Ухвала суду № 75233372, 10.07.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1402/18

Провадження № 1-і/504/17/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018 смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Слідчого судді Барвенко В.К.,

секретаря – Антипової Л.В.,

прокурора - Рябоконь Р.В.,

захисника- адвоката – ОСОБА_1, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, клопотання захисника- адвоката ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» код ЄДРПОУ 41723692 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160330000799 від 05.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.321-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультистор» код ЄДРПОУ 41723692 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160330000799 від 05.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.321-2 КК України, який вжито ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 16.05.2018 року.

Так, накладено арешт на медичні препарати: «ПАНТОГАМ», 250 мг., пігулки в кількості 50 шт., картонну упаковку медичного препарату «ПАНТОГАМ», 500 мг., пігулки в кількості 50 шт., 5 картонних упаковок внутрішньоматкових спіралей «Mirena», 4 картонних упаковки з розчином «Добутамин ГЕКСАЛ», 250 мг., 3 картонних упаковки внутрішньом’язового розчину «РУМАЛОН», по 10 ампул по 1 мл. в кожній, картонну упаковку з розчином «ПАНАВИР», 5 ампул 5 мл., картонну упаковку з гелем «ПАНАВИР», 30 гр., картонну упаковку з медичним препаратом «ПАНАВИР», 5 суппозиториев, картонну упаковку розчину для внутрівенного та внутрішньом’язового застосування «КЕТАНОВ», 10 ампул по 1 мл., 3 картонних упаковки з розчином «NICETILE», по 5 ампул 500 мг./ 4 мл., в кожній, 3 картонних упаковки з розчином «альфарона» по 5 флаконів в кожній, 5 картонних упаковки з розчином «Бефунгин» по 100 мл. в кожній, картонну упаковку з розчином «Бактериофаг», по 4 флакони 20 мл. в кожній, 8 картонних упаковок з назальними краплями «СЕМАКС», 0,1 %, 3 мл., 2 картонних упаковки з розчином «РИБОФЛАВИН-МОНОНУКЛЕОТИД», по 10 ампул 1 мл., в кожній, 4 картонних упаковки медичного препарату «ЛОНГИДАЗА», 10 суппозиториев.

На мотивування своїх доводів заявник вказує, що арешт накладений на майно (речі) юридичної особи, яка не має відношення до кримінального провадження.

Крім того, дані медичні препарати не можуть бути доказами саме у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, вилучені органом досудового розслідування медичні препарати не є такими, що заборонені обігом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи свого клопотання підтримав.

Прокурор повністю заперечував проти задоволення клопотання, послався на те, що доводи клопотання є безпідставними.

Слідчий суддею на обговорення було поставлено питання можливості направлення запиту до Держлікслужби щодо підтвердження/спростування інформації, що є у відкритому доступі щодо встановлення заборони обігу певних медичних препаратів в Україні, зокрема тих, що є предметом даного кримінального провадження.

Прокурор не заперечував проти направлення такого запиту, хоча вважав, що доказів цього факту достатньо.

Заявник категорично заперечував проти з’ясування цього питання, вважав, що вилучені медичні препарати належать ТОВ «Мультистор», а аналогічні препарати перебувають у відкритій реалізації на інтернет – майданчиках.

Слідчий суддя вважав, що доказів по справі зібрано достатньо, і тому запит не направлявся.

Вислухавши думки заявника, прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку:

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобовязує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен зясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого у кримінальному провадженні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

24.04.2018 року проведено обшук приміщень мережі аптек «СІТІМЕД» за ухвалою слідчого судді .

В ході обшуку виявлені та вилучені медичні препарати, обіг яких, за твердженням органу досудового розслідування, заборонений в Україні.

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 16.05.2018 року вжито заходів арешту майна, що вилучено в ході санкціонованого обшуку.

Як стверджує у клопотанні заявник, вилучені медичні препарати належать ТОВ «Мультистор» і тому не можуть мати будь - якого відношення до даного кримінального провадження.

Це твердження не приймається слідчим суддею як обгрунтування необхідності скасування арешту, оскільки диспозиція ст. 321-2 ч.2 КК України встановлює відповідальність за здійснення умисного порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, фальсифікація їх результатів, а також порушення встановленого порядку державної реєстрації лікарських засобів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Отже, можлива приналежність вилучених та арештованих препаратів ТОВ «Мультистор» не виключає еволюції кримінального провадження щодо кола осіб, що, можливо, причетні до даного кримінального правопорушення.

Доводи, що дані медичні препарати не можуть бути доказами саме у цьому кримінальному провадженні, та не є такими, що заборонені обігом, на переконання слідчого судді частково є слушними, оскільки дійсно, внутрішньоматкові спіралі «Mirena», серії TU01P46, а також розчин для внутрівенного та внутрішньом’язового застосування «КЕТАНОВ», серії 03174834, не заборонені обігом в Україні.

Протилежного прокурор не довів.

Решта медичних препаратів заборонені обігом в Україні, що повністю підтверджено зібраними по справі матеріалами, зокрема розпорядженнями Держлікслужби, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, доводи клопотання є частково слушними, і арешт має бути знятий лише з препаратів, які не заборонені обігом Держлікслужбою.

Решта доводів клопотання зводяться до власного розуміння заявником правової кваліфікації кримінального правопорушення, та контрадікторного оцінювання доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Колопотання захисника –адвоката ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Мультистор» задовольнити частково.

Арешт з медичних препаратів: внутрішньоматкових спіралей «Mirena» (2 картонних пакунків), серія, яка не заборонена обігом: TU01P46; картонну упаковку розчину для внутрівенного та внутрішньом’язового застосування «КЕТАНОВ», 10 ампул по 1 мл., серія, яка не заборонена обігом, 03174834, - зняти.

В задоволенні решти клопотання – відмовити повністю.

Ухвала слідчого судді виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна або відмова у ньому можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом 5 (п’яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.К. Барвенко