Рішення № 7520528, 21.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.10 р.                     Справа № 14/360                               

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк”, ЄДРПОУ 00039002, м.Київ в особі філії

„Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в

Донецькій області”, ЄДРПОУ 09334636, м.Донецьк          

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамида”,

ЄДРПОУ 355383388, м.Донецьк

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл”,

ЄДРПОУ 30962146, м.Донецьк

про стягнення 5618 482 грн. 76 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Букрєєв В.А.- заст.нач.відділу юр.управління

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 20.01. по 21.01.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Товариство з обмеженою відповідальністю „Керамида”, м.Донецьк, до відповідача 2, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 5618482,76 грн., у тому числі заборгованість за кредитом в сумі 4600000,00 грн., відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1011982,76 грн., комісійна винагорода в сумі 6500,00 грн., шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл” згідно з іпотечним договором №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р., посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Копейко О.В., та його продажу позивачем будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України „Про іпотеку” з визначенням ціни продажу на момент реалізації цього майна.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на факт невиконання відповідачем 1 своїх зобов’язань щодо повного та своєчасного повернення отриманих кредитних ресурсів.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 20.01.2010р., в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недоведеність позивачем факту направлення на його адресу вимоги про сплату заборгованості, внаслідок чого у відповідача 1 відсутній обов’язок з остаточного повернення всіх отриманих за кредитним договором сум кредиту.

Відповідач 2 у відзиві на позов, що надійшов до суду 20.01.2010р., позовні вимоги не визнав з тих саме підстав, що й відповідач 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

29.07.2008р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кераміда”, м.Донецьк був укладений договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-1422/08.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, згідно з п.1.1 договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. позивач за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає відповідачу 1 фінансовий кредит шляхом відкриття кредитної лінії з можливістю кредитування в гривні, яка не може перевищувати згідно цього договору 4600000,00 гривень (ліміт кредитної лінії) на умовах, передбачених цим договором. Відповідач 1, в свою чергу, зобов’язався своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за неправомірне користування кредитом та комісійної винагороди за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки (п.3.2.2. договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р.).

Відповідно до п.2.1 договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. банк надає відповідачу 1 фінансовий кредит шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. Підтвердженням переходу права власності на кредитні кошти є сплачені документи позичальника, в яких вказано дебет позичкового рахунку.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з умовами вказаного вище договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р., позивачем було надано відповідачу 1 кредит на загальну суму 4600 000,00 грн. та своєчасно сплачено розрахункові документи, надані відповідачем 1, що підтверджується наданими до матеріалів справи проводками по рахункам за період з 29.07.2008р. по 14.10.2009р., випискою з реєстру платіжних електронних документів від 30.07.2008р.

Відповідачем 1 факт отримання від позивача кредитних ресурсів на суму 4600000,00 грн. не заперечується.

Відповідно до п.1.2 договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту – 28.07.2009р., або не пізніше 10 календарних днів з моменту настання випадків, вказаних в п.3.3.4 цього договору.

Враховуючи узгодження сторонами кінцевого терміну повернення суми кредиту 28.07.2009р., посилання відповідачів на неотримання ними вимоги позивача про сплату заборгованості за кредитним договором судом до уваги не приймаються.

Всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, за висновками суду, відповідач 1 свої зобов’язання з повернення позивачу отриманого кредиту в сумі 4600000,00 грн. в строк до 28.07.2009р. не виконав.

За приписом п.2.1 договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються відповідачем 1, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20% річних.

Згідно п.2.2 договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів відповідача 1 з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування. Відсотки нараховані у передостанній робочій день місяця сплачуються не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. В день остаточного повернення кредиту відсотки нараховуються та сплачуються в той же день. У грудні відсотки нараховуються 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період з попередньої дати нарахування по 31 грудня включно та сплачуються відповідачем 1 не пізніше останнього робочого дня місяця.

За приписом п.2.4 договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. у випадку порушення відповідачем 1 встановленого п.1.2 договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту відповідач 1 надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 25% річних за кредитом, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.2.3 цього договору.

01.12.2008р. між позивачем та відповідачем 1 було підписано договір про внесення змін №15-93/17-1422/08/1 до кредитного договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р., згідно з яким п.2.2 договору викладено у наступній редакції: „Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування. Відсотки нараховані у передостанній робочий день звітного місяця сплачуються не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Нарахування відсотків за користування кредитом за період з 30.10.2008р. по 26.11.2008р. здійснюється 27.11.2008р. звітного місяця та сплачуються позичальником не пізніше 31.12.2008р.

У грудні відсотки нараховуються банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період з попередньої дати нарахування по 31 грудня включно та сплачуються відповідачем не пізніше останнього робочого дня місяця”.

Згідно з договором №15-93/17-1422/08/2 від 30.12.2008р. про внесення змін до кредитного договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. сторонами п.2.2 договору було викладено наступним чином: „Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування. Відсотки нараховані у передостанній робочий день звітного місяця сплачуються не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Нарахування відсотків за користування кредитом за період з 27.11.2008р. по 31.12.2008р. здійснюється 29.12.2008р. звітного місяця та сплачуються позичальником не пізніше 30.01.2009р.

У грудні відсотки нараховуються банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період з попередньої дати нарахування по 31 грудня включно та сплачуються відповідачем не пізніше останнього робочого дня місяця”.

Як встановлено судом, позивачем за період з 29.09.2008р. по 15.10.2009р. за користування кредитом нараховано відповідачу 1 відсотки у сумі 1011982,76 грн.

В п.2.3 договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. сторонами було узгоджено, що за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії відповідач 1 сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 500,00 грн., без ПДВ. Комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії нараховується банком щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, та сплачується відповідачем 1 не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому відбувається нарахування. В день остаточного повернення кредиту комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом нараховується і сплачується в той же день.

Згідно з договором №15-93/17-1422/08/1 від 01.12.2008р. про внесення змін до кредитного договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. сторонами п.2.3 договору було викладено наступним чином: за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії відповідач 1 сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 500,00 грн., без ПДВ. Комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії нараховується банком щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, та сплачується відповідачем 1 не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому відбувається нарахування. Нарахована комісія за листопад 2008р. сплачується відповідачем 1 не пізніше 31.12.2008р. В день остаточного повернення кредиту відсотки нараховуються банком в день повернення кредиту за період, попередній даті нарахування та сплачуються відповідачем 1 в день нарахування.

Згідно з договором №15-93/17-1422/08/2 від 30.12.2008р. про внесення змін до кредитного договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. сторонами п.2.3 договору було викладено наступним чином: за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії відповідач 1 сплачує позивачу комісійну винагороду у розмірі 500,00 грн. без ПДВ. Комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії нараховується позивачем щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, та сплачується не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому відбувається нарахування. Нарахована комісія за грудень 2008р. сплачується відповідачем 1 не пізніше 30.01.2009р. В день остаточного повернення кредиту відсотки нараховуються банком в день повернення кредиту за період, попередній даті нарахування та сплачуються відповідачем 1 в день нарахування.

Як встановлено судом, на підставі п.2.3 кредитного договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. позивачем за період з 29.09.2008р. по 15.10.2009р. також нараховано комісійну винагороду у сумі 6500,00 грн.

За висновками суду, розрахунок суми процентів та комісійної винагороди є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідачем 1 свої зобов’язання щодо повного та своєчасного повернення наданого позивачем кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісійної винагороди всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконані.

Згідно ст.575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку” та ст.572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

В забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов’язань, у тому числі за кредитним договором №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р., між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений іпотечний договір №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р.

За умовами цього договору відповідач 2 передає в іпотеку позивачу належні йому на праві власності адміністративну будівлю літ.А-4 загальною площею 2497,80 кв.м., будівлю адміністративного корпусу літ.Б-4 загальною площею 1091,00 кв.м. з господарською спорудою літ.В, що знаходяться у м.Донецьку по проспекту О.Матросова, б.24а, на земельній ділянці належній Донецькій міській раді. На вказаній земельній ділянці розташовано: адміністративна будівля (пенобет., цегла, шл.бл.) означена в плані літ.А-4, загальною площею 2497,8 кв.м., Б-4 – будівля адміністративного корпусу (пенобет., шл.бл.), загальною площею 1091,0 кв.м., В – альтанка, №1-9 – паркани, ворота, І-замощення. При цьому, за рахунок вартості частини майна, вказаної у п.п.а) п.1.3.1 договору, а саме, площа 904,3 кв.м. (у літері А-4 – 829,4 кв.м., у літері Б-4 – 76,9 кв.м.), компенсуються вимоги банку, які випливають, зокрема, з кредитного договору №15-93/17-1422/08 від 29.07.2008р. та кредитного договору №15-93/17-963/07 від 20.03.2007р.

Пункт 1.3.1 договору (а саме, п.п.а), б)) вступає в силу в момент отримання позивачем повідомлення відповідача 2 про намір здійснити продаж частини майна.

Як встановлено судом, позивачем відповідного повідомлення від відповідача 2 отримано не було, внаслідок чого, за висновками суду, п.1.3.1 договору №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р. не набрав сили.

За приписом п.1.4 договору загальна вартість (заставна вартість) предмету іпотеки на момент укладання цього договору становить 43632734,00 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За змістом п.2.1.8 іпотечного договору №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р. в разі, коли в момент настання терміну виконання будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов'язання іпотекодавцем виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених цим договором, іпотекодержатель отримує право звернути стягнення на предмет іпотеки по заставній вартості, та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки на свій розсуд, з урахуванням умов цього договору, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Згідно із ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.35 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вказані положення не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, згідно п.5.1 іпотечного договору банк набуває права звернути стягнення та отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках, передбачених п.3.1.5 цього договору, а саме: у разі невиконання відповідачем 2 будь-яких зобов’язань за іпотечним договором; невиконання відповідачем 2 та/або відповідачем 1 будь-яких зобов’язань за кредитними договорами (або будь-якому з них); ліквідації, реорганізації чи виділу відповідача 2 та/або відповідача 1; порушення кримінальної справи відносно керівництва відповідача 2 та/або віповідача 1; порушення справи про банкрутство відносно відповідача 2 та/або відповідача 1.

За приписом п.5.2 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором позивача на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п.5.2.1 цього договору.

В п.5.2.1.2 іпотечного договору №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р. передбачено право позивача від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, у порядку, встановленому ст.38 Закону України „Про іпотеку”.

Згідно із ст.38 Закону України „Про іпотеку” дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Положеннями п.5.3 іпотечного договору сторони передбачили, що реалізація предмета іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду провадиться державним виконавцем на підставі Законів України „Про виконавче провадження” та „Про іпотеку” будь-яким способом за вибором іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З огляду на встановлені судом обставини порушення відповідачем 1 основного зобов’язання, виходячи з того, що запропонований позивачем спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки (шляхом продажу банком предмету іпотеки будь-якій особі) відповідає приписам ст.39 Закону України „Про іпотеку”, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 5618482,76 грн., у тому числі заборгованість за кредитом в сумі 4600000,00 грн., відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1011982,76 грн., комісійна винагорода в сумі 6500,00 грн., шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл” згідно з іпотечним договором №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р., посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Копейко О.В., та його продажу позивачем будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України „Про іпотеку”, підлягають задоволенню.

При цьому, згідно з вимогами ст.39 Закону України „Про іпотеку”, враховуючи, що за приписом п.1.4 іпотечного договору загальна вартість (заставна вартість) предмету іпотеки на момент укладання цього договору була визначена в сумі 43632734,00 грн., суд вважає за необхідне встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації не нижче заставної, а саме, 43632734,00 грн.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 повністю, враховуючи, що спір по цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кераміда”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамида”, м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м.Донецьк заборгованість за кредитом в сумі 4600000 грн. 00 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 1011982 грн. 76 коп., комісійну винагороду в сумі 6500 грн. 00 коп., шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл”, м.Донецьк за іпотечним договором №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р., посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Копейко О.В.:

-          загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк з вартості предмета іпотеки: заборгованість за кредитом в сумі 4600000 грн. 00 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 1011982 грн. 76 коп., комісійна винагорода в сумі 6500 грн. 00 коп.;

-          опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя: викладений в п.1.3 іпотечного договору №15-94/19-252/09 від 25.03.2009р.;

-                    заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації: необхідність не встановлена;

-                    спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу іпотекодержателем – Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України „Про іпотеку”, за початковою ціною предмету іпотеки для подальшої реалізації в сумі 43632734 грн. 00 коп.;

-          пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження: пріоритету інших обтяжувачів не встановлено.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамида”, м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 21.01.2010р.

Суддя