Вирок № 75219769, 10.07.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/341/2018

Справа № 243/776/17

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнецова Р.В.,

при секретарі Малиновській І.Ю.,

за участю прокурорів Савченко М.С., Главатських К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Пікуліна Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська кримінальне провадження № 12018050510000068 від 10 січня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Амросіївка, Донецької області, громадянина України, не працюючого, неповнолітніх дітей, а також інших осіб на утриманні не має, не одруженого, який місця реєстрації не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1)10.04.2003 року Слов'янським міськрайонним судом в Донецькій області за ст. 185 ч. 3, 15 ч. 1, 185 ч. 3, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

2)20.11.2009 року Слов'янським міськрайонним судом в Донецькій області за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 24.10.2012 року Слов'янським міськрайонним судом в Донецькій області за ст. 153 ч. 1, 152 ч. 2, 186 ч. 2, 71 КК України до 6 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання до вироку Слов'янського міськрайонного суду від 20.11.2009 року та остаточно призначити 6 років 6 місяців позбавлення волі;

4)29.09.2016 року Слов'янським міськрайонним судом в Донецькій області за ст. 185 ч. 2. 70 ч. 4 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений з міст позбавлення волі по відбуттю строку покарання 07.11.2016 року;

5)09.01.2018 року Слов'янським міськрайонним судом в Донецькій області за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2., ст. 395 70 ч. 1 КК України до 5 місяців арешту.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2018 року приблизно о 14 годині 00 хвилин у ОСОБА_1, який є особою, раніше засудженою за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, маючи не зняту та не погашену в законному

порядку судимість, перебуваючи в приміщенні «Рюмочної» на території центрального ринку по вул. Ярморочна, м. Слов'янська, в ході вживання спиртних напоїв разом із малознайомим ОСОБА_3, виник повторний протиправний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з території TOB «BO СЗВІ» за адресою: вул. Краматорська, 79, м. Слов'янськ, про що він повідомив останньому, однак ОСОБА_3 вступати в протиправну злочинну змову із ОСОБА_4 відмовився.

Реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в цей же день, тобто, 10.01.2018 року о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, підійшов до огородженої території TOB «ВО СЗВІ» по вул. Краматорська, 79, м. Слов'янська, та переліз через паркан підприємства, тим самим незаконно проник на територію TOB «ВО СЗВІ» за адресою: вул. Краматорська, 79, м. Слов'янськ, яке є сховищем, де діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що посягає на чужу власність, права на яку він не має,вважаючи, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, взяв дві металеві труби (кожна довжиною 3,85 м, діаметром 50 мм) та металевий швелер довжиною 4,10 м, ширина 10 см, загальною вартістю 570 гривень, що є власністю TOB «ВО СЗВІ» та переніс до паркану (огорожі) зазначеного підприємства з метою крадіжки.

Після чого, доводячи до кінця свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_5 перекинув через паркан ТОВ «ВО СЗВІ», тобто за територію підприємства, вищезазначені металеві вироби та почав тягнути їх з метою розпорядження викраденим на власний розсуд. Проте, довести свої дії до кінця ОСОБА_5 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були помічені та ОСОБА_5 був застигнутий на місці скоєння злочину.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5, намагався заподіяти підприємству з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтний ізоляторів» матеріальну шкоду на загальну суму 570, 00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в сховище.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і дав суду показання, які повністю відповідають обставинам справи, встановленим цим вироком, тобто обвинувачений підтвердив в судовому засіданні такі фактичні обставини як час, місце, спосіб і наслідки вчинених ним суспільно небезпечних діянь. Пояснив, що мотивом посягання на чуже майно стало для нього скрутне матеріальне становище.

В судове засідання представник потерпілого не з'явився, до суду надав письмову заяви про розгляд справи за його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні розповів, що 10.01.2018 року він затримав обвинуваченого - ОСОБА_1, коли той крав металеві вироби з ТОВ «ВО СЗВІ».

Крім визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчинені зазначеного злочину підтверджується: протоколом огляду місця події від 10 січня 2018 року, а саме ділянки місцевості яка розташована поблизу паркану, який огороджує ТОВ «ВО СЗВІ» (а.с. 87-88 ), висновком товарознавчої експертизи № 21/18 від 11 січня 2018 року відповідно до якого вартість на момент скоєння злочину 10.01.2018 року вилучених 10.01.2018 року в ході огляду в б/у стані 2 металевих труб (кожна довжиною 3,85 м., діаметром 50 мм.), металевого швелеру довжиною 4,10 м., шириною 10 см. з технічної точки зору складає 570, 00 грн. (а.с. 90-95), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 січня 2018 року за участю свідка ОСОБА_7 який на фото № 3 впізнав чоловіка на ім'я ОСОБА_1 (а.с.101-102), довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 13 січня 2018 року, згідно із яким на фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_1 (а.с. 103 ), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 січня 2018 року за участю свідка ОСОБА_6 який на фото № 2 впізнав чоловіка якого він затримав 10.01.2018 року із металевими виробами які він викрав (а.с.104-105), довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 13 січня 2018 року, згідно із яким на фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_1 (а.с. 106), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 січня 2018 року за участю свідка ОСОБА_8 який на фото № 4 впізнав чоловіка який 10.01.2018 року скоїв крадіжку у (а.с.107-108), довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 13 січня 2018 року, згідно із яким на фотознімку під № 4 зображений ОСОБА_1 (а.с. 109 ).

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в сховище.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно із роз'ясненнями викладеним у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року (із змінами та доповненнями), суди, вирішуючи питання про вид і розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у скоєнні злочину, зобов'язані дотримуватися загальних принципів призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, брати до уваги ступінь тяжкості скоєного злочину, дані щодо винної особи та обставини справи, які обтяжують або пом'якшують покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості та сукупність усіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь їх суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків, а також відомості про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку і лікаря психіатра не перебуває, працездатний, однак перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з вересня 1990 року із діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Синдром зележності.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України є повне визнання своєї вини та його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вказану у обвинувальному акті обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 - рецидив злочинів, слід виключити, оскільки якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує, що роз'яснено у п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 04.06.2010 р. № 7 "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки".

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд також враховує і те, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисних злочинів, в тому числі і проти власності, проте належних висновків не зробив - вчинив новий умисний злочин на наступний день після встановлення вироку суду.

А отже, враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання та обтяжують покарання, а також особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що єдиною необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є міра покарання у вигляді позбавлення волі, яку слід відбувати реально. При цьому, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття у скоєному, те, що обвинувачений вину визнав в повному обсязі, розкаюється, запевнив суд у тому, що зробив для себе належні висновки, суд вважає за необхідне не визначати максимальну міру покарання. Покарання буде відповідним характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його небезпечності, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 15, ч 2 ст. 185, ст. 395 КК України вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2018 року до покарання у виді арешту строком 5 місяців. Цей вирок набрав законної сили 09 жовтня 2018 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на даний час не відбуває покарання за вищевказаним вироком, оскільки 26.01.2018 року був затриманий за кримінальним провадженням за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 ККК України, тобто до вступу вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2018 року законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до абз.1 п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Частиною 1 ст.72 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання перераховується у більш суворий, виходячи із встановленого співвідношення, зокрема, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України, вчинив 10 січня 2018 року, тобто після проголошення вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2018 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України до покарання у виді 5 місяців арешту, але до набрання ним законної сили.

Вказане свідчить про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.ст.71,72 КК України, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

Згідно Загальної частини КК України позбавлення волі є більш суворим видом покарання, ніж арешт.

Отже, остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків має бути призначено у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376, 392-393, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_5 даним вироком частково у виді двох місяців арешту приєднати невідбуту частину покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2018 року, і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 2 місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 26.01.2018 року, тобто з моменту його затримання.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з 26.01.2018 року до 09.07.2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Речові докази: дві металеві труби (кожна довжиною 3,85 м., діаметром 50 мм.), металевий швелер довжиною 4,10 м., шириною 10 см., залучені в якості речових доказів постановою про визнання та залучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 11 січня 2018 року - залишити за належністю ТОВ «ВО СЗВІ».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення всіма учасниками судового розгляду, а засудженим з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов