Рішення № 7523281, 17.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.09 Справа№ 2/214

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Шпєлика Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, м. Київ до відповідача-1: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Лапаївка, відповідача-2: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, с. Лапаївка про стягнення 109031 грн. 39 коп.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний банк “Банк регіонального розвитку”, м. Київ звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Лапаївка, відповідача-2: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, с. Лапаївка про стягнення 109031 грн. 39 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.10.2009р. призначив розгляд справи на 29.10.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 17.11.2009р., 08.12.2009р., 17.12.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу-1 надано кошти в сумі 120000 грн. 00 коп. Відповідач-1 зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобовязання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 107460 грн. 00 коп. по кредиту, 809 грн. 69 коп. по сплаті процентів, 664 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів, 97 грн. 25 коп. 3% річних. Крім цього, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, у відповідності до якого відповідач-2 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобовязань за кредитним договором в повному обсязі. У звязку з цим, просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості, яка становить 109031 грн. 39 коп., в тому числі 107460 грн. 00 коп. по кредиту, 809 грн. 69 коп. по сплаті процентів, 664 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів, 97 грн. 25 коп. 3% річних.

17.12.2009р. представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 87465 грн. 47 коп. заборгованості по кредиту, 1206 грн. 65 коп. по сплаті процентів, 4863 грн. 05 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів, 711 грн. 67 коп. 3% річних.

В судовому засіданні 29.10.2009р. відповідач-2 позов визнав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості добровільно врегулювати спір.

В судове засідання 17.12.2009р. відповідачі явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвали суду від 16.10.2009р. не виконали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28 вересня 2007р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №081-К07.

За цим договором банк (позивач) зобовязувався відкрити позичальнику (відповідачу-1) відновлювальну кредитну лінію, без безумовних зобовязань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, а позичальник зобовязувався використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку відсотки за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку.

Згідно п. 1.2. кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р. ліміт кредитної лінії складає 120000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р., розмір відсотків за користування кожним з кредитів та сума кредиту визначається в додатковому договорі, на підставі якої цей кредит видається.

28 вересня 2007р. сторони уклали додатковий договір №1 до кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р., згідно якого банк надає позичальнику кредит в сумі 101000 грн. 00 коп. За користування кредитом позичальник зобовязується сплачувати банку проценти в розмірі 20% річних.

1 жовтня 2007р. сторони уклали додатковий договір №2 до кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р., згідно якого банк надає позичальнику кредит в сумі 19000 грн. 00 коп. За користування кредитом позичальник зобовязується сплачувати банку проценти в розмірі 20% річних.

30 вересня 2008р. сторони уклали додатковий договір №3 до кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р., згідно якого банк надає позичальнику кредит в сумі 120000 грн. 00 коп. За користування кредитом позичальник зобовязується сплачувати банку проценти в розмірі 20% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 28.09.2007р., 02.10.2007р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 120000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами №1 та №500.

20 жовтня 2008р. сторони уклали додатковий договір №4 до кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р., яким сторони встановили, що починаючи з 20.10.2008р. відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 25% річних.

Пунктом 1.4. кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р. встановлено, що позичальник зобовязаний повернути банку всі кредити, надані в межах кредитної лінії не пізніше 25 вересня 2009р.

Згідно п. 6.6. кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р., відсотки, нараховані за місяць відповідно до п. 6.1.-6.5. цього договору, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше 31-го числа місяця, за який вони нараховані. Відсотки, нараховані за місяць, в якому відповідно до цього договору закінчується строк кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №081-К07 від 28.09.2007р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 87465 грн. 47 коп. по кредиту, 1206 грн. 65 коп. заборгованості по сплаті процентів.

28 вересня 2007р. між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №081-К07/п.

У відповідності до договору поруки поручитель (відповідач-2) зобовязується перед банком (позивачем) у повному обсязі відповідати за виконання боржником (відповідачем-1) зобовязань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі укладеного між банком та боржником кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р. (основний договір).

Пунктом 2.1. договору поруки №081-К07/п від 28.09.2007р. встановлено, що порукою за цим договором забезпечується виконання боржником наступних зобовязань за основним договором:

- повернення кредиту в повному розмірі у відповідності з умовами основного договору (в тому числі при встановленні графіку виконання зобовязань), у терміни, встановлені в основному договорі, а також дострокового повернення кредиту, у випадках, передбачених основним договором;

- сплати визначених згідно з основним договором процентів та комісійної винагороди;

- сплати неустойки за неналежне виконання основного договору згідно з його умовами.

Поручитель також зобовязується відшкодувати витрати банку, повязані з предявленням вимоги та/або стягнення з поручителя та-або боржника заборгованості за основним договором та цим договором (п. 2.2. договору поруки).

Згідно п.п. “а” п. 3.1.1. договору поруки №081-К07/п від 28.09.2007р., банк має право предявити вимоги щодо виконання поручителем своїх зобовязань за цим договором, якщо в момент настання терміну виконання зобовязань боржника по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до умов основного договору, такі зобовязання не будуть виконані.

Відповідно до п. 3.5.1. договору поруки №081-К07/п від 28.09.2007р., поручитель зобовязаний протягом двох робочих днів від дати отримання повідомлення банку про невиконання боржником забезпеченого порукою зобовязання виконати відповідне зобовязання шляхом перерахування всієї суми заборгованості боржника по реквізитах, вказаних банком.

У випадку невиконання боржником забезпеченого порукою зобовязання поручитель несе перед банком солідарну відповідальність за основним зобовязанням (п. 3.5.2. договору поруки).

28.09.2009р. позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою за вих. №1014-60/11 від 28.09.2009р., в якій вимагав сплатити прострочену відповідачем-1 суму кредиту. Відповідачем-2 вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 10.1. кредитного договору №081-К07 від 28.09.2007р., за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

За повне або часткове прострочення сплати відсотків за користування кредитами, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 4863 грн. 05 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів, 711 грн. 67 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів. Судові витрати підлягають до стягнення з відповідачів солідарно.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А (ідентифікаційний код 19338316) 87465 грн. 47 коп. заборгованості по кредиту, 1206 грн. 65 коп. заборгованості по сплаті процентів, 4863 грн. 05 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів, 711 грн. 67 коп. 3% річних, 1090 грн. 31 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя