Рішення № 75276369, 13.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2018 р. Справа № 809/983/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У строк, встановлений судом, позивач вказані недоліки усунув.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки ним не подано первинні документи, які б підтверджували, що позивач працював в зоні відчуження. Зазначив, що документом, який підтверджує статус громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення Учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, надане ним до органу ПФУ. Тому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку та зобов’язати відповідача призначити вказану пенсію.

Відповідач, у строки встановлені судом, свої правом подання відзиву на позов не скористався, докази, які витребовувались судом, на адресу суду не направив. В зв’язку з чим, суд у відповідності до вимог ч.9 ст.80 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А№260299, виданим 18.07.1994 року виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради (а.с.9).

05.01.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.12).

ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 01.03.2018 року за №1003/03-2 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено, оскільки позивачем не подано первинні документи, які б підтверджували, період роботи, населений пункт чи об’єкт, де виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 (а.с.7-8).

За наслідками судового розгляду суд вважає вищевказану бездіяльність щодо призначення пенсії позивачу протиправною зважаючи на наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зокрема, особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, надаються пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Суд зазначає, що відповідно до витягу із протоколу №278 комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.10.1998 року, ОСОБА_1 приймав участь у роботах в зоні відчуження з 08.05 по 21.07.1986 року (а.с.5).

За змістом ч. 2 ст. 14 Закону №796-ХІІ категорія 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів та з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Отже, підстави для видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" та призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є ідентичними.

Окрім цього частиною 3 статті 65 Закону №796-ХІІ встановлено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС".

При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд України у постановах від 21.11.2006 справа №21-1048во06 та від 04.09.2015 року за №690/23/15-а висловив правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає відмову відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" необґрунтованою та протиправною.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 є достатнім підтвердженням обставин, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

На момент звернення із заявою про призначення пенсії, позивач досяг 50 років.

Таким чином з урахуванням зниження, встановленого статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а відповідач обов’язок з призначення пенсії.

Згідно вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 46 Конституції України, ст. ст. 14, 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 244-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385951, пл. Д. Галицького, 15, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78000) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Могилкова, 35, с. Озеряни, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78045) пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Тлумацьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385951, пл. Д. Галицького, 15, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78000) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Могилкова, 35, с. Озеряни, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78045) пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.