Постанова № 75257866, 10.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/9219/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/2047/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 10.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», Державного підприємства «СЕТАМ» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області в складі судді Усатова Д.Д. від 27 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання прилюдних торгів недійсними,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

В жовтні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, просила визнати прилюдні торги з реалізації арештованого рухомого майна, а саме автомобіля НОМЕР_1, який належить позивачу, та скасувати протокол № 181798 від 06 липня 2016 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого заставного майна.

Заявлені вимоги позивач мотивувала тим, що 06 липня 2016 року ДП «СЕТАМ» проведено прилюдні торги з реалізації арештованого рухомого майна боржника ОСОБА_2, арештованого Києво-Святошинським відділом державної виконавчої служби, а саме автомобіля НОМЕР_1, на користь ПАТ «Універсал Банк», та затверджено протокол № 181798 від 06 липня 2016 року з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_2

Зазначені прилюдні торги вважає недійсними, оскільки їх проведено із порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема норм Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5. Вказує, що при проведенні прилюдних торгів не було здійснено розміщення відповідної об’яви в газету і доказів такого розміщення в матеріалах виконавчого провадження немає, повідомлень про час та місце проведення прилюдних торгів та результатів цих торгів на адресу боржника не надходило.

Також встановлено факт проведення прилюдних торгів зі стартовою ціною лота більше ніж на 50 відсотків нижчою, ніж ринкова вартість, тобто відбулася усвідомлена дія на заниження ціни автомобіля на торгах, що призвело до того, що автомобіль був реалізований за значно заниженою вартістю. Згідно висновку експертної оцінки майна, проведеної на її замовлення, ринкова вартість рухомого майна боржника становить 431676 грн., а автомобіль продано за стартовою ціною 165716 грн., внаслідок чого позивач залишались без автомобіля та з боргом перед кредитором.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року позов задоволено частково, визнано прилюдні торги з реалізації арештованого рухомого майна, а саме автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, недійсними. В задоволенні решти позову відмовлено.

Відповідач ПАТ «Універсал Банк», не погоджуючись із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що єдиною підставою для скасування торгів судом є нібито недотримання спеціалізованою організацією вимоги п. 3.11 Тимчасового положення про повідомлення боржника про час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, нездійснення публікацій оголошення у ЗМІ відносно проведення електронних торгів. Однак дані висновки є помилковими, оскільки відповідні публікації оголошення у газеті здійснюються тільки при реалізації нерухомого майна.

Відповідач ДП «СЕТАМ» також не погоджуючись із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовував такими же доводами, та додатково вказував, що згідно ст. 280 ЦПК України в чинній редакції суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Разом із тим, відповідачем відзив було подано, а тому судом допущено порушення норм процесуального права.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній просив провести розгляд справи без його участі, проти апеляційної скарги заперечував, вважав її безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2016 року складено протокол № 181798 проведення прилюдних торгів, які почалися 04 липня 2016 року о 09:00 та закінчилися 06 липня 2016 року о 22:14, реєстраційний номер лота – 154383, найменування майна – транспортний засіб SUZUKI GRAND VITARA д.н.з. НОМЕР_2, стартова ціна – 165716 грн., ціна продажу 189130 грн., переможець торгів – учасник 43 ОСОБА_3 (а. с. 6 т. 1).

В матеріалах справи наявний звіт про оцінку транспортного засобу SUZUKI GRAND VITARA д.н.з. НОМЕР_2 від 20 січня 2016 року, складений суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «АР ДЖІ САТЕЛЛІТ» на замовлення Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, згідно якого ринкова вартість оцінюваного майна становить 165716 грн. (а. с. 7 – 8).

На замовлення ОСОБА_4 суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «Міжрегіональна агенція незалежної оцінки» складено звіт про незалежну оцінку майна від 25 травня 2015 року, згідно якого станом на 20 січня 2016 року вартість автомобіля НОМЕР_1 від 20 січня 2016 року становить 431676 грн. (а. с. 12 – 39).

19 травня 2011 року ОСОБА_4 змінила прізвище на «Таранова», одержавши свідоцтво серії І-ОК № 003551 (а. с. 11 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними, суд першої інстанції виходив із того, що до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження публікації оголошення у газеті, що розповсюджується у м. Києві, з інформацією про проведення прилюдних торгів по лоту № 154383, а позивача не було належним чином повідомлено про проведення електронних торгів та про переоцінку майна, чим суттєво порушено її права, в зв’язку із допущеними порушеннями вимог закону суд першої інстанції визнав прилюдні торги недійсними.

Із такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися, виходячи із наступного.

Порядок реалізації арештованого майна станом на момент проведення електронних торгів регулювався Законом України «Про виконавче провадження» і Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, який набрав чинності 29 грудня 2015 року і втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв’язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв’язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що електронні торги з реалізації арештованого майна були проведені із порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, не звернувши увагу, що станом на дату проведення електронних торгів зазначений Тимчасовий порядок втратив чинність.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті порушення норм матеріального права, із неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Оцінюючи обґрунтованість вимог ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними, апеляційний суд виходить із наступного.

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» ДП «СЕТАМ» уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим цим наказом.

Згідно п. 1 розділу І «Загальні положення» Порядку реалізації арештованого майна № 2710/5 від 22 грудня 2015 року арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, вилученого з обігу згідно із законом або обмежено оборотоздатного, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Згідно п. п. 1, 2 розділу ІІ «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна № 2710/5 від 22 грудня 2015 року, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги. Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби.

Згідно п. 3 розділу ІІІ «Підготовка до проведення електронних торгів» Порядку реалізації арештованого майна № 2710/5 від 22 грудня 2015 року, Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на другий робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, що підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень тощо). Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Згідно розділу V «Проведення електронних торгів у формі аукціону» Порядку реалізації арештованого майна № 2710/5 від 22 грудня 2015 року, реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів. Електронні торги у формі аукціону розпочинаються о 09.00 годині дня, визначеного в інформаційному повідомленні, та закінчуються на третій календарний день о 22.00 годині. Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають он-лайн доступ до перебігу електронних торгів. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт електронних торгів з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронні торги. Перша цінова пропозиція може бути рівною стартовій ціні лота. Кожна наступна цінова пропозиція повинна містити ціну, що на встановлений Організатором крок вища за попередню. Переможцем електронних торгів у формі аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що із 04 по 06 липня 2016 року відбувались електронні торги по лоту № 154383 (транспортний засіб SUZUKI GRAND VITARA 2007 року випуску д.н.з. НОМЕР_2) за стартовою ціною 165716 грн., що відповідає висновкам звіту про оцінку колісного транспортного засобу, складеного суб’єктом оціночної діяльності на замовлення Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби. В даних електронних торгах відповідно до сформованого протоколу проведення електронних торгів № 181798 учасник № 43 визначений переможцем, запропонувавши особливу ставку в розмірі 189130 грн.

За таких обставин електронні торги проведено згідно із Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилалася на те, що ДП «СЕТАМ» не здійснило розміщення відповідної об’яви в газету із повідомленням про час та місце проведення прилюдних торгів та не повідомило її особисто про такі торги.

Разом із тим, обов’язок опублікувати принаймні у двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів, а також письмово повідомити державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна, покладений на організатора прилюдних торгів лише у випадку реалізації предмета іпотеки (розділ VIІ «Особливості проведення електронних торгів окремими видами майна» Порядку реалізації арештованого майна № 2710/5 від 22 грудня 2015 року).

Оскільки арештоване майно (транспортний засіб) відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» не може вважатися предметом іпотеки, то публікація в друкованому засобі масової інформації та особисте повідомлення сторін виконавчого провадження організатором електронних торгів (ДП «СЕТАМ») про реалізацію арештованого майна положеннями діючого Порядку в даному випадку не передбачено.

Крім того, однією із підстав позову ОСОБА_2 є невідповідність стартової ціни реалізованого на прилюдних торгах майна реальній ринковій ціні та значне її заниження.

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів».

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення електронних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України: від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 6 квітня 2016 року у справі № 6-342гс16.

За таких обставин порушення, які були, на думку позивача, допущені державним виконавцем при визначенні вартості майна, що призвело до заниження його ринкової вартості, не є підставою для задоволення позову про визнання електронних торгів недійсними, оскільки мають самостійний спосіб оскарження.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із позивача на користь ПАТ «Універсал Банк» та ДП «СЕТАМ» судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1653,60 грн. кожному.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», Державного підприємства «СЕТАМ» задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити ОСОБА_2 в позові до Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання прилюдних торгів недійсними.

Стягнути із ОСОБА_2 (Київська область, м. Боярка, вул. І.Мазепи 17, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352), Державного підприємства «СЕТАМ» (м. Київ, вул. Стрілецька, 4/6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39958500) судові витрати в розмірі 1653,60 грн. кожному.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2018 року.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Сержанюк А.С.

ОСОБА_5