Постанова № 75236876, 10.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Харків

справа № 645/5719/17

провадження № 22-ц/790/3235/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Пилипчук Н.П.

Маміної О.В.,

Учасники справи :

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 березня 2018 року ухваленого під головуванням судді Бабкової Т.В.,-

в с т а н о в и в :

13 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.03.2012 року в розмірі 81490,61 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн.

Позов мотивований тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № б/н 30.03.2012 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за Договором, в результаті чого станом на 31.07.2017 виникла заборгованість яка складається з заборгованості за кредитом - 6000 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 67833,91 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 3300,00 грн; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн; штраф (процентна складова) - 3856,70 грн.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості на користь позивача.

Не погоджуючись з рішенням ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з апеляційною скаргою і просить рішення скасувати і ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, судом неповно без всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи порушуючи норми матеріального права ухвалено незаконне рішення.

Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи під час дослідження доказів.

Суд залишив поза увагою, що відповідач отримав картку строком дії яка не припиняє строк дії договору, тобто строк дії договору та строк дії картки не є тотожними.

В письмових поясненнях, які надійшли до апеляційного суду зазначає, що позовна давність не була пропущена позивачем, оскільки з позовом звернувся згідно поштового реєстру 30 листопада 2017 року.

Суд не встановив та не зазначив фактичних обставин, з яких законодавець пов'язує вирішення спору, порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення даного спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що 30.03.2012 року ОСОБА_2підписавши анкету-заяву, отримав від відповідача кредитну картку «Універсальна», зі сплатою відповідно витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» додаток їх до анкети-заяви 3% базової ставки в місяць, що нараховується на залишок заборгованості, 7% (але не менше 50 грн та не більше залишку заборгованості) від заборгованості обов'язкового щомісячного платежу, пеня 1%, але не менше 30 грн на місяць нараховується один раз на місяць при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн та штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань 500 грн +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с.6-7).

В анкеті-заяві зазначено, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с. зворот 6).

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору № б/н від 30.03.2018 вбачається, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором по тілу відбувся 26.11.2014 в сумі 300 грн (а.с.5).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідач свої зобов»язання не виконував належним чином, у зв»язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ч. 1 ст. 627, 629 ЦК України згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що перебіг позовної давності починається з дня, коли був здійснений останній платіж і при цьому помилково врахував правові позиції Верховного Суду України, від яких Верховний Суд не відступав, щодо застосування вказаних норм ЦК України щодо спливу позовної давності в аналогічних справах про картковий кредит, які були викладені у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14 та від 02 грудня 2015 року № 6-249цс15.

У вказаних постановах була висловлена правова позиція про те, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому у поєднанні з приписами п. 7 Розділу ХІІІ Перехідних положень до чинного ЦК України в редакції від 15.12.2017 про те, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, - за відсутності постанови Великої Палати Верховного Суду про відступлення від такого висновку, ухваленого раніше Верховним Судом України, - правові висновки Верховного Суду України вважаються чинними і обов'язковими до застосування.

При цьому в межах заявленого позову суду слід було з'ясувати строк дії картки, а також встановити права та обов'язки сторін стосовно повернення кредиту згідно до Умов та правил надання банківських послуг.

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Згідно п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 наявних у справі Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що строки та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт) за кредитними картами з встановленим мінімальним обов'язковим платежем, а так же овердрафту виникаючого за такими картами, наведено в Пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною договору, а також встановлюються даним пунктом. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості за кредитом. У разі наявності простроченого кредиту (овердрафту) строком повернення кредиту (овердрафту) у повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості; строк повернення овердрафту у повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; строк погашення процентів за овердрафтом - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа.

Взяті на себе зобов'язання за договором № б/н від 30.03.2012 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Банком до суду апеляційної інстанції надано письмові пояснення, які містять інформацію з Програмного комплексу «Промінь», згідно якої ОСОБА_2 отримав картку №5577212601956181 строком дії до 07/15. Факт користування зазначеною картою підтверджується випискою наданою в додатку до письмових пояснень.

Із наданого Банком розрахунку заборгованості, який відповідачем не був оспорений, вбачається, що відповідач користувався карткою, який свідчить, що сальдо простроченої заборгованості є стабільним з 26 листопада 2014 року (а.с. 5), з позовом банк звернувся відповідно штампу вхідної кореспонденції районного суду 13 грудня 2017 року, тому на день звернення банку до суду з цим позовом трирічний строк позовної давності з урахуванням строку дії картки до липня 2015 року ще не сплив.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності і їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором протирічить положенням, закріпленим у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, то вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_2 штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн, штрафу (процентна складова) - 3856,70 грн (4356,70 грн), що зазначені у розрахунку як складові заборгованості, не ґрунтуються на законі, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що строк дії картки закінчився в липні 2015 року, а з позовом банк звернувся 13 грудня 2017 року, то висновки суду першої інстанції про те, що строк позовної давності, про застосування якого заявлено представником відповідача, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом сплив, не ґрунтується на вимогах закону та не узгоджується з матеріалами справи.

Частиною першою статті 376 ЦПК України передбачено, що неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Матеріали справи свідчать, що позивачем до суду першої інстанції за подачу позову було сплачено судовий збір в сумі 1600 грн (а.с.1), до апеляційного суду за подачу апеляційної скари в сумі 2400 грн (а.с.61) всього 4000 грн.

Позовні вимоги позивачем були заявлені на суму 81490,61 грн, задоволено судом 77133,91 грн, що складає 94,7%. На підставі п.10 ст.141 ЦПК стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 94,7% від сплаченої суми судового збору 4000 грн., а саме в сумі 3788 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 березня 2018 року - скасувати і ухвалити нове. Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитом - 6000 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 67833,91 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 3300,00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) судовий збір у розмірі 3788 (три тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу ст.389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови складено 10 липня 2018 року