Рішення № 75248515, 11.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2684/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу

за позовом: ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4, виданий органом 5101 15.10.2013 р.)

представник позивача за довіреністю: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_2, телефон: НОМЕР_3, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2)

до: Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (ЄДРПОУ 40388751, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, телефон: (0482) 32 34 46, електронна пошта: suvr@od.pfu.gov.ua)

про: визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в якому позивач просить:

визнати дії Суворовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м Одесі у відмові у поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними;

зобов'язати Суворовське об'єднане управління пенсійного фонду України в м Одеси поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2014 року.

Позов вмотивовано наступним.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м Одесі із заявою про поновлення виплати пенсії за віком.

Листом від 21.02.2018 р. за № 52 / П-5 було відмовлено, так як це не передбачено законом.

Вказані дії на думку позивача є протиправними, оскільки у 2009 році Конституційний суд України у справі № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року визнав неконституційними положення п. 2 ч. 1 ст. 49 і друге речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто статті на підставі яких громадян України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, позбавили виплати пенсій.

Згідно параграфа 5 угоди між Україною та державою Ізраїль «Про соціальне забезпечення» від 28.09.2012 року «Грошові виплати по пенсіях або іншим виплатам не будуть зменшені, змінені, відстрочені, або скасовані через те, що будь-яка особа не проживає на території іншої договірної сторони».

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» передбачено, що «Кожен має право мирно володіти своїм майном.Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Ухвалою суду від 06.06.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату судового засідання 27.06.2018 року об 11:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 25.06.2018 року за вхід. №18008/18 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку із знаходження у відпустці.

Ухвала про відкриття провадження по справі отримана відповідачем (представником за довіреністю Єпур Т.В.) 12.06.2018 року, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи.

26.06.2018 року, у встановлений ухвалою суду строк, відповідач надав відзив за вхід. № 18306/18, який обґрунтований наступним.

По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку звернення до суду, оскільки позовні вимоги виходять за межі встановленого строку.

По-друге, 12.12.2007 року до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулася ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою про призначення пенсії за віком.

Позивачу призначено пенсію за віком з 14.10.2007 року в розмірі 888,18 грн, при стажі роботи 40 років 03 місяці 12 днів.

16.12.2013 року ОСОБА_1 звернулася до управління про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон.

Згідно атестату №3451 від 16.12.2013 року виплату пенсії припинено з 01.01.2014 року у розмірі 1682,05 грн, та виплачена пенсія за шість місяців на перед по 30.06.2014 року.

В лютому 2018 року представник позивача звернувся до управління із заявою, яка містила вимоги про відновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1

21.02.2018 року Управлінням за вих. №52/П-5 представнику позивача надано вмотивовані та обґрунтовані роз'яснення із зазначенням, що для поновлення виплати пенсії громадянці ОСОБА_1 необхідно з'явитись до Управління особисто з оригіналом паспорту громадянина України та надати відповідну заяву.

Згідно розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами), заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником у разі якщо особа, якій поновлюється пенсія не досягла повноліття або є недієздатною.

Отже, законодавством не передбачено прийняття заяви про поновлення виплати пенсії від особи, яка діє по довіреності та/або за дорученням та представляє інтереси іншої особи- пенсіонера.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивачу призначено пенсію за віком з 14.10.2007 року в розмірі 888,18 грн, при стажі роботи 40 років 03 місяці 12 днів.

16.12.2013 ОСОБА_1 звернулася до управління про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон.

Згідно атестату НОМЕР_5 від 16.12.2013 року виплату пенсії припинено з 01.01.2014 року у розмірі 1682,05 грн, та виплачена пенсія за шість місяців на перед по 30.06.2014 року.

В лютому 2018 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Суворовського управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про відновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1.

21.02.2018 листом за вих. № 52/П-5 представнику позивача надано відповідь, в якій зазначено:

«Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 повідомляє наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, місі застраховані згідно із цим Законом та досяглії встановленого цим Законом пенсій ного віку, мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 49 Закону №1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно із пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058. затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами) заява на поновлення виплати пенсії подасться пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування його на обліку як одержувача пенсії.

Отже, з 14.07.2007 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058.

Останнє нарахування пенсійного забезпечення здійснено у грудні 2013 році. Виплата пенсії припинена з 01.01.2014 у зв'язку із виїздом заявниці за кордон.

Поновити виплату пенсії ОСОБА_1 підстав немає, оскільки це не передбачено законодавством».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV).

За визначенням наведеним в статті 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 51 Закону № 1058-ІV визначено, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Конституційний Суд України у рішенні № 25-рп/2009 від 07.10.2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV.

У пункті 3.3 цього рішення Конституційний Суд України зазначив, що оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV втратили чинність з 07.10.2009 року, тобто від дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 25-рп/2009.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

Отже, суд робить висновок, що позивач як громадянин України має право на виплату призначеної їй пенсії. Підстави для поновлення конституційного права на виплату пенсії виникли після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058-ІV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі Порядок № 22-1).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1, далі Порядок № 22-1). Відповідно до цього Порядку:

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у звязку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сімї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сімї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії (пункт 1.5.);

Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.

Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії (пункт 2.8.);

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22.);

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (пункт 2.23);

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (пункт 4.1.);

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обовязків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3).

Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Отже, після отримання відповідної заяви від позивача про поновлення виплати пенсії відповідач повинен був розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення, у разі необхідності у відповідності з вимогами пункту 4-2 Порядку № 22-1 вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством.

Проте, за наслідками розгляду заяви позивача відповідач не прийняв рішення про поновлення виплати пенсії чи про відмову в поновленні її виплати, а надав відповідь листами, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.3, 4.10 Порядку №22-1.

ВИСНОВКИ СУДУ. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14.10.2007р. ОСОБА_1 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років.

16.12.2013 ОСОБА_1 звернулася до управління про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон.

Згідно атестату НОМЕР_5 від 16.12.2013 року виплату пенсії припинено з 01.01.2014 року у розмірі 1682,05 грн, та виплачена пенсія за шість місяців на перед по 30.06.2014 року.

Після виїзду ОСОБА_1 з України на постійне місце проживання до Ізраїлю виплата призначеної пенсії була припинена на підставі положення Закону, яке Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року визнано неконституційним. Отже, з дня набрання чинності цим Рішенням позивач має право на відновлення виплати йому пенсії, а компетентний державний орган обов'язок відновити таку виплату.

Водночас, наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності дотримання встановлених законом строків звернення до суду, у разі звернення до суду за захистом свого права. Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 24.04.2018 у справі № 127/15035/17 та від 12.06.2018 у справі № 577/50/17 зазначив, що спори, які виникають у цій категорії справ, повинні вирішуватись з урахуванням норм процесуального права у межах шестимісячного строку звернення до суду.

Пунктом 1.7 Порядку №22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2018 року уповноважений представник позивача на підставі довіреності подав до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі заяву, з усіма необхідними документами, в якій позивач просив відновити виплату раніше призначеної йому пенсії.

Оцінюючи заяву ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (форму та зміст заяви, а також додані до заяви документи, як і ким подано) через призму вимог Закону № 1058-ІV та Порядку № 22-1 суд дійшов висновку, що ця заява оформлено відповідно до вимог закону, вона відповідає формі, встановленій додатком № 2 Порядку №22-1 та немає недоліків, що перешкоджали б її розгляду. Підпис заявника на заяві про призначення пенсії належить ОСОБА_1, особа якого посвідчена паспортом громадянина України для виїзду за кордон та засвідчена нотаріусом в Державі Ізраїль з проставленим апостилем. Суд зазначає, що пункти 1.1, 1.5 Порядку № 22-1 визначають можливість подання заява про поновлення виплати пенсії як особисто пенсіонером так і його уповноваженим представником.

При цьому згідно з пунктом 2.8 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що права позивача належать захисту саме з дати звернення його представника із заявою про поновлення виплати пенсії, тобто з 12.01.2018 року.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що конституційне право ОСОБА_1на отримання пенсії слід відновити, шляхом зобов'язання Суворовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м Одеси поновити ОСОБА_1 виплату пенсії в межах передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 05.01.2018 р., оскільки позов подано до суду 05.06.2018 року.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6-7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмові у поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними.

Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 12.07.2017 року.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 01.01.2014 року по 11.07.2017 року відмовити.

Стягнути з Суворовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одеси на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

квитанцією №18930638 від 04.06.2018 р. у сумі 1 410,00 грн. (одна тисяча чотириста десять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - ІН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4, виданий органом 5101 15.10.2013 р.

представник позивача за довіреністю: ОСОБА_2 - адреса: АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_2, телефон: НОМЕР_3, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - ЄДРПОУ 40388751, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, телефон: (0482) 32 34 46, електронна пошта: suvr@od.pfu.gov.ua

Суддя Потоцька Н.В.

.