Постанова № 75210056, 03.07.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/12029/17

Провадження № 22-ц/787/600/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів Хилевича С.В., Шеремет А. М.,

секретар судового засідання - Москалик Т. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

позивач - ОСОБА_2;

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна

страхова компанія «Оранта»;

відповідач - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 січня 2018 року у складі судді Ковальова І.М., ухвалене у м. Рівне, відомості про дату виготовлення повного тексту рішення відсутні,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування та шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги обґрунтовували тим, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідачки ОСОБА_3, було завдано майнової шкоди ОСОБА_1 у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу та ОСОБА_2 - у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 січня 2018 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 недоплачену суму страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в розмірі 24 568,84 грн.. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_2, прож АДРЕСА_2 витрати, понесені у зв'язку з лікуванням в розмірі 154,74 грн.. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн., на користь ОСОБА_2, прож АДРЕСА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.. В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині позову ОСОБА_4 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 154,74 грн.., а також позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржене, а тому, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом рішення суду перешої інстанції не переглядається.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 24 568,84 грн.. вмотивовано обов'язком страховика, в якого винна особа застрахувала свою цивільну відповідальність, в повному розмірі відшкодувати витрати, понесені на ремонт пошкодженого автомобіля, відповідно до калькуляціх ремонтних робіт.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим ухваленим з порушенням норм матеріального права, за неповного з'ясування обставин справи, ПАТ «НАСК «Оранта» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що згідно автотоварознавчого дослідження від 05.10.2015р.. матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Volksvagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1, склав 18806,16 грн., при цьому вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складає 42 876,12 грн., а з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 18806,16 грн. Вказує, що місцевим судом не було взято до уваги аргументів ПАТ «НАСК «Оранта» щодо виплати на користь відповідача страхового відшкодування у розмірі 18806,16 грн. згідно проведеного дослідження та не спростував їх, а зробив свої висновки лише на підставі накладної від 15.03.2016р., товарного чеку № 17 від 15.03.2016р. та акту здачі-прийняття робіт від 15.04.2016р.. Стверджує, що дані документи не свідчать про оцінку матеріального збитку, яку має сплатити страховик з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, як того вимагає Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зазначає, що вказані документи не містять посилань на вартість ремонтно-відновлювальних робіт та кількість годин, потрачених на ремонт. Додає, що фіскальних чеків, які підтверджували б дійсну вартість ремонтних робіт, позивачами надано не було. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції частково та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта», а в решті - рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, ухваленим на підставі всебічно з'ясованих обставин справи та просить залишити його без змін.

Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 22 серпня 2015 року близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_3, керуючи, по вулиці Р.Шухевича, поблизу перехрестя з вулицею А.Мельника в м.Рівне, автомобілем марки Peugeot 207, д.р.н.НОМЕР_2, порушила вимоги пунктів 1.5, 16.13 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, що спричинило пошкодження керованого нею транспортного засобу, а також механічні пошкодження отримав автомобіль марки Volkswagen Golf, д.р.н.НОМЕР_3, під керуванням іншого учасника ДТП водія ОСОБА_1

14 жовтня 2015 року слідчим СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області винесено постанову про закриття кримінального провадження по факту порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження за ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_3.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2015 року у справі № 569/15720/15-п, встановлено вказані обставини, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на день розгляду справи судом строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта, який складається страховиком.

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно Полісу №АІ/№19933887 цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу - PEUGEOT 207, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 застрахована в Публічному акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "Оранта". Ліміт страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну складає 50 000,00 грн., розмір франшизи «0» грн.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: накладної від 15 березня 2016 року, товарного чеку №17 від 15 березня 2015 року, акту здачі-прийняття робіт від 15 квітня 2016 року, позивачу ОСОБА_1 завдано майнову шкоду у виді витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу (VOLKSWAGEN GOLF, д.р.н. НОМЕР_3), у розмірі 43 375 грн. 00 коп., які складаються із витрат на придбання автозапчастин та товарів, необхідних для відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на загальну суму 23 375 грн. та 20 000 грн. вартість ремонтно-відновлювальних робіт (по демонтуванню пошкоджених елементів автомобіля, заміну нових, придбаних для такого ремонту), що разом становить 43 375 грн. 00 коп. (23375+20000=43 375 грн.00 коп.).

У ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того

власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З матеріалів справи вбачається, і дана обставина не заперечувалась учасниками процесу, що страховою компанією виплачено позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 18 806,16 грн. Зазначена сума страхового відшкодування визначена як матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Volksvagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1.

Розмір страхового відшкодування виплачений ОСОБА_1 згідно автотоварознавчого дослідження № ВК8980DD-05/10/5 від 05.10.2015 року, де зазначено, що матеріальний збиток, завданий ОСОБА_1 як власнику транспортного засобу Volksvagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1, склав 18806,16 грн.. При цьому вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складає 42 876,12 грн., а з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 18 806,16 грн.. При розрахунку матеріального збитку було взято до уваги результати проведеного огляду 10.09.2015 пошкодженого автомобіля Volksvagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1, а також Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Мін'юсту та Фонду держмайна України від 24.07.2009р..

Апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції припустився помилки, не взявши до уваги при визначенні суми відшкодування на користь позивача даних авто товарознавчого дослідження, де було враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля.

При цьому, безпідставним є покладення в основу рішення суду накладної від 15.03.2016р., товарного чека № 17 від 15.03.2016р., акту здачі-приймання робіт від 15.04.2016р., адже вказані документи не є доказом оцінки матеріального збитку, який має сплатити страховик з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зазначені документи не містять посилань на вартість ремонтно-відновлювальних робіт та кількість годин, потрачених на ремонт, а також який коефіцієнт зносу має бути нарахований до замінених деталей відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Мін'юсту та Фонду держмайна України від 24.07.2009р .

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були неповно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та помилково застосовано правові норми при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до ч. 1. ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими ; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з наведеним, з позивачів на користь ПАТ «НАСК «Оранта» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги в сумі 1920,00 грн..

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 січня 2018 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта», про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» судовий збір в сумі 1920 (одну тисячу дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 липня 2018 року.

Головуючий суддя Ковальчук Н. М.

Судді: Шеремет А. М.

Хилевич С. В.