Постанова № 75257919, 11.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1167/17 Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 22-ц/780/2465/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 11.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенське шляхово-будівельне управління №9», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичне Бюро «ЮрЖитло» про стягнення боргу за договором про надання юридичних послуг,-

встановила:

у вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Баришівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» про стягнення боргу, мотивуючи його тим, що 16 лютого 2017 року ТОВ «Юридичне Бюро «ЮрЖитло» та ТОВ «Лубенське ШБУ №9» уклали договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого позивач зобов’язувався надати юридичні послуги з стягнення боргу Служби автомобільних доріг у Полтавській області на користь відповідача, відповідно до наказів Господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2015 року у справі №917/1114/15 та від 27 жовтня 2015 року у справі №917/1366/15.

24 липня 2017 року між ТОВ «Юридичне Бюро «ЮрЖитло» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3, як поручитель, взяв зобов’язання перед ТОВ «Юридичне Бюро «ЮрЖитло», як кредитором, відповідати за виконання ТОВ «Лубенське ШБУ №9» по всім його зобов’язанням, що виникають з договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року.

Згідно з п.п.3-5 даного договору, поручитель відповідає перед кредитором за несвоєчасне виконання умов договору від 16 лютого 2017 року, а саме - зобов’язань боржника, передбачених п.4 договору (вартість послуг виконавця) в частині своєчасності розрахунку боржника з кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором в розмірі 1 000 грн., від загальної суми заборгованості боржника перед кредитором. Решту коштів боржник виплачує самостійно. Зобов’язання поручителя виникають не пізніше наступного дня після спливу договірного терміну (двох днів), передбаченого п.п.4.1 договору від 16 лютого 2017 року.

31 липня 2017 року між ТОВ «Юридичне Бюро «ЮрЖитло» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Юридичне Бюро «ЮрЖитло», як первісний кредитор, передає, а ОСОБА_2, як новий кредитор, приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року та договором поруки від 24 липня 2017 року.

Грошові кошти ТОВ «Лубенське ШБУ №9», які були предметом стягнення згідно договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, відповідач отримав 07 червня 2017 року двома транзакціями (9 587 951,70 грн. та 9 353 496,09 грн.) з казначейського рахунку Служби автомобільних доріг у Полтавській області на поточний банківський рахунок ТОВ «Лубенське ШБУ №9» в АТ «Ощадбанк».

Таким чином позивач вважає, що зобов’язання взяті ним по договору від 16 лютого 2017 року виконані в повному обсязі, проте всупереч умов договору відповідачі ТОВ «Лубенське ШБУ №9» та ОСОБА_3 своїх зобов’язань не виконали, кошти не сплатили.

Крім того, оскільки з часу невиконання відповідачами своїх зобов’язань минув тривалий час, позивач має право на нарахування та стягнення з ТОВ «Лубенське ШБУ № 9» інфляційних втрат та 3% річних.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 1 000 грн.

Стягнути з ТОВ «Лубенське ШБУ №9» на користь ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 9 469 723, 90 грн.

Стягнути з ТОВ «Лубенське ШБУ №9» на користь ОСОБА_2 суму інфляційних втрат у розмірі 661 396, 09 грн.

Стягнути з ТОВ «Лубенське ШБУ №9» на користь ОСОБА_2 суму 3% річних у розмірі 193 026, 70 грн.

Стягнути з відповідачів витрати на сплату судового збору у розмірі 8420 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 28 березня 2018 року, позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що позивачем первісно було заявлено позовну заяву предметом позову за якою була вимога про стягнення з ТОВ « Лубенське ШБУ №9» заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, а підставами позову – наявність укладеного договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року між ТОВ «Лубенське ШБУ №9» та ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло», укладеного договору про відступлення права вимоги від 31 липня 2017 року між ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» та ОСОБА_2 та порушення ТОВ «Лубенське ШБУ №9» зобов’язань за договором про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року щодо оплати даних послуг.

Разом з тим, в заяві про уточнення позовних вимог від 12 лютого 2018 року позивачем фактично здійснено доповнення предмету та підстав позову. Так, до вже наявної вимоги про стягнення з ТОВ «Лубенське ШБУ №9» заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, ОСОБА_2 додано вимоги щодо стягнення з ТОВ «Лубенське ШБУ №9» інфляційних втрат та 3% річних від суми основного боргу. У свою чергу підстава позову доповнена обставинами наявності інфляційних процесів в державі за заявлений період заборгованості, а також обов’язку боржника сплатити інфляційні втрати та 3% річних.

У зв’язку з тим, що норми ЦПК України не передбачають права позивача подавати заяви про доповнення предмета та/або підстави позову, а надають лише право змінити предмет або підставу позову, то заявлене ОСОБА_2 уточнення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Лубенське ШБУ №9» додатково суми інфляційних втрат та 3% річних від суми основного боргу згідно договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року є безпідставними та таким, що не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства, а тому в даній частині заяви про уточнення позовних вимог від 12 лютого 2018 року ОСОБА_2 мало б бути за будь-яких умов відмовлено.

Окрім цього, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції безпідставно та протиправно не врахував, що ОСОБА_2 в своїй позовній заяві посилається на укладення між ним та ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» договору про відступлення права вимоги від 31 липня 2017 року у відповідності до п.1.2 якого, позивач одержує право вимагати від відповідачів належного виконання всіх зобов’язань за договором поруки від 24 липня 2017 року та договором про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву, ОСОБА_2 зазначив, що ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» докладено всіх можливих зусиль для виконання договору про надання юридичних послуг, в результаті чого відбулося стягнення на користь ТОВ «Лубенське ШБУ №9» грошових коштів. При цьому, позивачем до позовної заяви не додано та в подальшому під час розгляду справи в суді першої інстанції не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт надання юридичних послуг зі сторони ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» на користь ТОВ «Лубенське ШБУ №9».

У своїй позовній заяві позивач посилається як на докази обґрунтованості своїх позовних вимог до ТОВ «Лубенське ШБУ №9» щодо стягнення заборгованості: наявність укладеного між ТОВ «Лубенське ШБУ №9» та ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» договору про надання юридичних послуг, наявність доказів перерахування грошових коштів з казначейського рахунку Служби автомобільних доріг у Полтавській області на поточний банківський рахунок ТОВ «Лубенське ШБУ №9» та наявність укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» договору про відступлення права вимоги.

Судом першої інстанції не враховано, що договір свідчить лише про намір виконання дій в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Крім цього, судом першої інстанції протиправно та безпідставно зазначено, що факт виконання договору підтверджується тим, що грошові кошти ТОВ «Лубенське ШБУ №9», які були предметом стягнення згідно договору про надання юридичних послуг, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» отримало 07 червня 2017 року двома транзакціями з казначейського рахунку Служби автомобільних доріг у Полтавській області на поточний банківський рахунок ТОВ «Лубенське ШБУ №9» у АТ «Ощадбанк», що вбачається із Єдиного веб-порталу використання публічних коштів.

Також зазначає, що ОСОБА_2 не надано жодного доказу, який би свідчив про підтвердження надання юридичних послуг саме зі сторони ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» на користь ТОВ «Лубенське ШБУ №9», зокрема, не надано підписані сторонами договору про надання юридичних послуг відповідні акти, оскільки, дані акти зі сторони ТОВ «Лубенське ШБУ №9» не лише не підписувалися а й не отримувалися від ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло». В матеріалах справи відсутні докази направлення актів про надані послуги зі сторони ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» на адресу ТОВ «Лубенське ШБУ №9».

З урахуванням положень ст. 03 ЦК України, щодо виникнення обов’язку у замовника здійснити оплату саме за надану послугу виконавцем, у ТОВ «Лубенське ШБУ №9» не виникає і не може виникнути обов’язку перед ОСОБА_2 щодо оплати будь-яких грошових коштів за Договором про надання юридичних послуг, оскільки ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» реальних дій щодо виконання договору про надання юридичних послуг не здійснювало, жодних доказів цьому до суду не надало, а стягнення коштів з Служби автомобільних доріг у Полтавській області стало можливим за наслідком власних дій ТОВ «Лубенське ШБУ №9» шляхом складання та направлення до Головного управління Державної казначейської служби у Полтавській області заяв про примусове виконання рішень суду.

Просило, скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 березня 2018 року та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На вищезазначену апеляційну скаргу, ОСОБА_2 подав відзив, мотивуючи його тим, що факт наявності і дійсності договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року сторонами не заперечується.

Відповідно до глави 2 договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року «обов’язки виконавця», серед обов’язків виконавця передбачено, зокрема, надання усного та письмового консультування. Усне консультування ТОВ «Лубенське ШБУ №9» виконавцем за договором про надання юридичних послуг надавалося протягом всього часу до моменту стягнення грошових коштів зі Служби автомобільних доріг у Полтавській області на користь ТОВ «Лубенське ШБУ №9». За письмовим консультуванням ТОВ «Лубенське ШБУ №9» до ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» не зверталося.

Посилання ТОВ «Лубенське ШБУ №9» на те, що вони звернулися з листами до Служби автомобільних доріг у Полтавській області про виконання судових наказів і це є доказом стягнення коштів за рахунок власних сил вважає безпідставними, адже це доводить лише ту обставину, що самостійно ТОВ «Лубенське ШБУ №9» грошові кошти зі служби автомобільних доріг у Полтавській області стягнути не вдавалося, саме тому, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» звернулося за юридичною допомогою до ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло».

Грошові кошти ТОВ «Лубенське ШБУ №9», які були предметом стягнення згідно договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» отримав 07 червня 2017 року двома транзакціями з казначейського рахунку Служби автомобільних доріг у Полтавській області на поточний банківський рахунок ТОВ «Лубенське ШБУ №9» у АТ «Ощадбанк», що вбачається і з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів.

Відповідно до п.п.4.1,4.2 договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» як замовник, повинен був здійснити оплату послуг ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло», як виконавця, в розмірі 50% від фактично стягненої суми на користь замовника протягом двох днів з моменту отримання коштів. Оплата проводиться в безготівковій формі на поточний банківський рахунок виконавця.

Умови договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року були в повному обсязі виконані ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло», що підтверджується фактом отримання ТОВ «Лубенське ШБУ №9» грошових коштів, які були предметом стягнення згідно договору про надання юридичних послуг.

В свою чергу, ОСОБА_2 отримав право на пред’явлення позову до ТОВ «Лубенське ШБУ №9» згідно договору про відступлення права вимоги від 31 липня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло».

Окрім того, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» під час виконання і дії договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року жодного разу не звернулося до ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» про його розірвання чи припинення його дії та виконання, що додатково підтверджує ту обставину, що ТОВ «Лубенське ШБУ №9» не мало жодних претензій до ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» з приводу належного чи неналежного виконання обов’язків останніми, і просто очікувало отримання грошових коштів на свій банківський рахунок, що, зрештою і стало результатом виконання Договору про надання юридичних послуг.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про задоволення його позову вважає законним і обґрунтованим.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 лютого 2017 року ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» та ТОВ «Лубенське ШБУ № 9» уклали договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого позивач зобов’язувався надати юридичні послуги з стягнення боргу Служби автомобільних доріг у Полтавській області на користь відповідача, відповідно до наказів Господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2015 року у справі № 917/1114/15 та від 27 жовтня 2015 року у справі № 917/1366/15.

Факт виконання договору підтверджується тим, що грошові кошти ТОВ «Лубенське ШБУ №9», які були предметом стягнення згідно договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, відповідач отримав 07 червня 2017 року двома транзакціями (9 587 951,70 грн. та 9 353 496,09 грн.) з казначейського рахунку Служби автомобільних доріг у Полтавській області на поточний банківський рахунок ТОВ «Лубенське ШБУ №9» у АТ «Ощадбанк», що вбачається і з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів.

Глава 2 договору від 16 лютого 2017 року «Обов’язки виконавця» передбачає серед обов’язків виконавця надання усного та письмового консультування.

Відповідно до п.4.1 договору від 16 лютого 2017 року, замовник здійснює оплату послуг виконавця в розмірі 50% (п’ятдесят відсотків) від фактично стягненої суми на користь замовника протягом двох днів з дня отримання коштів.

Договір від 16 лютого 2017 року сторонами не оскаржувався та є діючим.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача в частині стягнення коштів по договору про надання юридичних послуг ґрунтуються на умовах договору та вимогах закону. Також позивач має право на нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені і погоджені ними та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до п.п.4.1,4.2 договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, ТОВ «Лубенське ШБУ №9» як замовник здійснює оплату послуг ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» як виконавця в розмірі 50% від фактично стягненої суми на користь замовника протягом двох днів з моменту отримання коштів. Оплата проводиться в безготівковій формі на поточний банківський рахунок виконавця.

З метою гарантування виконання умов договору про надання юридичних послуг, 24 липня 2017 року між ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній як поручитель, зобов’язався перед ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» як кредитором відповідати за виконання ТОВ «Лубенське ШБУ №9» по всім його зобов’язанням, що виникають з договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Лубенське ШБУ №9».

Згідно з п.п.3-5 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за несвоєчасне виконання умов договору від 16 лютого 2017 року, а саме зобов’язань боржника, передбачених п.4 договору в частині своєчасності розрахунку боржника з кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором в розмірі 1 000 грн. від загальною суми заборгованості боржника перед кредитором. Решту коштів боржник виплачує самостійно.

ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» виконало договір про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року, в результаті чого відбулось стягнення на користь ТОВ «Лубенське ШБУ №9» грошових коштів у загальній сумі 22 024 396,39 грн. Дане стягнення відбулось 07 червня 2017 року трьома транзакціями з казначейського рахунку Служби автомобільних доріг у Полтавській області на поточний банківський рахунок ТОВ «Лубенське ШБУ №9» у АТ «Ощадбанк».

31 липня 2017 року між ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло», як первісний кредитор, передає, а ОСОБА_2 як новий кредитор, приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року та договором поруки від 24 липня 2017 року.

Отримавши дані грошові кошти ТОВ «Лубенське ШБУ №9» проігнорував свої зобов’язання перед ТОВ «ЮБ «ЮрЖитло» та не провів розрахунок згідно договору про надання юридичних послуг від 16 лютого 2017 року.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи на думку колегії суддів є непереконливими, такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 березня 2018 року без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді