Рішення № 7520309, 19.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.10 р. Справа № 17/5

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИАДА», м. Макіївка

про стягнення 14'516,70 грн.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 довіреність

від відповідача: не зявився

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Київ звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИАДА», м. Макіївка про стягнення 14'516,70 грн., з яких: основна сума заборгованості складає 12768,00 грн., пеня 473,00грн., 3% річних 69,26 грн., інфляційні 102,14 грн., штрафні санкції 1ґ104,00грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №0204-09 від 03.08.2009р., заявку, CMR, рахунки.

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст. 526, 610-611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи; відзив не надав.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

03.08.2009р. між сторонами був укладений договір №0204-09 (далі договір) (а.с. 9-12). Предметом даного договору є взаємовідносини сторін у процесі організації та виконанні перевезень вантажів у міжнародному сполученні та у розрахунках за ці перевезення між Експедитором - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИАДА».

Відповідно до п.п.6.1 п.6 договору, оплата за перевезення проводиться Замовником платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Експедитора у національній валюті України, згідно рахунку Експедитора по факту прибуття автомобіля у кінцевий пункт митного оформлення (якщо інше не вказано у заявці).

Відповідно до п.п.6.2 п.6 договору, за кожну добу прострочення сплати рахунків, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Пункт 5.2 договору встановлює, що за несвоєчасну подачу автотранспорту під завантаження, Експедитор сплачує Замовнику штраф у розмірі 100Євро за кожну добу, за умов підтвердження дати завантаження. Максимальний нормативний термін простою автомобілю, враховуючи час на митне оформлення, для завантаження/розвантаження 48 годин на одну операцію (п.п.3.5.1 п.3 договору).

Зобовязання щодо перевезення були виконані позивачем у повному обсязі, без заперечень, про що свідчить відмітка у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR).

Позивачем були виставлені рахунки-фактури №НОМЕР_1 від 18.08.2009р. на суму 12768,00грн., №НОМЕР_2 від 19.08.2009р. на суму 1104,00грн., які відповідач не оплатив, у звязку з чим утворилась заборгованість на ці суми.

Відповідно до п. 6 договору та ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково сума пені, інфляційні, 3% річних, штрафні санкції.

Зважаючи на те, що:

-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”);

-відповідач прийняті на себе зобовязання належним чином не виконав;

-індекс інфляції, 3% річних, пеня нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору;

-приписи п.п.15.1 п.15 „Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” (далі Правил) передбачає, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4;

-підпункт 15.2. п.15 Правил встановлює, що перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини, зокрема, як простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

-підпункт 15.3. п.15 Правил встановлює, що записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними;

-відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на вимоги. Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

-щодо нарахування позивачем штрафних санкцій за понаднормативний простій у розмірі 1ґ104,00грн., то ця сума судом не може вважатися доведеною у розумінні статей 33-34 ГПК України;

-доказів складання позивачем акту на підтвердження понаднормативного простою автомобіля, останній суду не надав, як і не надав доказів відмови зобовязаної сторони (вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія )) від складання (підписання) цього акту,

господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИАДА» (86114, м.Макіївка Донецької області, вул.. Цвєткова, 8/2; р/р2600511890 у „Райффайзен Банк Аваль” у м. Донецьку, МФО 335076, ЄДРПОУ 20321338) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02099 АДРЕСА_1; НОМЕР_5 у ТОВ КБ „Актив Банк” м. Києва, МФО 300852, НОМЕР_4) суму основної заборгованості у розмірі 12768,00 грн., пеню 473,00грн., 3% річних 69,26 грн., інфляційні 102,14 грн.; 134,13 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 218,05 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя