Рішення № 75230789, 06.07.2018, Попаснянський районний суд Луганської області

Справа № 423/790/18

Провадження №2/423/283/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року Попаснянський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Архипенко А.В.,

при секретарі Іваненко С.П.,

прокурора Суббота О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Лазуренко В. в інтересах держави в особі: Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральної міської лікарні імені Титова до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Лазуренко В. в інтересах держави в особі: Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральної міської лікарні імені Титова звернувся до Попаснянського районого суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 1448 гривень 79 коп. за період лікування з 22.07.2016 року по 29.07.2016 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, встановлено, що 22.07.2016 року ОСОБА_2 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої водій велосипеда ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого з 22.07.2016 року по 29.06.2016 року перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова».

Згідно довідки Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня імені Тітова , доданої до позовної заяви - сума фактичних витрат закладу на лікування потерпілого ОСОБА_3 за період з 22.07.2016 року по 29.05.2016 року склала 1448,79 грн. Ухвалою Лисичанського міського суду від 17.11.2017 року по справі № 415/62/17-к ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Цивільний позов в інтересах Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» в кримінальному провадженні заявлений прокурором та цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишені без розгляду. З огляду на викладене позивач звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, посилаючись при цьому на доводи, викладені у позові. У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи, прокурор не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судовою повісткою, яку отримав рекомендованою поштою через члена сім"ї (матір), а також на сайті судової влади , клопотань про розгляд справі у його відсутність або відзиву на позов не подавав.

Представник Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральної міської лікарні імені Титова також був також в судове засідання не з"явився, такожбув належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судовою повісткою, яку отримав рекомендованою поштою , а також на сайті судової влади , клопотань про розгляд справі у його відсутність.

У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи, прокурор не заперечував проти ухвалення заочного рішення, у зв"язку з чим судом 06.07.2018 р. на підставі ст.ст.280, 281 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 17.11.2017 року клопотання потерпілого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч. 1 КК України, на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження за ст. 286 ч. 1 КК України відносно ОСОБА_2 задоволено. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч.1 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ОСОБА_3

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016130240001870 від 22.07.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України - закрито.

В тексті даної ухвали зазначено, що 22 липня 2017 року приблизно о 08 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_2, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21053», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався автодорогою вулиці Жовтнева у напрямку вулиці Красна міста Лисичанська Луганської області, при цьому, на перехресті вулиць Жовтнева та Західна міста Лисичанська, ОСОБА_2 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, щоб мати можливість постійно контролювати рух автомобілем і безпечно керувати ним, порушив технічні вимоги пункту 16.12 Правил дорожнього руху України, згідно яких «мусив на перехресті рівнозначних доріг дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч», внаслідок чого скоїв зіткнення з велосипедом марки «Україна», під керуванням водія ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який в результаті дорожньо-транспортної події отримав тілесні ушкодження, у вигляді «садна кінцівок, закритого перелому лівої стегнової кістки». Вказані тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 194 від 06.08.2016 року: «відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень».

З копії довідки КУ «ТМО» - Лисичанська комунальна лікувальна-профілактична установа Центральна міська лікарня імені Тітова , яка додана до позовної заяви вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 дійсно перебував на лікуванні в травматологічному відділенні, видатки травматологічного відділення: з 22.07.2016 року по 29.07.2016 року - 07 ліжко-днів х 206,97 грн. = 1448,79 грн.

Розглядаючи даний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представляти інтереси держави в суді, визначених Законом.

У ст. 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Суд звертає увагу на те, що ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 17.11.2017 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч.1 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ОСОБА_3 та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016130240001870 від 22.07.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України закрито.

Аналіз положень глави 9 КПК України дає підстави дійти висновку, що обвинувачений у кримінальному проваджені звільняється від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану злочином, у разі встановлення судом відсутності події кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 129 КПК України).

Таким чином, в усіх інших випадках, у тому числі і у разі, коли особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 46 КК України), питання про цивільно-правову відповідальність вирішується на загальних підставах.

Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, судових витрат» передбачає, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16.07.1993 року.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, судових витрат» відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених із винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи із кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого зі стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Аналізуючи викладене вбачається, що відповідачем 22.07.2016 року приблизно 08 годині 40 хвилин було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме допущено порушення п. 16.12 ПДР України як особою, яка керує транспортним засобом, в результаті чого відбулося зіткнення автомобіля з велосипедом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 був госпіталізований до травматологічного відділення та перебував на лікуванні з 22.07.2016 року по 29.07.2016 року. Вартість фактичних витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого склала 1448,79 грн. Розрахунок вказаних витрат проведений у відповідності до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених із винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Таким чином, враховуючи наявність між діями відповідача та перебуванням потерпілого на лікуванні причинного зв'язку, відповідач повинен відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого в сумі 1448,79 грн.

З огляду на зазначене, вбачається, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, є достовірними та обґрунтованими, сумніву у суду не викликають, а тому, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне покласти судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. на відповідача, стягнувши його в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 280- 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Цивільний позов керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Лазуренко В. в інтересах держави в особі: Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» (місцезнаходження: пр..Перемоги, 134, м. Лисичанськ, отримувач коштів Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа «Центральна міська лікарня імені Титова», р/р 31410544700051 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, ід.код 37800278, код платежу 24060300) на лікування ОСОБА_3, грошові кошти в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину особи ОСОБА_2 у розмірі 1448 грн. 79 коп. (одна тисяча чотириста сорок вісім гривень 79 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Архипенко