Рішення № 7523284, 03.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.09 Справа№ 2/213

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Голуб М.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Стрий про розірвання договору оренди, стягнення 326 грн. 57 коп. та виселення

В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Стрий про розірвання договору оренди, стягнення 326,57 грн. та виселення.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 05.10.2009р. призначив розгляд справи на 20.10.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 03.11.2009р.

В судовому засіданні 03.11.2009р. представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, по якому у відповідача виникла заборгованість по оплаті в розмірі 319 грн. 06 коп. За порушення строків оплати йому також згідно умов договору нараховано пеню в розмірі 7 грн. 51 коп. Через канцелярію суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій, у звязку з поверненням відповідачем орендованого майна згідно акту приймання-передачі, просить стягнути з відповідача 4 грн. 72 коп. боргу, а також 3 коп. пені.

В судовому засіданні 20.10.2009р. відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що згідно акту приймання-передачі майна повернув орендоване майно балансоутримувачу, примірник даного акту направив поштовим звязком позивачу.

Представнику позивача, відповідачу розяснено їх права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача суд встановив наступне.

27 вересня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №25.

За цим договором орендодавець (позивач) зобовязувався передати, а орендар (відповідач) прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме державне майно нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 23,6 м.кв., яке розміщене на 5-му поверсі поліклінічного відділення корпусу “Г-5” Дорожньої лікарні №2 ст. Стрий Львівської державної залізниці, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. С. Петлюри, 72, що перебуває на балансі Дорожньої лікарні №2 ст. Стрий Львівської державної залізниці.

Згідно п. 3.1. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №25 від 27.09.2007р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2007р. 227 грн. 78 коп.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору оренди №25 від 27.09.2007р. передбачено, що орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 17.04.2009р. відповідач повернув балансоутримувачу нежитлове приміщення загальною площею 23,6 м.кв., яке розміщене на 5-му поверсі поліклінічного відділення корпусу “Г-5” Дорожньої лікарні №2 ст. Стрий Львівської державної залізниці, за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. С. Петлюри, 72 у звязку з розірванням договору оренди.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору оренди №25 від 27.09.2007р. щодо оплати, за квітень (до моменту повернення орендованого майна по акту приймання-передачі) у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 4 грн. 72 коп.

В судовому засіданні представник позивача, відповідач пояснили, що договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №25 від 27.09.2007р. за згодою сторін розірваний, орендоване майно згідно акту приймання передачі-передачі повернуто балансоутримувачу. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №25 від 27.09.2007р., повернення орендованого майна по акту приймання-передачі та виселення відповідача, у звязку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 3.5. договору оренди №25 від 27.09.2007р., орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 3 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення частково: сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 4 грн. 72 коп. основного боргу, 3 коп. пені. В частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №25 від 27.09.2007р., повернення орендованого майна по акту приймання-передачі та виселення відповідача провадження припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 (ідентифікаційний код 20823070) 4 грн. 72 коп. основного боргу, 3 коп. пені.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь державного бюджету1 грн. 46 коп. державного мита та 3 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №25 від 27.09.2007р., повернення орендованого майна по акту приймання-передачі та виселення відповідача провадження припинити.

5.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя