Рішення № 75277560, 13.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2712/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якій позивач просить суд:

1) визнати неправомірними дії Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2) зобов'язати Балтське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року по теперішній час з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою судді від 13 червня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Витребувано у Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 104998 і вкладкою № 614287 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перебуває на обліку в Балтському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області, як інвалід 2 групи від захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Зазначає, що має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ. Вказує, що довідкою від 14.05.2018 року за №409 і військовим квитком серії ВН № 087674 підтверджується, що в період з 12 листопада 1986 року по 14 січня 1987 року позивач брав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний та був призваний на військові збори. Проте, починаючи з 01 жовтня 2017 року Балтським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області позивачу неправильно нарахована та виплачується пенсія, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ із змінами, внесеними 03.10.2017 року згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII. Зазначає, що 14 травня 2018 року звернувся до Балтського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Рішенням № 39/П-3 від 23.05.2018 року Балтським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області, позивачу безпідставно відмовлено в перерахунку призначеної пенсії. У відмові Балтське об'єднане управління пенсійного фонду України Одеської області зазначає, що відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії перераховують особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - тобто, на думку позивача, тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби. Посилаючись на ст. 46 Конституції України, ст.ст.9, 10, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.ч.1, 8, 11 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вказує, що є військовослужбовцем у розумінні статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначає, що така умова, як проходження строкової служби, стосується лише осіб, що брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Оскільки стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону № 2148-VII від 03.10.2017 року застосовується з 01 жовтня 2017 року, право на перерахунок пенсії виникло з 01 жовтня 2017 року.

19 червня 2018 року від відповідача за вх. №17387/18 до суду надійшов відзив на позов (а.с.35-36), в якому зазначено, що позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ. Відповідач зазначає, що відповідно до довідки №3/1015 від 28.12.2000 року, виданої Балтським районним військовим комісаріатом позивач проходив дійсну строкову службу в Збройних Силах СРСР з 28.10.1972 року по 10.11.1974 року. Відповідно до запису в трудовій книжці з 07.02.1983 року по 30.03.1987 року позивач працював в Одеському спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінні «Хладмонтажавтоматика», звідки був призваний на учбові збори, як військовозобов’язаний запасу, на 180 діб з 12.11.1986 року, що підтверджується випискою з наказу №169-ОК від 01.12.1986 року. Згідно з довідкою №51/1/1612 від 07.02.2000 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 14.11.1986 року по 14.01.1987 року, під час призову на учбові збори, а не під час проходження дійсної строкової служби. Для отримання пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно відповідати наступним критеріям: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі. Відповідач зазначив, що підстави для виплати пенсії позивачу в розмірі, визначеному частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні, а тому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до положень ч.2 ст.362 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 13 червня 2018 року, зважаючи на положення ч.1 ст.120 КАС України, дана справа розглянута судом у межах строку, визначеного ст.362 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією вкладки №614287 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії А №104998, виданого Одеською обласною державною адміністрацією 28.02.2008 року (а.с.24, 74), а також інвалідом 2 групи, що підтверджується копією довідки сер. МСЕ №054641 (а.с.29, 65).

Позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інвалід 2 групи внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с.16).

14 травня 2018 позивач звернувся до Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою (вхід.№39/П-3) про здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 23.05.2018 №39//П-3 (а.с.13-14) ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач брав з 14.11.1986 р. по 14.01.1987 р. за наслідком призову на учбові збори як військовозобов’язаний запасу, а не під час проходження дійсної строкової служби, а тому немає підстав для виплати пенсії в розмірі, визначеному абзацом третім статті 59 Закону №796-ХІІ.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (Примітка «*»: Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань).

Статтею 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року №231-V) встановлювалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону викладено у такій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Вказані зміни застосовуються з 01.10.2017 року.

Таким чином, можна зробити висновок, що ч.3 ст.59 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, з 01.10.2017 року з розширеним переліком осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що зі змісту вказаної норми вбачається, що ознака проходження дійсної строкової служби стосується лише осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, оскільки доказів наявності офіційного тлумачення даної норми таким чином суду не надано.

Зі змісту розпорядження про призначення пенсії вбачається, що позивачу призначено пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, як інваліду 2 групи, ліквідатор аварії ЧК категорії 1 (а.с.45).

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).

Пунктом 1 Порядку №1210 визначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п.9 Порядку №1210 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв’язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою.

Пунктом 9-1 Порядку №1210 передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особа має відповідати одночасно наступним критеріям:

1) повинна брати участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) ця участь відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Згідно довідки Балтського районного військового комісаріату Одеської області №136 від 13.07.2001 року (а.с.67) та військового квитка ВН №087674 (а.с.23) ОСОБА_1 у період з 12.11.1986 року по 14.01.1987 року брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.60) вбачається, що у період з 07.02.1983 року по 30.03.1987 року позивач працював Одеському спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінні «Хладмонтажавтоматика», звідки був призваний на учбові збори на 180 діб з 12.11.1986 року, що підтверджується випискою з наказу №169-ОК від 01.12.1986 року (а.с. 72).

Позивачем не надано до суду доказів того, що його участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відбувалась під час проходження ним дійсної строкової служби.

Отже, оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку про те, що частина 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на нього не розповсюджується.

Відтак, відмовляючи позивачу у проведенні з 01.10.2017 перерахунку та виплати пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та про зобов'язання Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року по теперішній час з урахуванням вже виплачених сум, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та приписи ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними і ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дії Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та про зобов'язання Балтського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року по теперішній час з урахуванням вже виплачених сум – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 (вул. Механізаторів, 13/а, м. Балта, Одеська область, 66100, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).

Відповідач – Балтське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул. Шевченка, 19, м. Балта, Одеська область, 66101, код ЄДРПОУ 41249706).

Суддя O.A. Вовченко

.