Рішення № 75276382, 13.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2018 р. справа № 809/1005/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Грицюка П.П., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 01.08.2011 року отримує пенсію за віком. При призначенні пенсії 23.09.2011 року відповідачем було взято загальний стаж за період з 01.09.1977 року по 30.11.2008 року, в тому числі періоди роботи з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року у ТОВ «Кварц», яке було розташоване у м. Новий Уренгой Російської Федерації та заробітну плату за період з 01.07.2000 року по 30.11.2008 року, в тому числі, яку він отримував у ТОВ «Кварц», за весь період роботи на даному підприємстві. Позивачу у зв’язку з перерахунком пенсії 01.10.2017 року стало відомо, що розмір його пенсії не змінився. Так, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом про перерахунок пенсії з врахуванням періоду роботи з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року на ТОВ «Кварц» та період роботи з 21.02.1992 року по 25.07.1995 року у ВКФ «Факторія Бистриця». Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відмовило у зарахуванні вказаних періодів роботи до загального стажу роботи. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального стажу роботи періодів стажу здобутих з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року у ТОВ "Кварц" та з 21.02.1992 року по 25.07.1995 року у ВКФ «Факторія Бистриця» протиправними.

Ухвалою суду 14.06.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.07.2018 року. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с. 32-35), просив суд в задоволенні позову відмовити. Пояснив, що період роботи у ВКФ "Факторія Бистриця" з 21.02.1992р. по 25.07.1995р. не зарахований у зв'язку з тим, що відповідно до заяви позивача про призначення пенсії від 01.08.2011 року, ним письмово відмовлено про неможливість представлення довідки про роботу в даній організації. Крім того, в серпні 2011 року управління направлено запит в Головне Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Новий Уренгой про проведення перевірки достовірності довідки про заробітну плату на ОСОБА_1, який працював в ТОВ «Кварц» з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року. У відповідь на запит 07.12.2011 року надійшла відповідь на адресу управління, в якій вказано, що спеціалістами Управління Пенсійного Фонду м. Новий Уренгой здійснена виїзна перевірка по місцю видачі довідки ТОВ «Кварц» (вул. Молодіжна, 15/7), організація за вказаною адресою не знаходиться, місцезнаходження організації встановити не вдалося. Також, повідомили, що реєстраційний номер ТОВ «Кварц» 116-292-464 51 не є притаманним для їх регіону, оскільки реєстраційні номера підприємств, організацій, зареєстрованих в УПФ РФ (ГУ) в м. Новий Уренгой починається з 030-005-000000. В результаті здійсненої перевірки виявлено, що стаж роботи ОСОБА_2 в ТОВ «Кварц» не підтверджено. Пенсійним фондом встановлено, що пенсіонер подав завідомо неправдиві документи про заробітну плату. Зазначив, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду. Вважає, що відсутні будь-які порушення чинного законодавства зі сторони відповідача.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до протоколу № 19908 від 23.09.2011 року призначена пенсія по віку, загальний стаж роботи складав 27 років 6 місяців 8 днів (а.с. 17).

19.01.2012 року управлінням пенсійного фонду в Надвірнянському районі прийнято розпорядження за № 167237, яким позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв’язку з зміною стажу та заробітку, загальний стаж роботи становив 18 років 3 місяці 25 днів (а.с. 18).

У грудні 2018 року позивач звернувся за роз’ясненнями до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду, чому розмір його пенсії у зв’язку з перерахунком відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» не змінився.

Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду за результатами звернення позивача, 08.12.2017 року надало відповідь, що період роботи у ВКФ "Факторія Бистриця" з 21.02.1992 року по 25.07.1995 року не зарахований у зв'язку з тим, що відповідно до заяви позивача про призначення пенсії від 01.08.2011 року, ним письмово відмовлено про неможливість представлення довідки про роботу в даній організації. Щодо періоду роботи з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року в ТОВ «Кварц» м. Новий Уренгой Російської федерації, пенсійним фондом роз’яснено, що відповідно до даних відповідей Пенсійного фонду Російської федерації в м. Новий Уренгой дане підприємство по вказаній адресі, яка відображена в представлених вами довідках не зареєстроване та відповідно сплата страхових внесків в бюджет Пенсійного фонду не підтверджена. Також, повідомлено позивача, що спеціалістами управління Пенсійного фонду РФ м. Нови Уренгой була проведена перевірка з виїздом на місце видачі довідки, проте організація за даною адресою не зареєстрована, а тому підстав для зарахування стажу та заробітної плати в районі Крайньої Півночі немає (а.с. 25).

Не погоджуючись із відмовою відповідача про перерахунок пенсійного забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637).

Судом досліджено матеріали справ та встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивач працював заступником директора ВКФ «Факторія – Бистриця» з 21.02.1992 року по 25.07.1995 року (зворотній бік а.с. 10).

Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України у зв’язку з відсутністю підтвердження стажу роботи в ВКФ «Факторія – Бистриця» з 21.02.1992 року по 25.07.1995 року, вказаний період не зараховано.

Судом встановлено, що звернувшись із заявою для призначення пенсії, позивач самостійно вказав, що на даний момент довідку про роботу в ВКФ «Факторія – Бистриця» надати не може (зворотній бік а.с. 36).

Таким чином, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що на час призначення пенсії, ним не було повідомлено відповідача про не можливість пред’явлення довідки про стаж роботи в ВКФ «Факторія – Бистриця».

Крім того, в адміністративному позові ОСОБА_1 пояснив, що на даний момент він не може надати довідку, оскільки на даний час місцезнаходження самого товариства невідоме, так як з 2005 року ВКФ «Факторія – Бистриця» знаходиться на стадії припинення, однак документи в архівний відділ не надходили.

Враховуючи вищенаведене відповідачем правомірно не зараховано стаж роботи позивача в ВКФ «Факторія – Бистриця» з 21.02.1992 року по 25.07.1995 року, у зв’язку з відсутністю підтвердження трудового стажу.

Щодо не зарахування стажу в ТОВ «Кварц» з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року, суд зазначає наступне.

Гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення, передбачені Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15 січня 1993 року.

В статті 4 вказаної Тимчасової Угоди передбачено, що при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, до 01 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09 липня 2003 року період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року “Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” (абзац 2 пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV).

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац 3 пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV).

Так, статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” передбачено надання пільг всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій ряду пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об’єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком в разі тимчасової непрацездатності.

Відповідно до пункту «д» статті 5 вказаного Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення з ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану – на два роки, надається додатково наступна пільга, а саме: один рік роботи в районах Крайньої Півночі й у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зараховується за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на одержання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди громадянами ОСОБА_3, що домовляються , які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадяни ОСОБА_3, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев’ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Вказана Тимчасова угода надає громадянам ОСОБА_3 цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Як встановлено судом, позивачем на підтвердження роботи з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року у ТОВ «Кварц» подав довідки про заробітну плату № 45-777 (15) від 15.06.2011 року, з січня 1999 року по грудень 2004 року та довідку № 45-777 (14) від 15.06.2011 року, з січня 2005 року по березень 2008 року (а.с. 12, 13).

23.08.2011 року управлінням ПФУ в Надвірнянському районі направлено запит за № 2888/03 в Головне Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Новий Уренгой про проведення перевірки достовірності довідки про заробітну плату на ОСОБА_1, який працював в ТОВ «Кварц» з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року (а.с. 40).

У відповідь на запит 07.12.2011 року надійшла відповідь на адресу управління, в якій вказано, що спеціалістами Управління Пенсійного Фонду м. Новий Уренгой здійснена виїзна перевірка по місцю видачі довідки ТОВ «Кварц» (вул. Молодіжна, 15/7), організація за вказаною адресою не знаходиться, місцезнаходження організації встановити не вдалося. Також повідомили, що реєстраційний номер ТОВ «Кварц» 116-292-464 51 не є притаманним для їх регіону, оскільки реєстраційні номера підприємств, організацій, зареєстрованих в УПФ РФ (ГУ) в м. Новий Уренгой починається з 030-005-000000 (а.с. 43, 44).

В результаті здійсненої перевірки виявлено, що стаж роботи ОСОБА_1 в ТОВ «Кварц» не підтверджено. Пенсіонер подав завідомо неправдиві документи про заробітну плату.

Враховуючи вищенаведене, підстав для зарахування заробітної плати після 1992 року з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки немає в зв'язку з тим, що період не відповідає нормам, передбаченим Законом України "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР", де вказано, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначається пенсія, з 01.01.1992 року проводиться із виключенням районних коефіцієнтів та північних надбавок.

При цьому слід зазначити, що ч. 3 статті 96 цього Закону передбачено при вибутті осіб, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку обчисленого відповідно до статтей 76 та 78 цього Закону.

Окрім того, порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у статті 40 Закону № 1058-ІV. Абзацом першим частини першої цієї статті передбачено врахування для обчислення пенсії не лише заробітної плати, а й іншого доходу за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Тобто, при цьому законодавець імперативно встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 1 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

Єдиний виняток із цього правила встановлювався в абзаці третьому частини першої статті 40 Закону № 105 8-ІV, який передбачав допустимість за вибором особи, яка звернулася за пенсією, виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоду до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Згідно із частиною 1 статтті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із частиною 2 ст. 41 вищезазначеного Закону суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати.

Обмеження максимальної величини заробітної плати були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб’єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів.

Враховуючи те, що відповідно до відповіді на запит № 1288 від 01.12.2011 року за період з 01.01.2001 року по 15.03.2008 року розрахункові відомості ТОВ «Кварц» не подані, тому виплату страхових внесків в бюджет Пенсійного фонду підтвердити не має можливості (а.с. 43), Пенсійним фондом не зараховано вказаний стаж роботи.

На підставі встановлених обставин справи суд дійшов висновку про те, що Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області правомірно не зарахувало стаж роботи на ТОВ «Кварц» з 04.01.1999 року по 15.03.2008 року на ТОВ «Кварц» та період роботи з 21.02.1992 року по 25.07.1995 року у ВКФ «Факторія Бистриця», а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою від 14.06.2018 року судом визначено за можливе визнати причини строку звернення до адміністративного суду поважними, а відповідний процесуальний строк таким, що підлягає поновленню.

Згідно із частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), вул. Л. Українка, 12/1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405;

Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області: (код ЄДРПОУ 40386749), вул. м-н Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Калуський район, Івано-Франківська область, 78400.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4