ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.10 Справа№ 3/244
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: ВАТ „Видавництво” Вільна Україна”, м. Львів
До відповідача: ТзОВ „Сплав Тест”, м. Львів
Про стягнення 10968,34 грн.
В судове засідання з’явились:
від позивача: Квочка А.В. –представник
від відповідача: не з’явився
Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ВАТ „Видавництво” Вільна Україна” до ТзОВ „Сплав Тест” про стягнення 10968,34 грн.
Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду львівської області від 23.12.2009 року.
В судовому засіданні 13.01.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Представником позивача в судовому засіданні подано заяву, в якій що на стягненні стягнені пені не наполягає у зв’язку із строку позовної давності, а відтак в цій частині просить суд провадження у справі припинити.
Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому завданні 13.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
01.04.2008 року між ВАТ „Видавництво” Вільна Україна” (Орендодавець) та ТзОВ „Сплав Тест” (Орендар) було укладено договір оренди №52.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування не житлове приміщення, загальною площею 20,8 кв.м. За орендоване приміщення відповідач зобов’язувався проводити оплату згідно умов договору, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково заборгувавши ВАТ „Видавництво” Вільна Україна” 7599,08 грн. –орендної плати та 1870,26 грн. боргу по комунальних послугах.
13.04.2009 року позивач направив відповідачу досудове повідомлення №238 про оплату заборгованості, яке залишене відповідачем без відповіді і задоволення.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складала 9469,34 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 166,55 грн. та відповідно до п.п.9.2.1 Договору нарахована пеня в розмірі 1332,45 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди № 52 від 01.04.2008 року відповідач орендував у позивача нежитлове приміщення, загальною площею 20,8 кв.м., що підтверджується актами прийому передачі майна від 01.04.2008 року та від 31.10.2008 року.
Відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 базова орендна плата на місяць за орендоване приміщення (базова місячна орендна плата) складає 902,72 грн., крім того ПДВ –20 відсотків –180,54 грн., а всього до сплати 1083,26 грн. Плата за користування майном у наступні місяці нараховується з урахуванням індексації.
Згідно п. 4.4 Договору № 52 орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів банківський рахунок Орендодавця на підставі наданих ним рахунків.
31.10.2008 року Договір оренди за № 52 сторонами був розірваний, а орендоване приміщення повернене орендодавцю, що підтверджується актом прийому передачі від 31.10.2008 року. Однак, як вбачається із матеріалів справи, за орендоване приміщення відповідач з позивачем в повному обсязі не розрахувався, заборгувавши позивачу 9469,34 грн. включаючи борг за комунальні послуги, що підтверджується актом звірки розрахунків від 14.04.2009 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 166,55 грн. підлягають до стягнення в повному обсязі.
Відповідно до п.9.2.1 Договору № 52 від 01.04.2008 року у випадку прострочення оплати платежів, передбачених розділом 4 цього Договору –орендної плати та додаткових послуг, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми належної до сплати, за кожний день прострочення. Згідно поданого розрахунку позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 1332,45 грн., однак у зв’язку з пропуском позовної давності позивачем подана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені, а відтак в цій частині провадження у справі підлягає припиненню
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 80,82,84,85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплав тест” (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 20/2, код ЄДРПОУ 32711702) на користь Відкритого акціонерного товариства „Видавництво ”Вільна Україна” (79026, м. Львів, вул. Вол. Великого, 2, ЗКПО 05905697) –9469,34 грн. –основного боргу, 166,55 грн. –трьох відсотків річних, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 1332,45 грн. провадження у справі –припинити.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.01.2010 року.
Суддя
Судове рішення № 7524098, Господарський суд Львівської області було прийнято 13.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/244. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: