Постанова № 7528240, 15.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2009                                                                                           № 40/226

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Задорожній Д.В. (дов. б/н від 10.12.2008р.);

від відповідача: Левковський А.П. (дов. № 01-01/754 від 10.09.2009р.), Рябцев Ю.О. (дов. № 69 від 22.02.2007р.);

від третьої особи: Старунський С.В. (дов. № 211 від 26.01.2006р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство Банк "Олімпійська Україна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2009

у справі № 40/226 (суддя

за позовом                               Національний олімпійський комітет України

до                                                   Відкрите акціонерне товариство Банк "Олімпійська Україна"

третя особа           Національний банк України

про                                                   стягнення 182644,00 та 371411,57 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2009р. у справі № 40/226 позов задоволено повністю; зобов'язано Відкрите акціонерне товариство Банк “Олімпійська Україна” відкрити поточні рахунки в гривні та в доларах США, як такі що були закриті незаконно, відповідно до плану рахунків; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Банк “Олімпійська Україна” на користь Національного олімпійського комітету України грошові кошти у сумі 182644,00 грн. на рахунок № 26006012820116 у ВАТ “Укрексімбанк”; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Банк “Олімпійська Україна” на користь Національного олімпійського комітету України грошові кошти у сумі 371411,57 дол. США на рахунок № 26006012820116/840 у ВАТ “Укрексімбанк”; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Банк “Олімпійська Україна” на користь Національного олімпійського комітету України витрати по сплаті державного мита 22500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Відкрите акціонерне товариство Банк “Олімпійська Україна” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2009р. склад судової колегії було змінено та доручено здійснення апеляційного провадження у справі № 40/226 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Сулім В.В.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Національний олімпійський комітет України звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк “Олімпійська Україна” про зобов’язання відповідача відкрити поточні рахунки в гривні та доларах США, що були незаконно закриті, відповідно до плану рахунків; зобов’язання відповідача здійснити на користь позивача переказ грошових коштів у сумі 182644,00 грн. на рахунок № 26006012820116 у ВАТ “Укрексімбанк” та грошові кошти у сумі 371411,57 дол. США на рахунок № 26006012820116/840 у ВАТ “Укрексімбанк”.

Як вбачається з матеріалів справи, між Національним олімпійськім комітетом України та Акціонерним комерційним банком “Полісся”, повним правонаступником якого є відповідач, 23 березня 1999 року було укладено договір про розрахунково-касове обслуговування № 7-18/1.

Відповідно до банківської виписки станом на 06.05.2000р. на рахунках позивача, що були відкриті у АКБ “Полісся” 23.03.1999р. обліковувались грошові кошти в сумі 182644,00 грн. та 371411,57 дол. США.

Постановою Правління Національного банку України №184 від 06.05.2000 року, зважаючи на порушення чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України, значну втрату активів та доходів і настання неплатоспроможності, що заподіяло істотну шкоду інвесторам та вкладникам банку, діяльність АБ “Олімпійська Україна” було припинено, ліцензію на право здійснення всіх банківських операцій відкликано, вирішено АБ “Олімпійська Україна” - ліквідувати.

Наказом Управління НБУ по місту Києву і Київській області № 67 від 11.05.2000р. було створено ліквідаційну комісію АБ “Олімпійська Україна”.

Ліквідаційною комісією було подано об’яву у газеті “Голос України” за 12.05.2000р. № 82 про ліквідацію АБ “Олімпійська Україна” та повідомлено, що претензії кредиторів і заяви санаторів приймаються протягом місяця з дня опублікування оголошення.

Станом на день прийняття постанови НБУ № 184 від 06.05.2000 року про ліквідацію відповідача, порядок ліквідації банків регулювався Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 р. № 38, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 березня 1998 р. за № 177/2617 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний протягом трьох днів після свого призначення опублікувати в одному з офіційних друкованих видань та в одній з місцевих газет за місцезнаходженням банку, що ліквідується, інформацію про початок ліквідації банку, а також вивісити цю інформацію у кожному територіальному підрозділі банку із зазначенням дати та адреси, за якою він приступає до виконання своїх обов'язків (абзац перший пункту 5.12 розділу 5 глави IV).

Згідно абзацу третього пункту 5.12 розділу 5 глави IV Положення вимоги кредиторів повинні бути заявлені протягом одного місяця від дня першої публікації в офіційному друкованому органі зазначеного оголошення. Після закінчення вказаного строку заяви кредиторів та вкладників банку не приймаються.

Позивачем не надано будь-яких доказів звернення з кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії АБ “Олімпійська Україна” у місячний термін з дня оголошення про ліквідацію у офіційному друкованому виданні (газета “Голос України” за 12.05.2000р. № 82), тобто до 12.06.2009р.

При цьому, колегією суддів береться до уваги, що ухвалою Вищого арбітражного суду України від 23.05.2000р. у справі № 3/73 за позовом АБ “Олімпійська Україна” до Національного банку України про визнання недійсною постанови Правління НБУ № 184 від 06.05.2000р. “Про ліквідацію АБ “Олімпійська Україна” заборонено юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії по виконанню постанови Правління НБУ № 184 від 06.05.2000р. та наказу № 167 від 11.05.2000р. до розгляду справи по суті.

Ухвалою Вищого арбітражного суду України від 21.07.2000р. у справі № 3/73 провадження у справі припинено, ухвалу Вищого арбітражного суду України від 23.05.2000р. про забезпечення позову скасовано.

Проте, і після скасування заходів до забезпечення позову у зазначеній вище справі про оскарження постанови Правління НБУ № 184 від 06.05.2000р. позивачем не були вжиті заходи щодо заявлення своїх кредиторських вимог до відповідача.

Колегією суддів не береться до уваги посилання позивача на необізнаність про початок ліквідаційної процедури відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме, протоколів зборів кредиторів від 18.04.2001р., 03.12.2002, на зборах кредиторів був присутній президент Національного олімпійського комітету України Федоренко І.Н.

Як вбачається з матеріалів справи (банківська виписка з рахунку) та не заперечується відповідачем, 31.10.2000р. грошові кошти, що обліковувались на рахунках НОК України №№ 26008127001, 26007127002, були списані як такі, по яких не були заявлені кредиторські вимоги.

Відповідно до пункту 5.15 розділу 5 Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства ліквідатор (ліквідаційна комісія) у строк до трьох місяців з дня, зазначеного у повідомленні про ліквідацію, здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів:

-          складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України;

-          відхиляє вимоги у разі сумніву в їх дійсності;

-          визначає суму заборгованості кожному кредитору та черговість погашення вимог;

-          сповіщає кредиторів про акцептування вимог;

-          щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитись з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України.

Згідно пункту 5.16 розділу 5 Положення після закінчення періоду, протягом якого можна подавати вимоги та проводити роботу щодо визнання або відхилення вимог кредиторів ліквідатор (ліквідаційна комісія) складає проміжний ліквідаційний баланс, враховуючи результати проведеної інвентаризації активів та майна банку, і подає його до територіального управління Національного банку України.

Проміжний ліквідаційний баланс повинен містити дані про майно банку, що залишилося, список вимог кредиторів та результати розгляду їх вимог. Проміжний ліквідаційний баланс зменшується на суму незаявлених та невизнаних вимог кредиторів (абзац 2 пункту 5.16 розділу 5).

Таким чином, ліквідаційна комісія керуючись вимогами чинного на час проведення ліквідаційної процедури нормативно-правового акту здійснила списання грошових коштів, що незаявлені як кредиторські вимоги, та обліковувались, в тому числі і на рахунках Національного олімпійського комітету України.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що вимоги кредиторів, що надійшли пізніше встановленого часу, можуть бути задоволені, якщо залишились кошти чи майно банку після задоволення вимог кредиторів, вимоги яких надійшли протягом встановленого часу (п. 5.20 Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства), оскільки, зазначена норма Порядку застосовується лише в межах ліквідаційної процедури та за умови заявлення кредиторських вимог.

18.04.2001р. на зборах кредиторів АБ “Олімпійська Україна”, майнові вимоги яких визнані ліквідаційною комісією, було прийнято рішення про відновлення діяльності банку (санацію) та схвалено план відновлення діяльності банку (санації).

На час прийняття рішення зборами кредиторів АБ “Олімпійська Україна” про відновлення діяльності були чинним Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджено постановою Правління Національного банку України від 26 травня 2000 р. № 215, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 липня 2000 р. за № 382/4603.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 зазначеного вище Положення санація банку, що ліквідовується, або реорганізація шляхом приєднання до іншого банку можуть здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких становлять не менше 51 відсотка від суми визнаних претензій до банку. Згода кредиторів на проведення санації або реорганізації шляхом приєднання до іншого банку оформляється відповідним протоколом зборів (комітету) кредиторів.

Інвестор, що бажає взяти участь у санації банку, має розробити програму санації банку, яка схвалюється зборами (комітетом) кредиторів (п. 12.3).

Згідно п. 12.13, 12.14, 12.16, 12.17 Положення санація банку, що ліквідовується, здійснюється за згодою Правління Національного банку за заявою інвесторів і на підставі програми санації, висновків ліквідатора (ліквідаційної комісії), відповідного територіального управління та Управління нагляду за проблемними банками (або Управління нагляду за великими банками) Національного банку.

Рішення Правління Національного банку України про надання дозволу на проведення санації банку оформляється відповідною постановою, в якій одночасно зазначається, що дія постанови Правління Національного банку про ліквідацію банку в частині призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії) втрачає чинність, а також затверджується програма санації банку та кандидатура керуючого санацією.

З дня надання Правлінням Національного банку України дозволу на проведення санації банку та затвердження програми санації і керуючого санацією припиняються повноваження ліквідаційної комісії, функції управління та контролю за банком переходять до керуючого санацією.

Ліквідатор зобов'язаний передати керуючому санації в господарське відання майно банку, бухгалтерську та іншу документацію банку.

Після виконання заходів відновлення платоспроможності банку керуючий санацією складає звіт про виконання заходів відновлення платоспроможності банку, який після затвердження зборами (комітетом) кредиторів подається територіальному управлінню Національного банку.

Після схвалення звіту Комісією при територіальному управлінні Національного банку керуючий санацією має право розпочати задоволення вимог кредиторів за черговістю платежів згідно з пунктом 11.24 цього Положення.

Відповідно до абз. 3 п. 12.17 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства кредитори, вимоги яких не були заявлені в установлений строк, втрачають право на їх задоволення.

Постановою Правління Національного банку України “Про відновлення діяльності Акціонерного банку “Олімпійська Україна” від 08.11.2002 року № 428 було вирішено відновити діяльність відповідача, тобто ліквідаційна процедура завершилась, кредиторські вимоги протягом часу діяльності ліквідаційної комісії АБ “Олімпійська Україна” Національним олімпійським комітетом України заявлено не було, що виключає застосування п. 5.20 Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства (в редакції постанови Правління НБУ від 4 лютого 1998 р. № 38).

Безпідставними є посилання позивача на лист Президента АТ КБ “Олімпійська Україна”, що отриманий НОК України 21.04.2003р., яким було підтверджено зобов’язання банку перед позивачем на суму 2186075 грн., оскільки згідно установчих документів відповідача посада “Президент банку” не існувала та не існує на час розгляду справи у суді, отже зазначений лист не може вважатись доказом на підтвердження визнання зобов’язань відповідача перед позивачем.

27 листопада 2003 року відповідач отримав банківську ліцензію за № 207 та дозвіл Національного банку України № 207-1 від 27 листопада 2003 року на здійснення банківських операцій згідно із переліком.

02.12.2003р. відповідач звернувся до позивача листом № 320, у якому повідомив про відновлення діяльності банку та запропонував звернутись для проведення ідентифікації клієнтів, попередивши, що в разі відмови у наданні необхідних документів банк має право відмовити у обслуговуванні. Колегія суддів вважає, що зазначений лист № 320 був отриманий Національним олімпійським комітетом України, оскільки засвідчений та наданий самим позивачем суду першої інстанції та залучений до матеріалів справи (т. 1 а.с. 82).

12.07.2004р. рахунки НОК України було закрито за відсутності залишку та не проведення операцій протягом більше трьох років.

Частиною 4 статті 1075 Цивільного кодексу України банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку.

Відповідно до абз. 6 п. 20.1 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492 банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Згідно п. 6.3 Договору № 7-18/1 від 23.03.1999р. при відсутності записів по рахунку клієнта протягом одного року, банк має право розірвати цей договір за закрити рахунок, попередньо повідомивши про це клієнта за десять днів.

Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що обчислення трирічного строку відсутності операцій за банківськими рахунками позивача слід обчислювати з дати отримання банківської ліцензії 27.11.2003р. відповідачем з огляду на проведення ліквідаційної процедури та відсутності банківської ліцензії, оскільки існування зазначених обставин не перериває перебігу строку встановленого Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, статтею 1075 Цивільного кодексу України, Договором № 7-18/1 від 23.03.1999р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно закрито рахунки позивача №№ 26008127001, 26007127002, оскільки з 31.10.2000р. за ними не здійснювались операції та був відсутній залишок.

Відповідно до ст. 101 зазначеного Кодексу апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна колегія вважає, що позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження позовних вимог та погоджується з доводами відповідача, що викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є беззаперечними підставами для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з одночасним ухваленням нового у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, рішення місцевого господарського суду від 16.04.2009р. підлягає скасуванню та в позові належить відмовити з викладених у даній постанові підстав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному господарському суді покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 – 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банк “Олімпійська Україна” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2009р. у справі № 40/226 скасувати повністю. 3.          Прийняти нове рішення.

4.          В позові відмовити повністю.

5.          Стягнути з Національного олімпійського комітету України (код ЄДРПОУ 00013238, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк “Олімпійська Україна” (код ЄДРПОУ 13550848, юридична адреса: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 10) 11250 (одинадцять тисяч двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

6. Матеріали справи № 40/226 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді