Ухвала суду № 75248505, 11.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3320/18

УХВАЛА

11 липня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області по звільненню рухомого майна (автомобіль марки INFINІТІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, 25.03.2010 року випуску) ОСОБА_1 з податкової застави від 25.02.2016 року та неподання до державного реєстратора заяви про припинення такого обтяження;

- зобов’язати Головне управління ДФС в Одеській області, код 39398646, подати заяву державному реєстратору - Одеська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» (65017,Одеська обл. м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2) про припинення обтяження і виключення запису із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно акту опису від 23.02.2016 року № 54/23-02.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши дану позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Даний адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762,00 гривень.

Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами ОСОБА_1 повинна надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, а саме: 1409,60 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до вказаної позовної заяви квитанцію №1408735836 від 05.07.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак, станом на 11.07.2018 року згідно бази даних КП “Діловодство спеціалізованого суду” та виписок по групі рахунків Одеського окружного адміністративного суду відсутні відомості про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно вищевказаної квитанції №1408735836 від 05.07.2018 року.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази зарахування суми сплаченого судового збору згідно квитанції №1408735836 від 05.07.2018 року до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач у позовній заяві просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області по звільненню рухомого майна (автомобіль марки INFINІТІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, 25.03.2010 року випуску) ОСОБА_1 з податкової застави від 25.02.2016 року та неподання до державного реєстратора заяви про припинення такого обтяження;

- зобов’язати Головне управління ДФС в Одеській області, код 39398646, подати заяву державному реєстратору - Одеська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» (65017,Одеська обл. м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2) про припинення обтяження і виключення запису із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно акту опису від 23.02.2016 року № 54/23-02.

Однак, у своїх позовних вимогах ОСОБА_1М не вказує номер та дату обтяження.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням, у позовних вимогах, в тому числі, номеру та дати обтяження (з копією для відповідача).

Також, суддя зазначає, що позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, в тому числі, на відповідь ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №27436/10/15-53-17-00, однак, її копії позивачем до суду не надано.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду копію відповіді ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №27436/10/15-53-17-00.

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області по звільненню рухомого майна (автомобіль марки INFINІТІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, 25.03.2010 року випуску) ОСОБА_1 з податкової застави від 25.02.2016 року та неподання до державного реєстратора заяви про припинення такого обтяження.

Зважаючи на дату реєстрації типу обтяження (податкової застави) 25.02.2016 року, позивачем, при зверненні до суду 06.07.2018 року пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 05.07.2018 року.

Вказана заява обґрунтована тим, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року (рішення набрало законної сили 30.06.2017 року), справа № 815/697/17 суд постановив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Ф» № 3404-17 від 15.06.2015 року ДПІ У Приморському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області. Вказаною постановою встановлені обставини, які свідчать про неправомірність нарахування ОСОБА_1 транспортного податку у розмірі 25000,00 грн., відповідно до якого на рухоме майно, а саме автомобіль марки INFINІТІ, реєстраційний номер НОМЕР_1., 25.03.2010 року випуску був накладений арешт. 19 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з проханням зняти обтяження з її майна, посилаючись на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 року. Але, як вказано у заяві, письмову відповідь на свою заяву ОСОБА_1 досі не отримала. Також, у заяві від 05.07.2018 року вказується, що ОСОБА_1 дзвонили співробітники податкової, які повідомили, що податкову заставу знято. 30.03.2018 року позивач звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 та дізналась, що податкова застава не знята.

Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на положення ч.2 ст.122 КАС України, ч.1 ст.123 КАС України, позивач стверджує, що шестимісячний строк звернення до суду не було пропущено, оскільки саме 30.03.2018 року і є дата, від якої обраховується строк, зазначений у ч.2 ст. 122 КАС України, однак, при цьому, просить суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Тобто, представник позивача одночасно вважає, що строк звернення не пропущений, та при цьому, просить суд поновити такий строк.

Суд зазначає, що позивачем до вказаної заяви від 05.07.2018 року не надано відповідної заяви до приватного нотаріуса ОСОБА_2, та не вказано, чому саме 30.03.2018 року, а не у період з дати реєстрації обтяження, або з дати набрання законної сили рішенням у справі №815/697/17 до 30.03.2018 року, чи у період з 19.07.2018 року (дати подання заяви до ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області) до 30.03.2018 року, у позивача виникла необхідність з’ясувати обставини щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, яке їй належить.

Більш того, суд звертає увагу на те, що позивач, подавши відповідну заяву 19.07.2017 року до ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області, не виявляла інтерес щодо її розгляду/не розгляду аж до 30.03.2018 року.

Окрім того, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що акт опису майна №54/23-02 від 23.02.2016 року (який слугував підставою для здійснення обтяження 25.02.2016 року податковою заставою рухомого майна, яке належить ОСОБА_1) був складений на підставі рішень, які були предметом розгляду Одеським окружним адміністративним судом у справі №815/697/18.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суддя зазначає, що інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.

З наведених представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою обставин та з матеріалів позовної заяви, суд не вбачає наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Отже, суд вважає, що підстави поновлення строку звернення до суду, які вказані позивачем у заяві є неповажними, оскільки незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- доказів зарахування суми сплаченого судового збору згідно квитанції №1408735836 від 05.07.2018 року до спеціального фонду Державного бюджету України;

- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- копії відповіді ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №27436/10/15-53-17-00 (з копією для відповідача);

- уточненої позовної заяви із зазначенням у позовних вимогах, в тому числі, номеру та дати обтяження (з копією для відповідача);

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідні докази, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду (з копією для відповідача).

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв’язку) усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко