Постанова № 75251302, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19203/16 Суддя суду першої інстанції:

Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Микитенко Олени Віталіївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ Банк", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцев Артем Юрійович, Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача від 26 жовтня 2016 року №32061894 про відмову у скасуванні запису про право власності/внесенні запису про скасування державної реєстрації за номером №45370 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та від 27 жовтня 2016 року №32070147 про відмову у державній реєстрації права власності, форма квартира 199. За суб'єктом: ОСОБА_4, податковий номер/серія НОМЕР_1, номер паспорта НОМЕР_2/

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.05.2017. Вказану ухвалу отримано позивачем 11.03.2017 (а.с. 66).

Судом, у судовому засіданні 25.05.2017, у яке з'явився представник позивача ОСОБА_9, вирішено відкласти розгляд справи на 12.06.2017 (а.с. 82-83), про що позивача повідомлено повіткою від 25.05.2017, яку цього ж дня отримав представник позивача ОСОБА_9 (а.с. 84).

У судовому засіданні 12.06.2017, у яке з'явився представник позивача ОСОБА_10, судом вирішено оголосити перерву у справі (а.с. 114-115). Про розгляд справи 16.11.2017 позивача повідомлено повіткою від 12.06.2017, яку цього ж дня отримав представник позивача ОСОБА_10 (а.с. 116).

Згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2017 справу прийнято до провадження суддею Бояринцевою М.А. та призначено її розгляд на 19.02.2018. Копію зазначеної ухвали отримав представник позивача ОСОБА_10 24.11.2017.

У судове засідання 19.02.2018 позивач не з'явився, про причини неявки не повідомив. Судом вирішено відкласти розгляд справи на 16.04.2018 (а.с. 189-190), про що позивачу направлено повітку від 19.02.2018 (а.с. 192).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року позов залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача у судове засідання.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої-п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Таким чином, правові наслідки у вигляді залишення позову фізичної особи без розгляду настають у зв'язку із повторною неявкою у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідань.

Відповідно до частини третьої статті 224 КАС про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частин першої-третьої, п'ятої статті 124 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику.

Частинами першою-другою статті 125 КАС передбачено, що у повістці про виклик зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; 3) дата, час і місце судового засідання (підготовчого судового засідання); 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо); 6) у разі необхідності - пропозиція учаснику справи подати всі раніше не подані докази; 7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду; 8) роз'яснення наслідків неприбуття до суду; 9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

У повістці-повідомленні зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) особи або найменування органу, підприємства, установи, організації, яким адресується повістка; 3) дата, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії; 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі має право брати участь ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо) в судовому процесі; 6) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата.

Згідно частин третьої, одинадцятої статті 126 КАС повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що сторони повідомляються про розгляд справи повістками про виклик і повістками-повідомленнями, які мають бути вручені безпосередньо стороні або її представнику не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У випадку ж перенесення розгляду справи, її учасників, які прибули у судове засідання може, бути повідомлено судом під розписку. Будь-яких інших можливих способів повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи норми КАС не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, учасники справи, у тому числі і позивач, про розгляд справи 19.02.2018 повістками чи під розписку не повідомлялися. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що отримання позивачем (його представником) виключно копії ухвали про прийняття справи до провадження не є належним повідомленням про розгляд справи у відповідності до вимог КАС.

За таких обставин, позивача не було повідомлено належним чином про розгляд справи 19.02.2018.

Як зазначалося, з метою повідомлення про розгляд справи 19.02.2018 представнику позивача направлялася повістка (а.с. 192).

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив про те, що повістку про виклик на 16.04.2018 було направлено на адресу позивача, проте не вручено під час доставки. Колегія суддів наголошує на тому, що будь-яких відомостей про адресу, на яку було направлено повістку, а також доказів її невручення під час доставки матеріали справи, станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, не містили.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 127 КАС часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 211), даних сайту Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень, поштове відправлення, яким представнику позивача направлялася повістка про виклик на 16.04.2018 повернулася до суду 02.05.2018, тобто вже після постановлення оскаржуваної ухвали. При цьому, відмітка про повернення відправлення за закінченням терміну зберігання проставлена відділенням поштового зв'язку 30.04.2018.

За таких обставин, позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи 16.04.2018. Будь-яких доказів його повідомлення станом на час прийняття оскаржуваної ухвали в матеріалах справи не було.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивача не було повідомлено належним чином про розгляд справи 19.02.2018 та 16.04.2018, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 10.07.2018.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Літвіна Н. М.

Федотов І.В.