Рішення № 7523279, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 2/216

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Соколової А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства - “Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квартет плюс”, м. Львів про стягнення 51062 грн. 42 коп.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство - “Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квартет плюс”, м. Львів про стягнення 51062 грн. 42 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.10.2009р. призначив розгляд справи на 29.10.2009р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та Стефанівим І.А. було укладено договір страхування транспортного засобу. Відповідно до умов даного договору, позивач зобов’язувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспорних засобів, які належать Стефаніву І.А. та відповідачу, транспортному засобу Стефаніва І.А. було спричинено механічні пошкодження. Винну у вказаному ДТП особу, яка керувала транспортним засобом, який належить відповідачу та є його працівником, було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту після вказаного ДТП склала 73217 грн. 26 коп., яку позивач виплатив Стефаніву І.А. як суму страхового відшкодування. В подальшому позивач звернувся до СК “Добробут”, якою застрахована відповідальність особи, винної у ДТП. СК “Добробут” було відшкодовано позивачу 24990 грн. Позивач звернувся з претензією до відповідача про відшкодування решти суми, однак відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення. У зв’язку з цим, відповідно до ст. 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просить стягнути з відповідача 49000 грн. 26 коп., а також 3% річних та інфляційні втрати.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково.

Представникам роз’яснено її права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

8 травня 2008р. між позивачем в особі Самбірської філії та Стефанівим Ігорем Антоновичем було укладено договір про страхування транспортних засобів №03/1419/АТ/08.

За цим договором застраховано транспортний засіб Mitsubishi Outlander Sport, державний номер ВС 7107 ВА.

Відповідно до п. 3.2. договору №03/1419/АТ/08 від 08.05.2008р., страхова сума встановлюється в розмірі 100% від дійсної вартості ТЗ та становить 144200 грн. 00 коп.

Пунктом 4.1.1. договору №03/1419/АТ/08 від 08.05.2008р. встановлено, що відповідальність страховика (позивача) наступає при настанні стархового випадку, який є наслідком ДТП –дорожньо-транспорної пригоди за участю ТЗ.

Договір діє з 00 год. 11 травня 2008р. по 24 год. 10 травня 2009р.

23 жовтня 2008р. працівник відповідача Гаврилов А.В., керуючи автомобілем “FAV”, що належить відповідачу, держаний номерний знак ВС 5481 ВМ по вул. Єрошенка в м. Львові, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху при виникненні перешкоди, не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинки, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль “Mitsubishi Outlander”, держаний номерний знак ВС 7107 ВА, що призвело до механічного пошкодження задньої частини транспортного засобу Стефаніва І.А.

24 жовтня 2008р. Стефанів І.А. звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу та виплату страхового відшкодування.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 27.10.2008р. працівника відповідача Гаврилова А.В визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

24 грудня 2008р. позивач згідно страхового акту №266/К/08 виплатив Стефаніву І.А. страхове відшкодування у розмірі 73217 грн. 26 коп.

Суб’єктом оціночної діяльності Федорченко В.С. 15.11.2008р. складено звіт про визначення матеріального збитку, завданого власнику дорожнього транспортного засобу №FD/2898/11/08, в якому зазначено, що значення оціночної вартості матеріального збитку, спричиненого “Mitsubishi” держаний номерний знак ВС 7107 ВА дорівнює 67014 грн. 10 коп.

Позивач за вих. №44 від 12.01.2009р. звернувся з претензією на суму 73990 грн. 00 коп. до СК “Добробут”, якою застрахована відповідальність особи, винної у ДТП. СК “Добробут” було відшкодовано позивачу 24990 грн. 00 коп.

12.01.2009р позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №45 про відшкодування шкоди в розмірі в розмірі 73990 грн. 00 коп., яка залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач станом на дату судового розгляду шкоду в розмірі в розмірі 49000 грн. 26 коп. позивачу не відшкодував.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу (претензію) про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 1363 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 699 грн. 16 коп.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квартет плюс”, м. Львів, вул. Липинського, 4 (ідентифікаційний код 23966939) на користь Відкритого акціонерного товариства –“Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів, вул. Саксаганського, 5 (ідентифікаційний код 13809430) 49000 грн. 26 коп. шкоди, 1363 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 699 грн. 16 коп. 3% річних, 510 грн. 42 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя