Рішення № 7525188, 21.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. Справа № 53/331-09

вх. № 10265/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бацун Д.В. за дов.

відповідача - Цвікевіч О.А. за дов.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Автоком", м. Харків

до ЗАТ АГ "Спецтехніка", м. Харків

про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога позивача про визнання недійсним договору зберігання № 0111/08 від 01.11.2008 року, укладеного між ТОВ «Автоком» та ЗАТ «АТГ «Спецтехніка».

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні витребуваних судом документів не надав, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» (надалі відповідач) є підприємством, основним видом діяльності якого є торгівля вантажними автотранспортними засобами. ТОВ «Автоком» (надалі позивач) наприкінці листопада 2008 року вело з відповідачем переговори щодо купівлі вантажних автомобілів, а саме, автомобілів ЗІЛ-432921, сміттєвозу КО-431 на шасі ЗІЛ-432921, ЗІЛ-432930.

Коли було досягнуто домовленостей щодо купівлі-продажу вказаних автомобілів, відповідач запропонував позивачу надати послуги по зберіганню вантажних автомобілів, які будуть продані відповідачем позивачу, оскільки відповідач, на той момент, мав вільний майданчик для зберігання автомобілів.

01.11.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір зберігання № 0111/08 транспортних засобів. Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу на зберігання були передані автотранспортні засоби без права їх реалізації.

На виконання досягнутих домовленостей на підставі видаткової накладної № 12/11-02 від 12.11.2008 року позивач придбав у відповідача наступні автомобілі:

№ п/п-Марка, модель транспортного засобу-Номер кузова, шасі-Номер двигуна

1-ЗІЛ-432921-83499110-355274

2-ЗІЛ-432921-83499111-355260

3-ЗІЛ-432921-83499137-356911

4-ЗІЛ-432921-83499166-353364

5-ЗІЛ-432921-83499167-356919

6-ЗІЛ-432921-83499163-356914

7-Сміттєвоз КО-431 на шасі ЗІЛ-432921-73494735-281402

8-ЗІЛ-432921-73494740-281407

9-ЗІЛ-432921-73493949-272288

10-ЗІЛ-432921-73493947-272281

11-ЗІЛ-432921-73494003-270210

12-ЗІЛ-432921-73493955-272289

13-ЗІЛ-432921-73493781-268482

14-ЗІЛ-432921-73494731-284087

15-ЗІЛ-432921-73494493-277917

16-ЗІЛ-432921-73494949-282535

17-ЗІЛ-432921-73495689-300778

18-ЗІЛ-432930-83498651-353974

19-ЗІЛ-432930-83498645-327198

20-ЗІЛ-432930-83498643-327146

21-ЗІЛ-432930-83498672-353981

Згідно вищезазначеного договору зберігання та на підставі актів приймання-передачі транспортних засобів №№1, 2 від 12.11.2008 р. та № 3 від 01.12.2008 р. зазначені вище автомобілі були передані відповідачу на зберігання.

В лютому 2009 року позивач отримав інформацію, що зазначені вище автомобілі були безпідставно реалізовані відповідачем третім особам.

17.02.2009 р. та 25.02.2009 р. позивач здійснив перевірки належного виконання умов договору зберігання транспортних засобів, але зазначених автомобілів на майданчику відповідача не було в наявності, про що було складено акти. Відповідач від пояснень відмовився.

За наявною у позивача інформацією відповідач безпідставно реалізував передані на зберігання автомобілі своїм клієнтам – підприємствам: Будшляхмаш, СхідАвтоПро, Техснаб.

Вказані автотранспортні засоби, належать позивачу на праві власності (що також підтверджується рішеннями господарських судів, які набули чинності) та які були передані від позивача відповідачу на відповідальне зберігання по договору зберігання № 0111/08 від 01.11.2008 року та актів приймання-передачі № 1 від 12.11.2008 року (на 6 авто ЗІЛ), № 2 від 12.11.2008 року (на 1 авто ЗІЛ), № 3 від 01.12.2008 року (на 14 авто ЗІЛ), зокрема це наступі авто:

№ п/п-Марка, модель транспортного засобу-Номер кузова, шасі-Номер двигуна-Дата передачі

авто на відповідальне зберігання-Дата реалізації ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» авто своїм клієнтам-Клієнти, яким реалізовувалися а/з

1-ЗІЛ-432921-83499110-355274-12.11.2008 р.-15.12.2008 р.-Будшляхмаш

2-ЗІЛ-432921-83499111-355260-12.11.2008 р.-15.12.2008 р.-Будшляхмаш

3-ЗІЛ-432921-83499137-356911-12.11.2008 р.-15.12.2008 р.-Будшляхмаш

4-ЗІЛ-432921-83499166-353364-12.11.2008 р.-15.12.2008 р.-Будшляхмаш

5-ЗІЛ-432921-83499167-356919-12.11.2008 р.-15.12.2008 р.-Будшляхмаш

6-ЗІЛ-432921-83499163-356914-12.11.2008 р.-15.12.2008 р.-Будшляхмаш

7-Сміттєвоз КО-431 на шасі ЗІЛ-432921-73494735-281402-12.11.2008 р.-19.12.2008 р.-Техснаб

8-ЗІЛ-432921-73494740-281407-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

9-ЗІЛ-432921-73493949-272288-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

10-ЗІЛ-432921-73493947-272281-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

11-ЗІЛ-432921-73494003-270210-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

12-ЗІЛ-432921-73493955-272289-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

13-ЗІЛ-432921-73493781-268482-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

14-ЗІЛ-432921-73494731-284087-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

15-ЗІЛ-432921-73494493-277917-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

16-ЗІЛ-432921-73494949-282535-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

17-ЗІЛ-432921-73495689-300778-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

18-ЗІЛ-432930-83498651-353974-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

19-ЗІЛ-432930-83498645-327198-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

20-ЗІЛ-432930-83498643-327146-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

21-ЗІЛ-432930-83498672-353981-01.12.2008 р.-10.12.2008 р.-СхідАвтоПро

До того ж, факт реалізації вантажних автомобілів, які належать позивачу ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» не заперечується останнім.

Так, в позові ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» до ТОВ «Автоком» про зобов’язання вчинити певні дії ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» зазначає: «позивач звертає увагу суду на те, що товар (автомобілі, які були передані по договору зберігання № 0111/08 від 01.11.2008 року), який ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» отримала у ТОВ «Автоком», було відразу відвантажено нашим клієнтам...а данні про цю операцію були внесені у реєстр податкових накладних…».

Позивач вважає, що відповідач не мав дійсного наміру зберігати майно, ввівши, при укладання договору зберігання, позивача в оману, та уклав зазначений договір шляхом обману для заволодіння майном ТОВ «Автоком» з метою його подальшої реалізації клієнтам ЗАТ «АТГ «Спецтехніка».

Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема з договорів та інших - правочинів. Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 1 статті 936 ЦК України передбачає, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. (ч.1 ст. 938 ЦК України). Зберігач зобов’язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. (ч.1 ст. 942 ЦК України). Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. (ч.1 ст. 944 ЦК України).

Умовами договору зберігання також передбачено, що право власності на майно до зберігача не переходить та це майно не може були реалізовано третім особам. (пункт 1.2. договору).

Виходячи з наведеного, у суда є всі підстави вважати, що укладаючи договір зберігання, відповідач не мав на меті зберігати вищезазначені автомобілі. Запевнивши позивача про дійсність намірів на зберігання автомобілів, відповідач відразу ж з моменту передачі автомобілів на зберігання реалізував зазначені автомобілі своїм клієнтам. Так, автомобілі були передані відповідачу на зберігання 12.11.2008 року та 01.12.2008 року, а реалізовані відповідачем третім особам 10.12.2008 року та 15.12.2008 року.

Реалізація відповідачем третім особам вказаних автомобілів за досить короткий проміжок часу свідчить про те, що відповідач вів попередні переговори з потенційними покупцями вказаної авто техніки до укладення договору зберігання.

Такі дії відповідача свідчать про обман позивача та спричинення позивачу значних матеріальних збитків.

Відповідач реалізував вказану авто техніку позивачу, отримавши за це відповідні грошові кошти, а потім, ще раз, без згоди власника – позивача, реалізував вказані авто третім особам

Таким чином, договір зберігання повинен бути визнаний недійсним у судовому порядку, як такий, що укладений під обманом, оскільки одна із сторін правочину (відповідач) навмисно ввела другу сторону (позивача) в оману та відповідно частина першої статті 229 цього Кодексу такий правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Так, при укладенні договору зберігання відповідач замовчував те, що він має потенційних клієнтів, які бажають придбати вказані авто та має на меті намір ці вантажні автомобілі їм реалізувати.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що 01.12.2009 року позивачем до господарського суду Харківської області було подано заяву про вжиття запобіжних заходів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2009 року № 10з-09 були вжитті запобіжні заходи в порядку ст.43-7 ГПК України.

Відповідно до ст. 43-3 ГПК України після подання заявником позовної заяви, запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову. Заявником 09.12.2009 року було подано до господарського суду позовну заяву про визнання договору недійсним.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Оскільки зазначені заходи вживались судом до вирішення спору по суті, суд вважає за потрібне разом з прийняттям рішення по справі, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 01.12.2009 року.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Позивач на стягненні судових витрат з відповідача не наполягає. Тобто суд вважає за необхідне залишити на позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 68, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір зберігання № 0111/08 від 01.11.2008 року, укладений між ТОВ «Автоком» (юридична адреса: 61176, м. Харків, вул. Єнакіївська,19/318, код ЄДРПОУ 31942314, св-во ПДВ № 29693438, ІПН 319423120373, банківські реквізити: рахунок № 26001036151501 в АКІБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005, рахунок № 26004300000564 в ХФ АКБ «Форум», м. Харків, МФО 350772) та ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» (юридична адреса: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 «а», ЄДРПОУ 30884849, ІПН 319423120373, св-во ПДВ № 29287360, банківські реквізити: рахунок № 26000036109800 в АКІБ «УКРСИББАНК», м. Харків , МФО 351005).

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2009 року.

Рішення виготовлено та підписано 21.12.2009 року.

Суддя