Рішення № 7523391, 15.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.09                                                                                           Справа№ 2/75

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Чорнейко О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємства №1339, м. Львів до Дочірнього підприємства “Константа-Захід”, м. Львів про стягнення 33340 грн. 02 коп.

В С Т А Н О В И В:

Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1339, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства “Константа-Захід”, м. Львів про стягнення 30143 грн. 04. коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.04.2009р. призначив розгляд справи на 22.04.2009р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.04.2009р. провадження у справі №2/75 було зупинено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2009р. провадження у справі №2/75 поновлено, розгляд призначено на 08.12.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 15.12.2009р.

Ухвалою суду від 08.12.2009р. змінено найменування позивача - Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1339 на Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство №1339.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг автотранспортом. Позивач свої зобов’язання по цьому договору виконав в повному об’ємі, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання наданих послуг. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості послуг не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 25825 грн. 66 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості робіт відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 2156 грн. 33 коп., інфляційні втрати в сумі 2007 грн. 31 коп., 3% річних в сумі 236 грн. 67 коп.

Через канцелярію суду 08.12.2009р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 25825 грн. 66 коп., пеню в розмірі 3270 грн. 36 коп., інфляційні втрати в сумі 3481 грн. 33 коп., 3% річних в сумі 762 грн. 67 коп.

Представнику сторони роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 06.04.2009р. не виконав, через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відкладення заперечив, повідомив, що розгляд справи неодноразово за клопотаннями відповідача відкладався, в матеріалах справи є достатньо доказів, щоб розглядати справу без участі представника відповідача. Зазначив також, що у відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 жовтня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір, за яким виконавець (позивач) зобов’язувався надати замовнику (відповідачу) послуги автомашинами Зіл-130 ПМ, МАЗ-5551, а замовник зобов’язувався оплати вартість наданих послуг.

Згідно п. 3.1. договору від 01.10.2008р., вартість 1 маш/год. автомашин встановлюється згідно погодженого розрахунку, що є додатком до договору.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач надав послуги, що підтверджується актами здачі-прийому наданих послуг машинами, механізмами та транспортними засобами №206 від 28.11.2008р. та №241 від 30.12.2008р. Зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на актах та скріпленням їх печаткою.

Вартість наданих послуг згідно актів №206 від 28.11.2008р. та №241 від 30.12.2008р. становить 25825 грн. 66 коп.

Згідно п. 4.3. договору від 01.10.2008р., замовник оплачує виконавцю за фактично відпрацьовані м/год згідно актів виконаних робіт та виставлених рахунків.

Пунктом 4.4. договору від 01.10.2008р. передбачено, що оплата за надані послуги проводиться на протязі трьох днів з дня поступлення рахунку до оплати.

За вих. №23 від 19 лютого 2009р. позивач надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав оплатити суму заборгованості до 19.03.2009р. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 25825 грн. 66 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.5. договору від 01.10.2008р., за невиконання умов договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, на який нараховується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 3270 грн. 36 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 3481 грн. 33 коп. та 3% річних в розмірі 762 грн. 67 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 25825 грн. 66 коп. основного боргу, 3270 грн. 36 коп. пені, 3481 грн. 33 коп. втрат від інфляції та 762 грн. 67 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Константа-Захід”, м. Львів, вул. Левандівська, 3 (ідентифікаційний код 32712109) на користь Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємства №1339, м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, 7 (ідентифікаційний код 05523814) 25825 грн. 66 коп. основного боргу, 3270 грн. 36 коп. пені, 3481 грн. 33 коп. втрат від інфляції, 762 грн. 67 коп. 3% річних, 333 грн. 40 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя