Рішення № 7524157, 12.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                           Справа№ 17/221

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Торгівельний Дом “НТК”, м. Донецьк

до відповідача: ТзОВ “Доната”, м. Львів

про: стягнення 15 685,38 грн.

Представники :

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Тихомиров Д.Є. –директор (Протокол загальних зборів учасників від 19.11.2009р.)

Представнику відповідача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Торгівельний Дом “НТК”, м. Донецьк до ТзОВ “Доната”, м. Львів про стягнення 15 685,38 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.12.2009р.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 10.12.2009р. розгляд справи відкладався.

22.12.2009р. в канцелярію суду від позивача поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із відрядженням повноважного представника.

В судовому засіданні 24.12.2009р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву № 096 від 24.12.2009р., в якому зазначається, що ТзОВ “Доната” частково сплачено заборгованість перед позивачем в сумі 3 200,00 грн., згідно Платіжних доручень: № 192 від 15.10.2009р. на суму 700,00 грн.; № 252 від 27.10.2009р. на суму 1 000,00 грн.; № 299 від 03.11.2009р. на суму 500,00 грн.; № 308 від 04.11.2009р. на суму 500,00 грн. та № 341 від 11.11.2009р. на суму 500,00 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2009р. розгляд справи відкладено на 12.01.2010р.

12.01.2010р. позивачем повторно подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із відрядженням повноважного представника.

Представник відповідач в судовому засіданні вказав, що ТзОВ “Доната” на погашення заборгованості перед позивачем сплачено ще 1 000,00 грн., на підтведження чого надав суду Платіжне доручення № 15 від 11.01.2010р., а також подав клопотання про розстрочення сплати боргу в сумі 11 520,20 грн. терміном на один рік у зв’язку із важким фінансовим становищем підприємства.

Враховуючи те, що у відповідності до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України від сторін не поступало, суд відхиляє подане позивачем клопотання та проводить розгляд справи без участі представника ТзОВ “Торгівельний Дом “НТК”, за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

24.07.2009р. між сторонами у справі укладено Договір № 172 купівлі продажу товару на виконання умов якого позивач переда відповідачу товар медичного призначення на загальну суму 15 720,20 грн. Факт передачі товару підтверджується наступними Видатковими накладними: № ТДЛ-000773 від 27.07.2009р. на суму 4 686,15 грн.; № ТДЛ-000953 від 17.08.2009р. на суму 3 161,95 грн. та № ТДЛ-0001139 від 07.09.2009р. на суму 7 872,10 грн. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата товару Покупцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця з наданням терміну відстрочки платежу протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів.

Як вбачається із матеріалів справи у визначений Договором термін відповідач оплати не здійснив. Станом на 26.10.2009р. заборгованість ТзОВ “Доната” перед ТзОВ “Торгівельний Дом “НТК” становила 15 020,20 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.09р. по 26.10.09р. Вказану суму основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Окрім того, за порушення строків оплати на підставі п. 8.1. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 470,56 грн.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 8.1. Договору позивачем заявлено до стягнення 125,76 грн. інфляційних втрат та 68,86 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог становить 15 685,38 грн.

В судових засіданнях представником відповідача надано суду докази часткової сплати суми основного боргу в розмірі 3 500,00 грн., а саме Платіжні доручення: № 252 від 27.10.2009р. на суму 1 000,00 грн.; № 299 від 03.11.2009р. на суму 500,00 грн.; № 308 від 04.11.2009р. на суму 500,00 грн.; № 341 від 11.11.2009р. на суму 500,00 грн. та № 15 від 11.01.2010р. на суму 1 000,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач договірних зобов’язань щодо оплати отриманого від позивача товару належно не виконав. Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на день позову сума основного боргу ТзОВ “Доната” становила 15 020,20 грн.

Однак, як вбачається із наданих відповідачем платіжних доручень частину вищевказаної суми боргу в розмірі 1 000,00 грн. відповідачем сплачено ще до моменту подання позову (Платіжне доручення № 252 від 27.10.2009р.), а відтак позовні вимоги в частині стягнення 1 000,00 грн. основного боргу є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.

В частині стягнення 2 500,00 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В решті частині позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи заявлене відповідачем клопотання, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду на три місяці.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з ТзОВ “Доната” (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 43. Код ЄДРПОУ 22402555) на користь ТзОВ “Торгівельний Дом “НТК” (83121, м. Донецьк, Київський район, вул. Л.Брюсова, б.106. Код ЄДРПОУ 32582771) 11 520,20 грн. основного боргу, 470,56 грн. пені, 125,76 грн. інфляційних втрат, 68,86 грн. 3% річних, всього –12 185,38 грн. з розстрочкою виконання на три місяці, а саме: 25.01.2010р. –4 061,80 грн.; 25.02.2010р. –4 061,79 грн. та 25.03.2010р. –4 061,79 грн.

3.          Стягнути з ТзОВ “Доната” (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 43. Код ЄДРПОУ 22402555) на користь ТзОВ “Торгівельний Дом “НТК” (83121, м. Донецьк, Київський район, вул. Л.Брюсова, б.106. Код ЄДРПОУ 32582771) 146,85грн. державного мита та 220,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення 1 000,00 грн. основного боргу у позові відмовити.

5.          В частині стягнення 2 500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

6. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя