Рішення № 7523476, 12.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                           Справа№ 27/141

за позовом: Українсько –Литовського ТзОВ „Інтерпласт”, м. Луганськ

до відповідача: ТзОВ „Енергозберігаючі технології”, с. Зарічне Жидачівського району Львівської області

про стягнення 821584,76 грн.

Суддя Судова-Хомюк Н.М.

в судове засідання з’явились:

від позивача: Ульянов О.В. - представник

від відповідача: не з”явився

Суть спору: розглядається позовна заява за позовом Українсько –Литовського ТзОВ „Інтерпласт”, м. Луганськ до ТзОВ „Енергозберігаючі технології”, с. Зарічне Жидачівського району Львівської області про стягнення 821584,76 грн., що включають розмір основного боргу та нараховані штрафні санкції.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених в позовній заяві. В зв”язку з допущеною в позовній заяві опискою, подав клопотання, в котрому просить врахувати в розрахунку заборгованості згідно актів виконаних робіт від 21.11.2008 р. і 28.11.2008 р. на загальну суму 380440,80 грн., період прострочення виконання зобов”язання відповідачем з 09.12.2008 року.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, котре знаходиться в матеріалах справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, згідно ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено:

20.06.2008 р. між Українсько –Литовським ТзОВ „Інтерпласт” та ТзОВ „Енергозберігаючі технології” укладено договір №125/08, на виконання умов якого позивач протягом жовтня –грудня 2008 р. виконав для відповідача роботи на загальну суму 758785,20 грн., згідно актів приймання виконаних робіт та довідки форми КБ-3, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 2.1 вказаного договору, розрахунки проводяться за фактично виконані роботи на підставі об’ємів виконаних робіт по актах КБ-2В.

П. 5.1 договору передбачено, що оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10 –ти днів з моменту підписання генпідрядником представлених субпідрядником актів виконаних робіт (форма КБ –2в) та довідки (форми КБ-3).

31.10.2008 р. генпідрядником (відповідачем) були перераховані кошти в сумі 100000,00 грн.

На момент розгляду спору, заборгованість відповідача перед позивачем становить 658 785,20 грн.. Додатковим доказом визнання заборгованості стороною відповідача є долучений до матеріалів справи акт звірки розрахунків, які завірений сторонами спірної угоди.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч.1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником—як замовник.

Ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,—достроково.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України). Враховуючи наведене суд вважає, що стороною позивача доведено виконання зобов”язань, що виникли на підставі спірної угоди, що є підставою для їх оплати стороною відповідача. На момент розгляду судового спору заборгованість за виконані підрядні роботи становить 658 785,20 грн. та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 83929,56 грн. пені, передбаченої також п. 6.1. договору.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи з наведеного, з відповідача підлягають до стягнення 3% річних в розмірі 11183 грн. та 67687 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення.

Судові витрати віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230-232 ГК України, ст.ст.625,837,838,854 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 82-85,116 ГПК України, суд –

В и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Енергозберігаючі технології” (с. Зарічне Жидачівського району Львівської області, р/р 26008238458001 в ЗГРУ КБ „Приватбанк”, МФО 325321, код ЄДРПОУ 20808038) на користь Українсько –Литовського ТзОВ „Інтерпласт” (910011, м. Луганськ, вул. Відродження, 11п, р/р 2600101005911 в філії ВАТ „Укрексімбанк” в м.Луганськ, МФО 304717, код ЄДРПОУ 30516925) 658 785,20 грн. основного боргу, 83929,56 грн. пені, 11183 грн. –3% річних, 67687 грн. інфляційних втрат, 8215,85 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя