Рішення № 7525186, 22.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р. Справа № 63/243-09

вх. № 9633/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Халилов Р.Ф., директор; відповідача - Веригін Ф.А., довіренність № 405 від 03.09.2008 року,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідльаністю "Асір.", м. Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідльаністю "Козіївське", с. Козіївка

про стягнення 22372,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 22372,00 грн. пені, що нарахована внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань по договору про надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур, укладеного між сторонами 20.07.2009 року. Позов обгрунтовано статтями 901, 903 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

21.12.2009 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує в повному обсязі.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані документи в його обгрунтування, долучає його до матеріалів справи.

22.12.2009 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію податкової накладної, банківськи виписки, витяг з Закону України про ПДВ ст. 7 п. 7.2.6.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 22.12.2009 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 22.12.2009 року представник відповідача проти позову заперечує, з мотивів викладених у відзиві на позов.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

20 липня 2009 року між сторонами був укладений договір про надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур, відповідно до умов якого, позивач зобов"язався надати відповідачу послуги по збиранню сільськогосподарських культур, а відповідач зобов"язався прийняти ці роботи та оплатити.

Відповідно до пункту 3.6 договору, відповідач зобов"язаний на протязі 3-х днів після закінчення робіт підписати акт виконаних робіт.

04.08.2009 року між сторонами був підписаний акт № 1 приймання-передачі до договору від 20.07.2009 року, відповідно до якого позивачем виконані роботи на загальну суму 45080,00 грн.

10.08.2009 року між сторонами був підписаний акт № 2 приймання передачі до договору від 20.07.2009 року, відповідно лдо якого позивачем виконані роботи на загальну суму 42000,00 грн.

Загальна вартість виконаних робіт складає 87080,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору відповідач повинен проводити розрахунки за фактично виконані роботи на протязі 3-х днів після підписання акту виконаних робіт.

Проте відповідач свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не виконав та оплатив позивачу виконані роботи - 05.08.2009 року (платіжне доручення № 650 від 05.08.2009 року на суму 28000,00 грн) та 27.10.2009 року (платіжне доручення № 876 від 27.10.2009 року на суму 59080,00 грн.).

Відповідно до пункту 5.3 договору, у разі порушення строків оплати відповідачем, останній повинен сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки, починаючи з 3-го дня після прострочення розрахунків.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 Цивільного кодексу встановлена обов’язковість виконання сторонами умов договору.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено без врахування положень зазначених норм законодавства щодо нарахування пені, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише частина нарахованої позивачем суми пені у розмірі 2447,35 грн., а саме: за період з 10.08.2009 року по 27.10.2009 року у розмірі 748,94 грн. (по акту № 1) та за період з 16.08.2009 року по 27.10.2009 року в сумі 1698,41 грн. (по акту № 2).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2447,35 грн. пені обгрунтована, вона підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем та є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Козіївське» (62011, Харківська область, Краснокутьский район, с.Козіївка, вул.Леніна, 40, код ЗКПО 30739637, р/р 2600005773 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асір" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чорних, 12, р/р 2600101021845 в ВАТ "Кредобанк" м. Сімферополь, МФО 324913, код 35813882) - 2447,35 грн. пені, 24,50 грн. державного мита та 25,81 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

Суддя

рішення підписане 22 грудня 2009 року