Ухвала суду № 75214801, 02.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1152/ 18

в справі №760/22612/16-ц

У Х В А Л А

/ про повернення позовної заяви/

02 травня 2018 суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/ до ОСОБА_2 /АДРЕСА_2/, Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця - Інвест» /03067, м. Київ, провулок Західний, 3-ц/, про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

29.12.2016 позивач звернулася до суду з вказаною вище позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь борг в розмірі 350000,00 доларів США, за несвоєчасне виконання основного зобов'язання, стягнути штраф у загальному розмірі 17022687,50 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 1191240,00 грн., стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця - Інвест» 10000,00 грн..

Ухвалою судді від 10.01.2017 вказана позовна заява залишена без руху, а позивачеві надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів днів з дня отримання копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, копія зазначеної ухвали надсилалася позивачу за вказаною нею в позовній заяві адресою неодноразово.

Відповідно до відміток на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення та на конвертах, поштові відправлення з копією ухвали від 10.01.2017 не були вручені адресату у зв'язку з «закінченням терміну зберігання» та згідно відбитку календарного штемпеля повернуто до суду останній раз 11.04.2018.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї документи, суддя прийшла до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві, з урахуванням наступного.

Порядок направлення та вручення судових повісток, в тому числі і направлення копій процесуальних документів учасникам справи, врегульовано Главою 7 (ст. ст. 128-131) ЦПК України /в редакції від 15.12.2017/.

Так, частиною 6 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, за змістом наведених норм цивільного процесуального законодавства, позивач вважається такою, що отримала ухвалу суду в день проставляння календарного штемпеля про повернення поштового відправлення, тобто, 11.04.2018.

Однак, станом на 02.05.2018 вимоги ст. 119 ЦПК України 2004 року відповідно до ухвали суду від 10.01.2017 позивачем не виконані.

Разом з цим, позивач, будучи обізнаною про перебування її позовної заяви в суді, не скористалася наданим їй процесуальним правом звернутися у межах розумного строку, без невиправданих зволікань, із запитом про стан її справи. При цьому, зважаючи на те, що позивач є стороною, яка задіяна в ході судового розгляду, вона зобов'язана була протягом розумного інтервалу часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Зазначене знаходить своє відображення практиці Європеського суду з прав людини, зокрема, у п. 41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України».

Від так, невиконання вимог ст. 119 ЦПК України відповідно до ухвали суду від 10.01.2017 зумовлене власною поведінкою позивача.

Згідно п. 11 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ЦПК України 2017 року у статтях 175, 177 визначає вимоги щодо змісту та форми позовної заяви, встановлює правила щодо подання копій документів, що додаються до позовної заяви, тобто, регулює питання, які були урегульовані ст. 119 ЦПК України 2004 року.

Правові наслідки невиконання зазначених вимог відповідно до ухвали суду визначені у статті 185 ЦПК України 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України 2017 року, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, враховуючи вищенаведене, суддя дійшла висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід вважати неподаною та повернути позивачу з усіма додатками.

За таких обставин, керуючись ст. 119 ЦПК України 2004 року, ст. 185 ЦПК України 2017 року, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця - Інвест» про стягнення заборгованості за договором позики - вважати не поданою та повернути позивачеві з усіма додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.В.Лазаренко