відсутності грошових коштів, з будь якого іншого рахунку) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укранфта» в особі Гнідинцівського газопереробного заводу ( 17600, Чернігівська обл., смт. Варва, код ЄДРПОУ 00136875, п/р 26001060136913 у Варвинському відділенні філії Чернігівського регіонального управління ЗАТ КБ «Приват Банк», МФО 353586) 846876,62 грн. основного боргу з урахуванням інфляційних за надані послуги по транспортуванню природного газу за 2007 рік, 20768, 37 грн. 3% річних, 123105,92 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання 10 041,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівгаз» ( 14037, м.Чернігів, вул. Любецька, 68,п/р 260010100066 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива» м.Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 03358104, а у разі відсутності грошових коштів, з будь якого іншого рахунку) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укранфта» в особі Гнідинцівського газопереробного заводу ( 17600, Чернігівська обл., смт. Варва, код ЄДРПОУ 00136875, п/р 26001060136913 у Варвинському відділенні філії Чернігівського регіонального управління ЗАТ КБ «Приват Банк», МФО 353586) 4953,75 грн. витрат по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівгаз» ( 14037, м. Чернігів, вул. Любецька, 68,п/р 260010100066 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива» м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 03358104, а у разі відсутності грошових коштів, з будь якого іншого рахунку) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укранфта» в особі Гнідинцівського газопереробного заводу ( 17600, Чернігівська обл., смт. Варва, код ЄДРПОУ 00136875, п/р 26001060136913 у Варвинському відділенні філії Чернігівського регіонального управління ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 353586) 18048, 00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області

Матеріали справи № 2/142 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді