Рішення № 7520588, 12.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.10 р.                     Справа № 30/165                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шквал”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33364501)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель – Сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30255010)

про: стягнення заборгованості у розмірі 29700,00 грн.

за участю:

представника Позивача – Маленький О.В. (за довіреністю №б/н від 16.12.2009 року)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Шквал”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель – сервіс”, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань, щодо оплати за надані послуги з охорони об’єктів.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: вимогу про сплату заборгованості від 22.09.2009 року №02/5-Н123 (а.с.72), акти здачі-приймання робіт (послуг) (а.с.9-21), рахунки-фактури (а.с.22-35), виписки з банківського рахунку (а.с.36-39).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 527, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 15, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивач 17 листопада 2009 року через канцелярію суду надав наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб – підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.44), акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печаткою з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 30.11.2008 рік складає 16200,00 грн. (а.с.45), свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Шквал” (а.с.46), статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Шквал” (а.с.47-57), бухгалтерську довідку, яка свідчить, що по договору №б/н від 01.09.2006 року заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 17.11.2009 рік складає 29700,00 грн. (а.с.59).

01 грудня 2009 року Позивачем на виконання ухвали суду через канцелярію суду були надані наступні документи: акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 30.11.2009 рік складає 27700,00 грн.(а.с.64), докази направлення позовної заяви на адресу яка зазначена у витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.44), договір на охорону об’єкту №б/н від 01.09.2006 року (а.с.68-70).

Заявою від 01.12.2009 року №б/н (а.с.66-67) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України змінив підстави позову, вказав, що між Позивачем та Відповідачем, укладено договір на охорону об’єкту №б/н від 01.09.2006 року, відповідно до умов договору, Позивач надав послуги, а Відповідач прийняв що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 01.12.2009 року №б/н (а.с.66-67), оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення змінити підстави позову. Суд приймає зміни підстави позову , оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 24.12.2009 року за підписом заступника голови Господарського суду Ємельяновим А.С., згідно ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено процесуальний строк розгляду справи до 28 січня 2010 року.

25 грудня 2009 року Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду надав наступні документи: виписки з банківського рахунку (а.с.80-81), додаткову угоду №3 до договору №б/н (а.с.82), вимоги до технічного стану об’єкту (а.с.83), протокол узгодження договірної ціни за виконання робіт (надання послуг), додаткові угода №2, №3, №1 до договору №б/н від 01.09.2006 року.

Позивач у судове засідання 12.01.2010р. з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.44).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання 17.11.2009р. надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2006 року між Позивачем (Охорона) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір на охорону об’єкта №б/н (далі за текстом-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Охорона приймає на себе обов’язки з надання послуг по охороні цілостності опломбованих будівель та електричного кабелю (розташований у підземних комунікаціях і є власністю Замочника), що розташовані за адресою: м. Макіївка, вул. Свердлова, буд. 25 (далі Об’єкт). Після опломбування представником Замовника об’єкта Охорона не несе відповідальності за товарно – матеріальні цінності та інше майно, що знаходиться всередині об’єкта охорони за умови цілостності пломб, зовнішніх стін та вікон. Охорона об’єкта здійснюється з 18 годин 00 хвилин до 09 годин 00 хвилин, у святкові та вихідні дні – цілодобово.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо суми договору та умов розрахунку:

- вартість послуг визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток 2 до договору), який є невід’ємною частиною даного договору. У разі зміни норм витрат Охорони, у тому числі при проведенні державною індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання Охорони сума договору змінюється на основі наданого Охороною подання Замовнику без переоформлення договору. Письмова згода Замовника про оплату послуг за новими тарифами є достатньою для залишення договору в силі. Перерахунок вартості оплати за послуги Охорони проводиться з дня її введення. Відмова від надання письмової згоди на протязі 30 днів з дати її надання є достатньою підставою для розірвання Охороною Договору в односторонньому порядку.(п.2.1 Договору)

- оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється Замовником щомісячно на умовах попередньої передплати, яка перераховується на поточний рахунок Охорони до 20 числа місяця, попереднього перед звітнім. (п.2.2 Договору)

Даний договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 01 серпня 2007 року. (п.11.1 Договору).

01 вересня 2006 року сторонами було підписано протокол узгодження договірної ціни за виконання робіт (надання послуг), у якому сторонами досягнуто згоди про місячну договірну ціну з 01 вересня 2006 року (а.с.84).

29 серпня 2008 року сторонами було підписано додаткову угоду №3 (а.с.86), у якій п.11.1 викладено у наступній редакції: даний договір набуває чинності з 1 серпня 2008 року і діє до 31 грудня 2009 року. Якщо за 2 місяці до закінчення строку договору жодна зі Сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається подовженим на тих же умовах ще на один рік.

01 жовтня 2006 року сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору (а.с.87), у якому п.1 розділу 2 Договору викладено у наступній редакції: вартість щомісячних послуг Охорони складає 40500,00 грн. разом з ПДВ.

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги, що підтверджується актами здачі – прийому робіт (наданих послуг) на загальну суму 40500,00 грн. (а.с.9-21), та рахунками – фактурами (а.с.22-35).

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) були підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідач в порушення умов договору здійснив лише часткову оплату, у розмірі 10800,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.36-39).

Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензію №02/5-11123 від 22.09.2009 року, з вимогою погасити заборгованість у розмірі 29700,00 грн. (а.с.8).

За таких обставин, у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за договором, щодо оплати за надані послуги, Позивач звернувся до суду з розглядуваним Позовом.

Як вбачається з наданих Позивачем банківських виписок Відповідачем після подання позову 30.11.2009 року Відповідачем була здійснена оплата у розмірі 2000,00 грн., Сторонами підписаний та завірений печатками Акт звірки станом на 30.11.21009р., відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 27 700,00 грн.

01.12.2009 року Відповідач здійснив часткову оплату за договором у розмірі 3200,00 грн. Вказане підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.80-81), Відтак заборгованість за надані послуги склала 24500,00 грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню на суму 24500,00 грн., та підлягають припиненню в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 5 200,00 грн. враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач уклавши договір на охорону об’єкту №б/н від 01.09.2006 року прийняв на себе зобов’язання здійснювати оплату у повному обсягу, згідно п.п.2.2 Договору оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється Замовником щомісячно на умовах попередньої передплати, яка перераховується на поточний рахунок Охорони до 20 числа місяця, попереднього перед звітнім.

Відповідач в порушення умов договору, а саме п.2.2, не здійснив у повному обсязі оплату за надані послуги, здійснив лише часткову оплату, у розмірі 10800,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.36-39), також після подання позову 30.11.2009 року була здійснена оплата у розмірі 2000,00 грн., та 01.12.2009 року у розмірі 3200,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.80-81), відтак заборгованість за надані послуги склала 24500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов’язання не виконав. Відповідно зі ст.601 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються в тому числі і зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 24500,00 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у розмірі 24500,00 грн.

Крім того, як вбачається із позовної заяви, предметом спору у розглядуваній справі є заборгованість (не припинене грошове зобов’язання) Відповідача перед Позивачем за договором на охорону об’єкту №б/н від 01.09.2006р. року у розмірі 29 700 грн.

Однак, як вбачається із наданих Відповідачем документів (банківських виписок) (а.с.80-81) Відповідач сплатив частину заборгованості в розмірі 5200грн. після подання позову, припинивши у такий спосіб відповідне грошове зобов’язання на суму 5200,00 грн., та, відповідно – і існування предмету спору в цій частині.

Таким чином, керуючись п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шквал” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель – Сервіс” в частині стягнення суми заборгованості за надання послуг у розмірі 5200,00 грн. підлягає припиненню.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель – Сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30255010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шквал”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33364501) заборгованість у розмірі 24500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шквал”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33364501) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель – Сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30255010) в частині стягнення суми заборгованості за надання послуг у розмірі 5 200,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель – Сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30255010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шквал”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33364501) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 297,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою представника Позивача у судовому засіданні 12.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.01.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя