Рішення № 7524126, 12.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10 Справа№ 32/240

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Ансер-Україна” ЛТД, м.Луцьк Волинська область.

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицька фарба”, м.Дрогобич Львівська область.

Про стягнення 21 385,84 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Забавчук М.Р. представник (довіреність б/н від 08.12.2009р.).

Від відповідача: ОСОБА_1 адвокат, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №1492 від 11.03.2009р. (довіреність вих. №137 від 15.12.2009р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Спільним українсько-польським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Ансер-Україна” ЛТД, м.Луцьк Волинська область до Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицька фарба”, м.Дрогобич Львівська область про стягнення 21 385,84 грн. з яких 20 999,43 грн. основний борг, 188,99 грн. інфляційні нарахування, 197,42 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 27.11.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.12.2009р. Ухвалою суду від 15.12.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 12.01.2010р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 12.01.2010р. повідомив про часткову сплату відповідачем боргу в сумі 1385,84 грн., в підтвердження чого надав виписку банку від 30.12.2009р.

Представник відповідача вимог ухвал суду від 27.11.2009р. та 15.12.2009р. не виконав, подав відзив (вх. №279 від 12.01.2009р.) на позовну заяву, в якому позовні вимоги в частині стягнення 19613,59 грн. основного боргу, 188,99 грн. інфляційних витрат, 197,42 грн. 3% річних визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

12.03.2008р. між Спільним українсько-польським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Ансер-Україна” ЛТД (продавець), від імені якого на підставі повноважень наданих статутом товариства діє директор гр.Ясура Ігор Борисович та Відкритим акціонерним товариством „Дрогобицька фарба” (покупець), від імені якого на підставі повноважень наданих статутом діє гр. Кретчак М.П. було укладено договір купівлі-продажу товарів (далі по тексту договір), відповідно до якого продавець зобовязувався протягом дії цього договору передавати покупцю у власність товар окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами в накладних, які є невідємною частиною цього договору, а покупець зобовязувався прийняти у власність та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Загальний обсяг товару, що є предметом цього договору, визначається протягом строку дії цього договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару.

Згідно п.1.2., 1.3. договору ціни на товар визначаються сторонами в накладній, виходячи із сформованих цін, що склалися а момент передачі партії товару. Загальна ціна цього договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної вартості товару, проданого відповідно до умов цього договору, та становить загальну суму всіх розхідних накладних, згідно яких відвантажувався товар на виконання умов цього договору. Всі розхідні накладні на підставі яких продавець, на виконання умов цього договору, відвантажував товар покупцю, є невідємною частиною цього договору.

За умовами п.2.1., 2.2. та 2.3. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.2.1. цього договору та закінчується 31.12.2008р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Згідно п.3.1., 3.3. та 3.5. договору продавець передає (відвантажує) зі свого складу покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погодженому сторонами в накладних, рахунках-фактурах, тощо. Покупець зобовязаний прийняти відвантажений згідно умов цього договору товар та провести повний розрахунок за отриману партію товару після відвантаження зазначеної партії зі складу продавця протягом строку розрахунків, вказаного (установленого) у розхідній накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі. Якщо товар відпущено не на умовах, зазначених в п.5.3. цього договору, а строк розрахунків у накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі не зазначено, покупець зобовязаний провести з продавцем повний розрахунок протягом 20 (двадцять) календарних днів з моменту відвантаження зазначеної партії товару зі складу продавця. Моментом прийняття товару покупцем від продавця вважається дата отримання товару на складі продавця чи/або від уповноваженого представника продавця чи представника перевізника на складі покупця, що підтверджується документально, а саме: підписами уповноважених сторонами осіб у товарно-розпорядчих документах (розхідних накладних), а також надання покупцем довіреностей на отримання товару, оформлених згідно вимог „Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей”.

Відповідно до п.7.1. договору у випадку порушення своїх зобовязань за цим договором, сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України. Порушення зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Позивач на виконання умов договору передав, а відповідач прийняв товар (лак ПФ-60 Ансер) на загальну суму 34 949,38 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000078 від 27.08.2008 року.

Відповідач отримав товар через представника - Максименко Наталію Олександрівну згідно довіреності серії ЯПЕ № 488844 від 27.08.2008р.

Проте відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.3.3 та п.5.3. договору купівлі-продажу товарів, повністю не провів, отже порушив свої зобовязання згідно договору.

08.08.2009р. Спільно українсько-польське підприємство у формі ТзОВ „Ансер-Україна” ЛТД звернулось до ВАТ „Дрогобицька фарба” з претензією вих. №4 про погашення заборгованості, проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

В звязку з частковою сплатою відповідачем суми боргу, станом на 24.11.2009р. (дата подання позовної заяви) основний борг становив 20 999,43 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив ще 1385,84 грн.

Відтак на 12.01.2010р. основний борг відповідача складає 19 613,59 грн.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних які згідно поданого ним розрахунку становлять 197,42 грн. та збитки від інфляції, які згідно поданого ним розрахунку становлять 188,99 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить 20 000,00 грн., з яких 19613,59 грн. основний борг, 188,99 грн. інфляційні витрати, 197,42 грн. 3% відсотки річних.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000078 від 27.08.2008 року на загальну суму 34 949,38 грн., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печаткою позивача (оригінал оглянуто судом). Товар (лак ПФ-60 Ансер) був отриманий представником відповідача - Максименко Наталією Олександрівною згідно довіреності серії ЯПЕ № 488844 від 27.08.2008р. (оригінал оглянуто судом).

Станом на дату подання позивачем позовної заяви борг відповідача становив 21 385,84 грн., з яких з яких 20 999,43 грн. основний борг, 188,99 грн. інфляційні нарахування, 197,42 грн. три відсотки річних. Враховуючи здійснену відповідачем проплату в сумі 1 385,84 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.12.2009р. та не заперечується позивачем, станом на 12.01.2010р. борг складає 20000,00 грн., з яких 19613,59 грн. основного боргу, 188,99 грн. інфляційних витрат, 197,42 грн. 3% відсотків річних.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 1 385,84 грн. боргу, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак з відповідача правомірно підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 197,42 грн. 3% річних та 188,99 грн. інфляційних нарахувань.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме до стягнення підлягає 19613,59 грн. основного боргу, 188,99 грн. інфляційних витрат, 197,42 грн. три відсотки річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №5571 від 18.11.2009р. 213,86 грн. держмита та №5572 від 18.11.2009р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України повністю підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки часткова сплата боргу була здійснена після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 625, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицька фарба” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 28; п/р 26008091786 в ЛФ АБ „Експрес-Банк” м.Дрогобича; МФО 325956; ЄДРПОУ 00204441) на користь Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Ансер-Україна” ЛТД (43022, Волинська область, м.Луцьк, вул.Ранкова, 1б; п/р 26005234108001 в ЗГРУ КБ „Приватбанк” м.Луцька; МФО 303440; код ЄДРПОУ 30887525) 19613,59 грн. основного боргу, 188,99 грн. інфляційних втрат, 197,42 грн. три відсотки річних, держмито в сумі 213,86 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1 385,84 грн. боргу провадження у справі припинити.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя